КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/13290/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
У Х В А Л А
Іменем України
09 лютого 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Гуцул О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року №0000661701.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.13.3 ст.13, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п.49.1 пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.57.1 ст.57, пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.176.1 ст.176, п.170.11 ст.170, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України. Фізична особа - платник податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року отримав та не задекларував іноземний дохід в сумі 1 634 970,50 грн, у тому числі за 2011 рік - 1 195 624,00 грн та за 2012 рік - 439 346,50 грн.
За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 27 квітня 2014 року №2020/26-58-17-01-17-2499011312 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків - громадянина ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року».
На підставі вказаного акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року №0000661701, яким Позивачу визначено грошове зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб в розмірі 277 542,19 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 69 725,55грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся до суду.
Згідно пп.14.1.156, 14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності
Положеннями статті 54 Кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо . платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно п.58.1 ст.58 Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Пунктом 86.8 статті 86 Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів вважає, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, є встановлення перевіркою допущення порушень податкового законодавства, що зафіксовані у акті перевірки.
Як зазначалось раніше, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Відповідача слугували результати проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, що здійснена податковим органом на підставі наказу №454 від 03 квітня 2015 року, виданого ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі №826/12327/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, якою за наслідками апеляційного розгляду скасовано постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року у справі №826/12327/15 та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а саме :
визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 03 квітня 2015 року №454;
визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2 з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.
Вказана постанова апеляційного суду згідно ст.254 КАС України 20 жовтня 2015 року набрала законної сили, а тому обставини встановлені такою не потребують доказування при вирішенні даного спору.
Так, зі змісту вказаної постанови вбачається, що у Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві безпідставно винесено наказ про призначення позапланової перевірки ОСОБА_2, та відповідно не було передбачених законодавством підстав для проведення такої перевірки.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки судовим рішенням встановлено протиправність дій податкового органу щодо призначення та проведення перевірки Позивача, а тому висновки такої перевірки не можуть слугувати підставою для донарахування Позивачу грошових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року №0000661701, а тому оскаржуване рішення суб»єкта владних повноважень підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року відкрито апеляційне провадження та відстрочено апелянту - Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві сплату судового збору до прийняття рішення.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання адміністративного позову (липень 2015 року), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; ч.3 ст.4 цього ж Закону передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Мінімальна заробітна плата на 2015 рік в Україні вcтановлена Закoном України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в розмірі 1 218,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених Позивачем за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, складає 487 грн 20 коп, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №11Е7АFВ4С від 06 липня 2015 року.
За подання адміністративного позову ОСОБА_2 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 872,00 грн (1 218,00 х 4).
З врахуванням наведеного та у відповідності вимог вищевказаних норм законів, суд вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві судовий збір в розмірі 5 359,20 грн (4 872,00 х 110%).
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (вул.Смілянська,6, м.Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39471390) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев»ять) грн 20 (двадцять) коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 10 лютого 2016 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Судове рішення № 55654344, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/13290/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: