Ухвала суду № 55661087, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/3175/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не було додано документ на підтвердження сплати судового збору в належному розмірі та відсутні докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу суд роз'яснив позивачу, що його посилання на положення статтей 55, 64 Конституції України, як на підставу звільнення від сплати судового збору є помилковими, оскільки даними нормами передбачено право особи на судовий захист. Суд в будь-якому випадку не обмежує право позивача на звернення до суду, проте порядок звернення до апеляційного адміністративного суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України, який встановлює чіткі вимоги до апеляційної скарги, зокрема сплата судового збору.

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції.

В обгрунтування своєї касаційної скарги зазначає, що пільги щодо сплати судового збору мають інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп. Отже його право на законного представника без доручення інваліда І групи закріплене у статті 172 Сімейного кодексу України, а отже не підлягає додатковому визнанню, в тому числі й судовим рішенням.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують рішення суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій протиправними.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка