Постанова № 55654002, 04.02.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 803/3938/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луцьк Фудз» (далі ПАТ «Луцьк Фудз», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про не погодження застосування процедури податкового компромісу № 20713/10/03-18-22-01 від 23.11.2015 року та зобовязання повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» та застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2015 року ПАТ «Луцьк Фудз» звернулося до Луцької ОДПІ із заявою № 922 про компроміс по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року.

Рішенням про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року Луцька ОДПІ відмовила ПАТ «Луцьк Фудз» в застосуванні податкового компромісу, вказане рішення було оскаржене в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року, у справі № 803/831/15-а визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року, зобовязано Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» № 922 від 10.04.2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року.

Рішенням від 23.11.2015 року № 20713/10/03-18-22-01 Луцька ОДПІ повторно не погодила застосування процедури податкового компромісу ПАТ «Луцьк Фудз» до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року з тих мотивів, що вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим і сплаченим.

Позивач не погоджується із рішенням про не погодження застосування процедури податкового компромісу № 20713/10/03-18-22-01 від 23.11.2015 року, оскільки відповідач зобовязаний був повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» від 10.04.2015 року № 922 з огляду на ті обставини, які існували на момент її першочергового подання, і станом на день подання вказаної заяви податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року було неузгодженим, тривала процедура його судового оскарження, а саме грошове зобовязання на той момент не було сплачене.

Позивач, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 19.01.2016 року № 120/10 (а. с. 39), просить визнати незаконним та скасувати рішення Луцької ОДПІ про не погодження застосування процедури податкового компромісу № 20713/10/03-18-22-01 від 23.11.2015 року, зобовязати Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» № 922 від 10.04.2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року з урахуванням висновків, викладених в постанові Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 803/831/15-а та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року по справі № 876/6894/15.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 21.01.2016 року № 321/10/03-18-10-07 (а. с. 41-44) відповідач адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки грошове зобовязання за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року є узгодженим, сума за цим податковим повідомленням-рішенням набула статусу податкового боргу, який був погашений за рахунок переплати.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2015 року ПАТ «Луцьк Фудз» подало до Луцької ОДПІ заяву № 922 про компроміс по податковому повідомленню-рішенню, у якій просило досягти податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 2064980,00 грн., та яке є неузгодженим (а. с. 8).

Рішенням про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року Луцька ОДПІ не погодила застосування процедури податкового компромісу ПАТ «Луцьк Фудз» до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року, оскільки станом на дату подання заяви вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим та сплаченим (а. с. 60). Вказане рішення було оскаржене платником в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року, у справі № 803/831/15-а за позовом ПАТ «Луцьк Фудз» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним і скасування рішення та зобовязання вчинити дії позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року, зобовязано Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» № 922 від 10.04.2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року (а. с. 73-79).

Рішенням про не погодження застосування процедури податкового компромісу від 23.11.2015 року № 20713/10/03-18-22-01 Луцька ОДПІ повторно не погодила застосування процедури податкового компромісу ПАТ «Луцьк Фудз» до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року з тих підстав, що вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим і сплаченим (а. с. 6-7).

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

17.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 року № 63-VIII, згідно з яким Податковий кодекс України (ПК України) було доповнено підрозділом 9-2.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктами 2, 3 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» цього ж Кодексу передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

За приписами пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно із пунктом 12 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» цього ж Кодексу платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви відповідно до положень цього підрозділу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

Як слідує із матеріалів справи, ПАТ «Луцьк Фудз» 10.04.2015 року в порядку пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України подало до Луцької ОДПІ заяву № 922 про компроміс по податковому повідомленню-рішенню, у якій просило досягти податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року, вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є неузгодженим у звязку із переглядом за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року по справі № 2а/0370/2643/12.

Приймаючи рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року, яким Луцька ОДПІ не погодила застосування процедури податкового компромісу ПАТ «Луцьк Фудз» до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року, відповідач виходив з того, що станом на дату подання заяви вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим та сплаченим.

Разом з тим, вказаному рішенню Луцької ОДПІ № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року було надано правову оцінку судовим рішенням.

Так, у справі № 803/831/15-а за позовом ПАТ «Луцьк Фудз» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним і скасування рішення та зобовязання вчинити дії постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року, визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року, зобовязано Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» № 922 від 10.04.2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року.

При цьому, як слідує із мотивувальної частини вказаної постанови Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року, суд дійшов висновку про протиправність рішення Луцької ОДПІ про погодження застосування процедури податкового компромісу № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року, оскільки на час звернення позивача із заявою від 10.04.2015 року № 922 та на час прийняття рішення № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року тривала процедура судового оскарження, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року має статус неузгодженого, а податковий борг не сплачений, тому є безпідставним твердження про те, що застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобовязань.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що виконуючи постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 803/831/15-а в частині зобовязання Луцької ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» № 922 від 10.04.2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року, відповідач повторно розглянув вказану заяву та рішенням про не погодження застосування процедури податкового компромісу від 23.11.2015 року № 20713/10/03-18-22-01 Луцька ОДПІ повторно не погодила застосування процедури податкового компромісу ПАТ «Луцьк Фудз» до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року з тих підстав, що вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим і сплаченим.

На думку суду, мотиви, з яких виходила Луцька ОДПІ при прийнятті рішення від 23.11.2015 року № 20713/10/03-18-22-01, не могли бути покладені в основу вказаного рішення, оскільки таким мотивам була дана правова оцінка постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 803/831/15-а.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу приписів частини другої статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відтак, прийняте Луцькою ОДПІ рішення про не погодження застосування процедури податкового компромісу від 23.11.2015 року № 20713/10/03-18-22-01 з мотивів того, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року є узгодженим і сплаченим, слід визнати протиправним, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 803/831/15-а встановлено, що на час звернення позивача із заявою від 10.04.2015 року № 922 та на час прийняття рішення № 6093/10/03-18-22-01 від 17.04.2015 року тривала процедура судового оскарження, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року має статус неузгодженого, а податковий борг не сплачений, тому є безпідставним твердження про те, що застосування процедури податкового компромісу призвело б до збільшення надміру сплачених грошових зобовязань.

При цьому, слід виходити з того, що Луцька ОДПІ при повторному розгляді заяви ПАТ «Луцьк Фудз» від 10.04.2015 року № 922 повинна була врахувати ті обставини, які існували на момент її першочергового подання, і станом на день подання вказаної заяви податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року було неузгодженим, тривала процедура його судового оскарження, а саме грошове зобовязання на той момент не було сплачене, що встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 803/831/15-а. Відтак, скасування ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року постанови Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року у справі № 2а/0370/2643/12 немає правового значення для вирішення відповідачем заяви ПАТ «Луцьк Фудз» від 10.04.2015 року № 922 станом на день її подання.

Крім того, слід також врахувати, що заява про досягнення податкового компромісу могла бути подана позивачем в межах строків, визначених пунктом 12 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (тобто, 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом), станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від 23.11.2015 року № 20713/10/03-18-22-01 такий строк сплив, відтак, повторне вирішення Луцькою ОДПІ заяви ПАТ «Луцьк Фудз» від 10.04.2015 року № 922 з урахуванням обставин, які існували станом на 23.11.2015 року, є безпідставним.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, уточнені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Луцької ОДПІ про не погодження застосування процедури податкового компромісу № 20713/10/03-18-22-01 від 23.11.2015 року підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Згідно із частиною другою статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На думку суду, уточнені позовні вимоги про зобовязання Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» № 922 від 10.04.2015 року про намір застосувати податковий компроміс по неузгоджених сумах податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року з урахуванням висновків, викладених в постанові Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 803/831/15-а та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року по справі № 876/6894/15, слід задовольнити шляхом прийняття постанови про зобовязання Луцьку ОДПІ повторно розглянути заяву ПАТ «Луцьк Фудз» від 10.04.2015 року № 922 про компроміс по податковому повідомленню-рішенню, оскільки погодження застосування процедури податкового компромісу належить до виключної компетенції відповідача і суд не може переймати на себе повноваження іншого органу державної влади, а при повторному розгляді заяви ПАТ «Луцьк Фудз» від 10.04.2015 року № 922 відповідач зобовязаний буде врахувати не лише висновки, викладені в постанові Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року у справі № 803/831/15-а, а й висновки цієї постанови у випадку набрання нею законної сили.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2436,00 грн., сплачений платіжними дорученнями № 4755 від 25.12.2015 року (а. с. 2), № 4832 від 29.12.2015 року (а. с. 34).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про непогодження застосування процедури податкового компромісу від 23 листопада 2015 року № 20713/10/03-18-22-01.

Зобовязати Луцьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» від 10 квітня 2015 року № 922 про компроміс по податковому повідомленню-рішенню.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» за рахунок бюджетних асигнувань Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 2436 гривень 00 копійок (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 09 лютого 2016 року