Ухвала суду № 55653818, 08.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 р.Справа № 638/19699/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Україна" на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2015р. по справі №638/19699/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Україна"

до Харківської міської ради, треті особи Комунальне спеціалізоване підприємство Інженерні мережі, Департамент житлового господарства Харківської міської ради

про визнання незаконним і нечинним рішення Харківської міської ради,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланет Україна", звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконними і нечинними:

- рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року №870/12, Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку повністю;

- рішення Харківської міської ради від 06.09.2014 року № 1597/14 «Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку» повністю.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.09.2015 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне спеціалізоване підприємство Інженерні мережі, Департамент житлового господарства Харківської міської ради.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2015 року залишено без розгляду адміністративний позов ТОВ "Ланет Україна" до Харківської міської ради в частині оскарження рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року №870/12 Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2015 року та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що залишаючи без розгляду адміністративний позов в частині оскарження рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року №870/12 Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про пропуск позивачем встановленого законом строку на звернення до суду. Зазначив, що оскільки про існування вказаного рішення позивачу стало відомо 29.05.2015 року, після отримання листа від ТОВ «МАКСНЕТ» з інформацією про отримані приписи КСП Інженерні мережі та додатків до них, а саме актів обстеження житлових будівель, які і містили посилання на дане рішення, то позивачем не пропущено встановлений законом строк звернення до суду із даними вимогами.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористались.

Третьою особою - КСП Інженерні мережі, надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, 06.09.2014 року Харківською міською радою прийнято рішенням № 1597/14 «Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку».

Не погоджуючись із правомірністю вказаного рішення, ТОВ "Ланет Україна" 17.10.2014 року звернулось до суду із адміністративним позовом про його скасування, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с. 2-32).

08.06.2015 року ТОВ "Ланет Україна" надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якою, позивач окрім вищевказаного рішення просив також визнати незаконним і нечинним рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12, Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку повністю (а.с. 61-74).

Залишаючи без розгляду адміністративний позов в частині оскарження рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року №870/12 Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем без поважних причин пропущено встановлений законодавством процесуальний строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст. 99 КАС України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Колегія суддів зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Згідно з ч.11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформація державних органів та органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб, зокрема, шляхом опублікування її в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій.

Із системного аналізу вказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що опублікування акта органу місцевого самоврядування в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет визначалось законодавством способом доведення актів органів місцевого самоврядування до відома заінтересованих осіб, у зв'язку з чим факт їх оприлюднення у вищезгаданий спосіб визначає момент, коли всі заінтересовані особи повинні були дізнатись про відповідні акти.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Як вказував під час розгляду справи відповідач та підтверджується матеріалами справи, в офіційному друковану засобі масової інформації - газеті «Харьковские известия» від 29.03.2014 року опубліковано проект рішення Харківської міської ради «Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в сфері інформаційних технологій та зв'язку» та аналіз регуляторного впливу до вказаного проекту (а.с. 83).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що про факт існування рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в сфері інформаційних технологій та зв'язку» позивач мав можливість дізнатися у березні 2014 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що із адміністративним позовом про визнання незаконним і нечинним рішення Харківської міської ради від 06.09.2014 року № 1597/14 «Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку» повністю, ТОВ "Ланет Україна" звернулось 17.10.2014 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с. 2-32).

Тобто, станом на час звернення до суду із позовом про визнання незаконним і нечинним рішення Харківської міської ради від 06.09.2014 року № 1597/14 Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку», позивачу було відмово про існування рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку».

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вказана обставина є ще одним доказом на підтвердження обізнаності позивача про існування рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку».

В свою чергу, із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої, позивач додатково просив визнати незаконним і нечинним рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12, Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку повністю, ТОВ "Ланет Україна" звернувся лише 08.06.2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с. 61-74).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись із вказаним позовом, позивач пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Однак позивачем не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду із позовом в частині визнання незаконним і нечинним рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12, Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку повністю.

Посилання позивача в апеляційній скарзі, що про факт існування оскаржуваного рішення стало відомо 29.05.2015 року, після отримання листа від ТОВ «МАКСНЕТ» з інформацією про отримані приписи КСП Інженерні мережі та додатків до них, а саме актів обстеження житлових будівель, які і містили посилання на дане рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Будь-яких інших доказів наявності обєктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про визнання незаконним і нечинним рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12, Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку повністю, позивачем не повідомлено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача поважних пропуску строку звернення до суду, та як насідок правомірності залишення без розгляду адміністративного позову в частині визнання незаконним і нечинним рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 року № 870/12, Про впорядкування діяльності субєктів господарювання в сфері інформаційних технологій та звязку повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, в порушення вищезазначених вимог, не було надано належних та допустимих доказів, в підтвердження факту поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2015р. по справі №638/19699/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.11.2015р. по справі №638/19699/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Україна" до Харківської міської ради, треті особи Комунальне спеціалізоване підприємство Інженерні мережі, Департамент житлового господарства Харківської міської ради про визнання незаконним і нечинним рішення Харківської міської ради залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2016 р.