Ухвала суду № 55653876, 10.02.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"10" лютого 2016 р. Справа № 817/3403/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_2,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "04" грудня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалами від 04.12.2015 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судових витрат відмовив, позовну заяву ОСОБА_3 залишив без руху.

Не погоджуючись з постановленими ухвалами, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати вказані ухвали.

Відповідно до ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявним у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга належить до задоволення, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки з місця роботи про педагогічний стаж, зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про педагогічний стаж та стягнення з відповідача шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Водночас у позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі того, що є жертвою бандерівського геноциду відповідача та з вини відповідача є злиденнм пенсіонером, якому незаконно призначена мінімальна пенсія, замість пенсії за вислугою років, як стверджує позивач.

Ухвалою від 04.12.2015 р. суд відхилив клопотання позивача про звільнення сплати судових витрат.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що позивачем не сплачено судовий збір та ухвалою від 04.12.2015 р. залишив позовну заяву без руху.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху з мотивів несплати судового збору передчасними з таких підстав.

Частиною першою статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При цьому суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

У справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно приписів ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи розмір судового збору, що підлягав до оплати та майновий стан позивачів, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд встановив, що позовна заява ОСОБА_3 містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, яке підтверджено довідкою про розмір отримуваної пенсії (а.с. 48). Суд першої інстанції не взяв вказані обставини до уваги.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що заявлене позивачами клопотання - про звільнення від сплати судового збору, не підтверджено належними та допустимими доказами, необхідними для прийняття відповідного рішення, є помилковими.

Як наслідок, суд також помилково прийняв рішення про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, ухвали суду першої інстанції належить скасувати на направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ст. 204 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204-206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від "04" грудня 2015 р. скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35701

3- відповідачу/відповідачам: Здолбунівська районна державна адміністрація Рівненської області вул.Грушевського, 14,м.Здолбунів,Рівненська область,35705