Ухвала суду № 55660800, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2016 р. м. Київ К/800/20945/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Лосєва А.М.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Італгруп»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року

у справі № 826/16030/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Італгруп»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне підприємство «Мавікон Трейд»,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Італгруп» (далі - ТОВ «ТД «Італгруп»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва; відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011500 від 07 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ТОВ «ТД «Італгруп», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «ТД «Італгруп» у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року, за результатами якої складено акт № 5758/1502-36506746 від 12 листопада 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011500 від 07 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 85 859,29 грн. (68 687,43 грн. - основний платіж; 17 171,86 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту за березень 2012 року суми податку на додану вартість у розмірі 68 687,43 грн. на підставі податкової накладної № 449 від 22 березня 2012 року, виписаної на його адресу Приватним підприємством «Мавікон Трейд», яку контрагентом не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову повністю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту спірної суми податку на додану вартість без долучення до заяви із скаргою на постачальника копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або копій первинних документів, що підтверджують факт отримання відповідних товарів/послуг.

Однак, судами не враховано, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, в тому числі камеральних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

У разі ж визнання перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, позаяк для винесення податкового повідомлення-рішення контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає скасуванню.

Проте, суди, підтримуючи правову позицію відповідача, відповідних обставин не перевірили, незважаючи на доводи товариства, викладені в позовній заяві.

Згідно з частинами 2, 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не виконано вимоги щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи.

В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Італгруп» задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Лосєв А.М.

Олендер І.Я.