Постанова № 55660129, 11.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року (11 год. 35 хв.)Справа № 808/8723/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» (далі іменується позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00091 від 21.05.2015 за ВМД №112030000/2015/007064.

В обґрунтування позову посилається на те, що митна вартість товару визначена позивачем згідно зі статтями 57 та 64 Митного кодексу України за резервним методом, тобто за раніше визнаною митним органом митною вартістю. Зазначає, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Вказує, що, незважаючи на додатково надані документи та відповідні пояснення, митний орган неправомірно прийняв рішення про коригування митної вартості за тим же шостим методом, проте, за іншою ціною. З огляду на викладене, вважає протиправними рішення №112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2015/00091 від 21.05.2015 за ВМД №112030000/2015/007064.

Ухвалою судді від 20.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання зявився представник відповідача ОСОБА_1 Матеріали справи містять письмові заперечення від 11.01.2016 №661, в яких, зокрема, зазначено про те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була предявлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги частини другої статті 59 Митного кодексу України, митницею використана наявна в органу ДФС інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги частини першої статті 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ПАТ «Дніпроспецсталь» (код ЄДРПОУ 00186536) зареєстровано як юридична особа 15.04.1994 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 №029409.

09.02.2012 між ПАТ «Дніпроспецсталь» (Покупець) і «INTERKOMМODITIES SA» (Продавець) було укладено Контракт купівлі-продажу № 13120156 відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує феросплави (товар), кількість, якість, ціна, вартість, строки та умови поставки якого визначаються у специфікаціях. Продавець продає товар на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010 (а.с.31). Також між ПАТ «Дніпроспецсталь» та «INTERCOMMODITIES SA» були укладені додаткові угоди від 03.08.2012, 20.11.2012, 14.12.2012, 04.12.2013, 17.09.2014, 30.12.2014 до контракту №13120156 від 09.02.2013 (а.с.36-42).

Згідно Додатку № 1 до контракту (Специфікація № 480 від 12.05.2015), продукцією, що поставлялася є: ферованадій у кількості 8,00 тон, ціна за 1 тону 21492,00 дол. Умови поставки: DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 року, - усього на 171936,00 дол. США. Загальна вартість за контрактом 1 218 470,09 євро.

Для проведення митного оформлення поставленого позивачем товару до митного органу 20.05.2015, на виконання умов наведеного договору № 13120156, подана вантажна митна декларація № 112030000/2015/007064. Відповідно до даної ВМД платежі ввізного мита повинні становити 104 543,81 грн., що відображено в графі 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

При поданні ВМД № 112030000/2015/007064 позивачем на підставі статті 53 Митного кодексу України задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №13120156; додаткова угода від 04.12.2013 до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; додаткова угода від 03.08.2012 до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; додаткова угода від 20.11.2012 до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; додаткова угода від 14.12.2012 до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; додаткова угода від 17.09.2014 до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; додаткова угода від 30.12.2014 до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; додаток до контракту купівлі-продажу №13120156 від 09.02.2012; специфікація № 480 від 12.05.2015; інвойс № VN-15-007 від 13.05.2015; сертифікат кількості та якості №2038-664-8 під 24.04.2015; CMR №255263 від 24.04.2015; інвойс № 202-2015 від 12.05.2015; витяг із сайту Metal pages б/н та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару форми ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі статтями 57, 64 Митного кодексу України - за резервним методом, тобто за раніше визнаною митним органом митною вартістю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару (відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості) та містять розбіжності:

- в надісланій сканованій недоброякісній копії CMR №329881 від 25.05.2015, яка по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення відсутні умови поставки товару та в графі 5 «Документи що додаються» - йде посилання на невідомий інвойс;

- в пункті 4 контракту від 09.02.2012 №13120156 зазначено, що вантажовідправник згідно з додатком №1, але в додатку №1 специфікації №507 від 15.06.15 п.6 відсутній вантажовідправник товару;

- в надісланій сканованій недоброякісній копії CMR №329881 від 25.05.2015 в гр.13 зазначена вартість вантажу 335372,47 $, яку неможливо ідентифікувати з вартістю, вказаною в інвойсі від 15.06.15 №VN-15-009.

- у додатково наданій копії контракту від 04.10.2010 №IC/MBR-01-2010 п.4 «Умови поставки» зазначено, що продавець продає товар на умовах DDU Запоріжжя або FCA Європейський склад. В документах, наданих до митного оформлення: інвойс №202-2015 від 12.05.2015, інвойсі № VN-15-007 від 13.05.2015, специфікації № 480 від 12.05.2015 умови поставки DAP.

Декларанту була предявлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; копії МД країни відправлення.

На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були надані наступні пояснення:

-договір з третіми особами наданий додатково (контракт №IC/MBR-01-2010 від 04.10.2010, специфікація №426, пролонгація);

-рахунки про сплату комерційних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов контракту не надавались, оскільки посередники не залучались;

-у розумінні частини третьої статті 53 МК України, виписка з бухгалтерської документації має підтверджувати митну вартість та повинна бути в наявності. На момент декларування така документація відсутня, оскільки не має правових стосунків з виробником товару, будь-яка інша бухгалтерська документація є обліковою та використовується виключно для здійснення обліку ТМЦ та не відноситься до документів, на підставі яких провадяться розрахунки та обчислюється митна вартість;

-копію митної декларації країни відправлення не має можливості надати, оскільки не має прямих відносин з виробником товару.

21 травня 2015 року Запорізькою митницею надано консультацію щодо митної вартості товару та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000061/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2015/00091 за поданою ВМД №112030000/2015/007064.

В зазначеній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення.

Також в картці відмови зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме: подання нової ВМД за митною вартістю, визначеною митним органом.

28.07.2015 позивач подав митному органу звернення про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначено митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу, у звязку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.

Крім того, 21.05.2015 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2015/007154, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій.

Не погоджуючись з Рішенням Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015, листом від 28.07.2015 №111/КС-230 ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до Запорізької митниці з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копію платіжного доручення №1159 від 16.07.2015 на суму 671512,74 дол. США, як доказ сплати постачальнику «INTERKOMМODITIES SA» за отриманий товар, що є предметом митного оформлення «повторної» ВМД №112030000/2015/007154, вартості отриманого товару за ціною договору (контракту) №13120156.

Листом від 04.08.2015 №777/11/08-70-65 Запорізька митниця відмовила позивачу у скасуванні Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015 та поверненні (вивільненню) наданої фінансової гарантії.

14.08.2015 ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №171/1-343 повідомило Запорізьку митницю, що у звязку з відмовою митниці про перегляд та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015, сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету.

В той же час, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулось до суду із вказаним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та пятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобовязаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини пятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та пятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та пятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобовязаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що повязують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару № 112030000/2015/007064 від 20.05.2015 були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

З цього приводу судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.05.2015 декларантом ПАТ «Дніпроспецсталь» була надана відповідь митному органу стосовно витребування додаткових документів, та пояснення з приводу встановлених розбіжностей:

- наданий договір з третіми особами (контракт №IC/MBR-01-2010 від 04.10.2010, специфікація №426, пролонгація);

- рахунки про сплату комерційних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов контракту не надавались, оскільки посередники не залучались;

- у розумінні частини третьої статті 53 МК України, виписка з бухгалтерської документації має підтверджувати митну вартість та повинна бути в наявності. На момент декларування така документація відсутня, оскільки не має правових стосунків з виробником товару, будь-яка інша бухгалтерська документація є обліковою та використовується виключно для здійснення обліку ТМЦ та не відноситься до документів, на підставі яких провадяться розрахунки та обчислюється митна вартість;

- копію митної декларації країни відправлення не має можливості надати, оскільки не має прямих відносин з виробником товару.

Крім того, як зазначає позивач, CMR оформлюється на заводі-виробнику для переміщення товару на митно-ліцензійний склад в Україну, а не на ПАТ «Дніпроспецсталь», тому інвойс, який зазначений у CMR, відмінний від того, що надається на момент декларування, до того ж заповнення графи «Умови поставки» в CMR не є обовязковим; у специфікації №507 від 25.06.2015 чітко зазначено «Вантажовідправник Продавець чи агент за дорученням продавця»; сканована копія CMR оформлена належним чином та придатна до використання. На момент декларування надавався повний комплект документів, який передбачений контрактом, а CMR оформлювалась заводом-відправником, тому номер рахунку та його вартість відрізняється від документів, що заявлялись на момент декларування.

Також позивач додатково пояснив, що ПАТ «Дніпроспецсталь» не має відношення до укладання контракту №IC/MBR-01-2010 від 04.10.2010, бо не є його стороною. Крім того, визначення митної вартості ввезених позивачем товарів ніяк не залежить від того, за якими умовами склали контракт і інші документи контрагент позивача та його контрагент, які є нерезидентами та укладають контракти на основі їх національного законодавства.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозвязку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Суд зазначає, що відповідно до статті 71 КАС України, відповідачем не доведено наявність обставин, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які давали змогу Запорізькій митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 Митного кодексу України.

Частина друга статті 64 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини першої статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Дніпроспецсталь» при оформленні ВМД №112030000/2015/007064 обрав 6 метод визначення митної вартості (резервний) та як джерело використав митну вартість, яка вже була визнана митним органом, а саме ВМД №112030000/20165/005378 від 22.04.2014, але митний орган прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів за тим же 6 методом встановив іншу ціну.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/00091 від 21.05.2015, а відтак їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000061/1 від 21.05.2015, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/00091 від 21.05.2015 за ВМД №112030000/2015/007064.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39477764).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко