Постанова № 55653929, 09.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 876/4987/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання незаконними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 01.09.2014 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 про накладення штрафу в розмірі 10% на суму 385,91 грн. та пені в розмірі 0,1% на суму 201,47 грн. за період з 23.07.2013 року по 05.08.2014 року на загальну суму 587,38 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції, мотивована тим, що на доказ своєчасної сплати необхідних сум єдиного соціального внеску позивачем надано суду платіжне доручення, згідно з яким 16.05.2012 року ним сплачено суму єдиного внеску за квітень 2012 року в розмірі 285,23 грн. на розрахунковий рахунок № 37195070001306. Однак, цей розрахунковий рахунок призначений для сплати єдиного соціального внеску роботодавцями з сум винагород за договорами ЦПХ, а для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність встановлено рахунок для зарахування коштів, зокрема, № 3719907001306. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 сплачено кошти на неналежний рахунок УПФ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач скористався процедурою повернення помилково сплачених на неналежний рахунок коштів, а тому до позивача справедливо застосовано оскаржувані фінансові санкції.

Крім того, сума єдиного соціального внеску в розмірі 285,24 грн., сплачена позивачем вдруге, зарахована податковим органом в погашення заборгованості зі сплати єдиного соціально внеску, однак повного погашення податкового боргу не відбулося, а відтак, нарахування штрафів та пені продовжувалося.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за весь час звітних періодів, тобто за 2012 рік та чотири квартали 2013 року, а також за три квартали 2014 року він не одержував жодної вимоги про сплату недоїмки. І лише в червні 2014 року ДПІ повідомлено його про недоїмку 285 грн. 23 коп. Позивач вирішив повторно сплатити платіж, після чого подав заяву про зарахування раніше сплаченої суми в рахунок майбутніх платежів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

В силу п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 01.09.2014 року прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зокрема:

-рішення № НОМЕР_1, яким нараховано штраф 68,33 грн. (10%) та пеню 49,88 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього 118,21 грн. за період з 23.07.2013 року до 03.10.2013 року;

-рішення № НОМЕР_2, яким нараховано штраф 68,93 грн. (10%) та пеню 77,20 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього 146,13 грн. за період з 22.10.2013 року до 10.02.2014 року;

-рішення № НОМЕР_7, яким нараховано штраф 93,34 грн. (10%) та пеню 19,60 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього 112,94 грн. за період з 21.01.2014 року до 10.02.2014 року;

-рішення № НОМЕР_4, яким нараховано штраф 28,52 грн. (10%) та пеню 26,24 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього 54,76 грн. за період з 21.01.2014 року до 22.04.2014 року;

-рішення № НОМЕР_5, яким нараховано штраф 28,52 грн. (10%) та пеню 12,83 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього 146,13 грн. за період з 23.04.2014 року до 06.06.2014 року;

-рішення № НОМЕР_6, яким нараховано штраф 98,27 грн. (10%) та пеню 15,72 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього 113,99 грн. за період з 22.07.2014 року до 06.08.2014 року.

Згідно п.20.1.19 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.1 ч.10 ст.9 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду

Також, відповідно до п.4.2 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 (далі Інструкція №21-5) (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), сплата єдиного внеску здійснюється платниками виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування (пп.4.2.1).

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» до п.6.3. Інструкції №21-5 органи ПФУ надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо платник має недоїмку на кінець календарного місяця протягом 15 робочих днів, наступних за календарним місяцем, в якому, виникла або зросла недоїмка. Вимога формується на підставі даних особових рахунків, якщо сума боргу перевищує 10 грн. Органи ПФУ ведуть реєстр виданих вимог про сплату недоїмки. Вимога вважається надісланою, якщо вона вручена під підпис або надіслана листом з повідомленням. В органах ПФУ залишається корінець від вимоги. Протягом 10 днів від одержання вимоги платник зобовязаний сплатити недоїмку. Якщо недоїмка відповідно до надісланої вимоги несплачена платником, то вимога передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, оскільки вимога є виконавчим документом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем та отримання позивачем за весь час звітних періодів, тобто за 2012 р. та чотири квартали 2013 р., а також за три квартали 2014 р. вимоги про сплату недоїмки.

Відповідно до підпунктів 5.2, 5.3 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за видами платежів органи Пенсійного фонду проводять облік надходження сум платежів згідно з їх призначенням. Показники про надходження сум платежів повинні бути відображені в картках особових рахунків платників.

При обробці документів про сплату сум платежів в автоматичному режимі платіж заноситься до картки особового рахунку платника, який відповідає його виду та рахунку, відкритому відповідним органом Пенсійного фонду для його зарахування.

Відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту «Призначення платежу».

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження відповідача про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску є необґрунтованими, що свідчить про не доведеність відповідачем правомірності оскаржуваних рішень.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі №813/6852/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання незаконними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.09.2014 року: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 про накладення штрафу в розмірі 10% на суму 385,91 грн. та пені в розмірі 0,1% на суму 201,47 грн. за період з 23.07.2013 року по 05.08.2014 року на загальну суму 587,38 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_2

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.02.2016 року.