Ухвала суду № 55654357, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22466/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Відповідача від 19 серпня 2015 року №278-ЦА-УП-КУА про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 квітня 2015 року Відповідачем складено розпорядження №54-ЦА-УП-КУА про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким встановлено порушення Позивачем вимог пункту 21 частини другої статті 47 та пункту 20 частини першої статті 49 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та абзацу четвертого пункту 2.2 розділу II та абзацу тринадцятого пункту 3.1 розділу III Положення про вимоги до осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), щодо складу та структури активів недержавних пенсійних фондів, якими вони управляють, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2012 року №582, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 травня 2012 року за №787/21100, а саме: пенсійні активи ВНПФ «Перший національний відкритий пенсійний фонд» (код за ЄДРПОУ 33059889) у цінних паперах складаються з облігацій українських емітентів, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, визначеною законодавством України, та які відповідно до норм законодавства не пройшли лістинг на фондовій біржі, що відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; у зобов'язаннях однієї юридичної особи, а саме - AT «ІМЕКСБАНК» (код

ЄДРПОУ 20971504) розміщено більш як 10 відсотків загальної вартості активів ВНПФ

«Перший національний відкритий пенсійний фонд» (код ЄДРПОУ 33059889).

Так, згідно вказаного розпорядження Позивачу необхідно було у термін до 11.05.2015 року усунути вищевказані порушення законодавства про цінні папери та до 11.05.2015 року письмово проінформувати уповноважену особу Комісії та департамент спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів.

28 липня 2015 року Відповідачем складено акт №252-ЦА-УП-КУА про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено невиконання Позивачем розпорядження №54-ЦА-УП-КУА від 09 квітня 2015 року.

19 серпня 2015 року Відповідачем, у зв'язку з невиконання Позивачем вимог розпорядження №54-ЦА-УП-КУА від 09.04.2015 року, прийнято постанову №278-ЦА-УП-КУА про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів та застосовано до Позивача санкцію у вигляді штрафу у розмірі 85 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Позивач звернувся до суду.

Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон) передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; інтеграція в європейський та світовий фондові ринки; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Положеннями статті 11 Закону передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведених правових норм вбачається, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право застосувати до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів. При цьому, необхідним елементом в даному випадку є невиконання або несвоєчасне виконання рішень, розпоряджень, постанови суб'єкта владних повноважень на ринку цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, Відповідачем постанову від 19 серпня 2015 року №278-ЦА-УП-КУА про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів прийнято внаслідок невиконання Позивачем розпорядження №54-ЦА-УП-КУА від 09 квітня 2015 року про усунення порушень законодавства про цінні папери.

В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що існують об'єктивні обставини, які він не міг ані змінити, ані уникнути власними діями та які унеможливили виконання розпорядження Відповідача №54-ЦА-УП-КУА від 09 квітня 2015 року, оскільки була відсутня можливість розпоряджатися рахунком у цінних паперах у зберігача та вільного доступу до коштів Пенсійного фонду. Однак, до Позивача застосовано санкцію, яка не є пропорційною та суттєво погіршить фінансовий стан Позивача та може призвести до припинення виконання фінансових зобов'язань Позивача і не збалансована між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тобто не було дотримано Відповідачем принципу пропорційності.

Такі посилання апелянта колегія суддів не бере до уваги, з огляду на таке.

Відповідно пунктів 4, 5 розділу 1 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 року №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 року за №1855/22167 (далі - Правила) завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3 розділу 3 Правил передбачено, що уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Згідно пункту 1 розділу 7 Правил, розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі.

Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Положеннями пунктів 1, 6 розділу 14 Правил передбачено, що розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Уповноваженою особою, яка прийняла розпорядження про усунення порушень, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження, яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень та протягом трьох робочих днів направляється особі, щодо якої його винесено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у Відповідача серед іншого, наявний обов'язок своєчасно застосовувати передбачені законодавством санкції у випадку виявлення правопорушення на ринку цінних паперів.

В матеріалах справи відсутні та Позивачем не надано відомостей щодо наявності перешкод для виконання розпорядження Відповідача №54-ЦА-УП-КУА від 09 квітня 2015 року, а тому Відповідачем правомірно застосовані санкції відносно Позивача.

Крім того, лист Позивача від 14.05.2015 року вих.№26 про продовження строку на виконання розпорядження від 09.04.2015 року №54-ЦА-УП-КУА, колегія суддів не бере до уваги, оскільки рішення про продовження терміну виконання розпорядження може бути прийнято уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень у випадку подання письмового клопотання порушником до спливу терміну виконання розпорядження.

Рішення про продовження виконання розпорядження про усунення порушень може бути прийняте за наявності двох елементів: по-перше, письмового клопотання порушника; по-друге, подання такого клопотання до спливу строку виконання розпорядження.

З наявного в матеріалах справи розпорядження №54-ЦА-УП-КУА від 09.04.2015 року вбачається, що строк його виконання - у термін до 11 травня 2015 року, в той же час, клопотання Позивача про продовження строку виконання розпорядження надійшло до Відповідача 15 травня 2015 року.

Отже, клопотання Позивача про продовження строку виконання розпорядження подано після спливу строку на виконання останнього.

Таким чином, Відповідачем правомірно не враховано таке клопотання та відмовлено у його задоволенні, про що Відповідачем зазначено у листі від 21.05.2015 року вих.16/01/10234/НК.

Слід звернути увагу, що Позивачем не надано жодних документів на підтвердження обставин звернення до Відповідача з приводу неможливості виконання розпорядження №54-ЦА-УП-КУА від 09.04.2015 року до спливу встановленого строку на його виконання.

Обставина блокування рахунків АТ «ІМЕКСБАНК» була відома Позивачу з 22.01.2015 року, а отже, Позивач не був позбавлений можливості у строк встановлений розпорядженням подати відповідні пояснення.

Колегія суддів звертає увагу, що факт правопорушення на ринку цінних паперів Позивачем по суті не заперечувався, а наявність обставини невиконання Позивачем розпорядження №54-ЦА-УП-КУА від 09.04.2015 року є підставою для застосування фінансових санкцій.

Щодо розміру фінансових санкцій, слід зазначити таке.

Пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлено фінансові санкції, які можуть бути застосовані до юридичної особи, зокрема, у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, чинним законодавством встановлено мінімальну фінансову санкцію - 1 700, 00 грн. та максимальну - 85 000, 00 грн. Поряд з цим, визначення розміру санкції яка підлягає застосуванню до юридичної особи не поставлено в залежність від обставин справи (крім вчинення правопорушення повторно).

Тобто, суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення щодо застосування фінансових санкцій в праві застосовувати, як максимальну так і мінімальну фінансову санкцію.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті постанови від 19 серпня 2015 року №278-ЦА-УП-КУА про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року відкрито апеляційне провадження, проте апелянтом судовий збір сплачено частково.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання адміністративного позову (вересень 2015 року), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених ТОВ «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, складає 1 275,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №293 від 15 вересня 2015 року.

За подання апеляційної скарги Позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 402,50 грн (1 275,00 х 110%).

Проте, ТОВ «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» сплатило лише 1 218,00 грн.

З врахуванням наведеного та у відповідності вимог вищевказаних норм законів, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» недосплачену суму судового збору в розмірі 184,50 грн (1 402,50 грн - 1 218,00 грн).

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Чорноморець-Капітал» (пр-т.Гагаріна, 12, корпус А, м.Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 35819643) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 184 (сто вісімдесят чотирі) грн 50 (п'ятьдесят) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 10 лютого 2016 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.