Ухвала суду № 55661277, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/44174/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року, -

у с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області (далі - УПФУ) в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 17 лютого 2015 року № 15 про відмову в призначенні пенсії (далі - спірне рішення), а також зобов'язати УПФУ призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з моменту подання заяви про призначення пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що спірне рішення УПФУ не ґрунтується на вимогах закону, а тому просив про задовольняння позову.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року апеляційну скаргу повернуто скаржникові.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив з того, що відповідачем не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з підстав пропуску строку апеляційного оскарження без поважних причин.

Проте, до такого висновку апеляційний суд дійшов в порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності до абзаців 1, 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, законодавець визначив чітку послідовність процесуальних дій судді - доповідача у випадку, коли апеляційна скарга подана за межами строку апеляційного оскарження, і підстави, вказані скаржником у заяві, визнані неповажними.

Зокрема, особі, яка подала скаргу встановлюється процесуальний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

При цьому, наслідком визнання судом інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними є відмова у відкритті апеляційного провадження у справі.

У даному випадку, суд апеляційної інстанції, залишаючи скаргу без руху, встановив процесуальний строк для надання відповідачем інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження - тридцять днів з моменту постановлення ухвали судді від 6 серпня 2015 року, тобто до 6 вересня 2015 року, про що зазначив у резолютивній частині цієї ухвали.

Водночас, оскаржуваною ухвалою від 18 вересня 2015 року, апеляційний суд повернув скаргу скаржникові, що не узгоджується з положеннями абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу не дотримався вимог вищезазначених норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для провадження розгляду.

За правилами частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Окрім цього, касаційне провадження у цій справі за скаргою УПФУ на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2015 року підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Апеляційне провадження у справі за скаргою відповідача на зазначене рішення суду першої інстанції відкрито не було, при цьому апеляційна скарга була йому повернута, а отже постанова Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2015 року не переглядалось в апеляційному порядку, що виключає можливість перегляду цього рішення касаційним судом на даній стадії провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційне провадження у цій справі, за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2015 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало