Ухвала суду № 55653686, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8408/15 Головуючий у 1-й інстанції:Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів:Мєзєнцева Є.І.

ОСОБА_2

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року адміністративний позов позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» (далі - Банк) та ОСОБА_9 (далі - Вкладник) був укладений Договір № 247дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поповнення на користь третьої особи (далі Договір № 247дф/14).

Згідно з пп. 1.1 Договору № 247дф/14, Банк приймає від Вкладника грошову суму в розмірі 14 000 дол. США 00 центів (далі Вклад).

У відповідності до пп. 1.2 Договору № 247дф/14 Банк відкриває Вкладнику рахунок № 26300002470007.840.

Підпунктом 1.4 Договору № 247дф/14 встановлено, що строк розміщення Вкладу складає 6 днів: з « 09» вересня 2014 року по « 15» вересня 2014 року.

Відповідно до пп. 1.9 Договору № 247дф/14 сторони, керуючись статтею 1063 Цивільного кодексу України, встановили, що цей Договір укладено на користь громадянки ОСОБА_4, податковий номер: НОМЕР_1.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 247дф/14 Заяви про набуття прав Вкладника від 10 вересня 2014 року та Додаткової угоди № 1 до Договору № 247дф/14, від 10 вересня 2014 року ОСОБА_4 набула статусу Вкладника за Договором № 247дф/14.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 33 від 09 вересня 2014 року, ОСОБА_9 на вказаний вище вкладний (депозитний) рахунок були перераховані кошти в розмірі 14 000 дол. США 00 центів.

21 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» (далі - Банк) та ОСОБА_9 (далі - Вкладник) був укладений Договір № 158дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів щомісячно, без права поповнення на користь третьої особи (далі Договір № 158дф/14).

Згідно з пп. 1.1 Договору № 158дф/14, Банк приймає від Вкладника грошову суму в розмірі 13 000 дол. США 00 центів (далі Вклад).

У відповідності до пп. 1.2 Договору № 158дф/14 Банк відкриває Вкладнику рахунок № 26309001580007.840.

Підпунктом 1.4 Договору № 158дф/14 встановлено, що строк розміщення Вкладу складає 95 днів: з « 21» серпня 2014 року по « 24» листопада 2014 року.

Відповідно до пп. 1.9 Договору № 158дф/14 сторони, керуючись статтею 1063 Цивільного кодексу України, встановили, що цей Договір укладено на користь громадянки ОСОБА_5, податковий номер: НОМЕР_2.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 158дф/14 Заяви про набуття прав Вкладника від 28 серпня 2014 року та Додаткової угоди № 1 до Договору № 158дф/14, від 28 серпня 2014 року ОСОБА_5 набула статусу Вкладника за Договором № 158дф/14.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 7 від 21 серпня 2014 року, ОСОБА_9 на вказаний вище вкладний (депозитний) рахунок були перераховані кошти в розмірі 13 000 дол. США 00 центів.

15 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» (далі - Банк) та ОСОБА_10 (далі - Вкладник) був укладений Договір № 359дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поповнення на користь третьої особи (далі Договір № 359дф/14).

Згідно з пп. 1.1 Договору № 359дф/14, Банк приймає від Вкладника грошову суму в розмірі 11 700,00 ОСОБА_2 (далі Вклад).

У відповідності до пп. 1.2 Договору № 359дф/14 Банк відкриває Вкладнику рахунок № 26308003590977.978.

Підпунктом 1.4 Договору № 359дф/14 встановлено, що строк розміщення Вкладу складає 3 дні: з « 15» вересня 2014 року по « 18» вересня 2014 року.

Відповідно до пп. 1.9 Договору № 359дф/14 сторони, керуючись статтею 1063 Цивільного кодексу України, встановили, що цей Договір укладено на користь громадянина ОСОБА_6, податковий номер: НОМЕР_3.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 359дф/14 Заяви про набуття прав Вкладника від 15.09.2014 та Додаткової угоди № 1 до Договору № 359дф/14, від 15 вересня 2014 року ОСОБА_6 набув статусу Вкладника за Договором № 359дф/14.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 08 від 15 вересня 2014 року, ОСОБА_10 на вказаний вище вкладний (депозитний) рахунок були перераховані кошти в розмірі 11 700,00 ОСОБА_2.

01 вересня 2014 року між ПАТ «БАНК КАМБІО» (далі - Банк) та ОСОБА_11 (далі - Вкладник) був укладений Договір № 179дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів щомісячно, без права поповнення на користь третьої особи (далі Договір № 179дф/14).

Згідно з пп. 1.1 Договору № 179дф/14, Банк приймає від Вкладника грошову суму в розмірі 167 000,00 грн. (далі Вклад).

У відповідності до пп. 1.2 Договору № 179дф/14 Банк відкриває Вкладнику рахунок № 26302001790009.980.

Підпунктом 1.4 Договору № 179дф/14 встановлено, що строк розміщення Вкладу складає 93 дні: з « 01» вересня 2014 року по « 03» грудня 2014 року.

Відповідно до пп. 1.9 Договору № 179дф/14 сторони, керуючись статтею 1063 Цивільного кодексу України, встановили, що цей Договір укладено на користь громадянки ОСОБА_7, податковий номер: НОМЕР_4.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 179дф/14 Заяви про набуття прав Вкладника від 03 вересня 2014 року та Додаткової угоди № 1 до Договору № 179дф/14, від 03 вересня 2014 року ОСОБА_7 набула статусу Вкладника за Договором № 179дф/14.

Відповідно до платіжного доручення № 3 від 01 вересня 2014 року, ОСОБА_11 на вказаний вище вкладний (депозитний) рахунок були перераховані кошти в розмірі 167 000,00 грн.

10 вересня 2014 року між ПАТ «БАНК КАМБІО» (далі - Банк) та ОСОБА_12 (далі - Вкладник) був укладений Договір № 267дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поповнення на користь третьої особи (далі Договір № 267дф/14).

Згідно з пп. 1.1 Договору № 267дф/14, Банк приймає від Вкладника грошову суму в розмірі 14 000 дол. США 00 центів (далі Вклад).

У відповідності до пп. 1.2 Договору № 267дф/14 Банк відкриває Вкладнику рахунок № 26304102670769.840.

Підпунктом 1.4 Договору № 267дф/14 встановлено, що строк розміщення Вкладу складає 3 дні: з « 10» вересня 2014 року по « 12» вересня 2014 року.

Відповідно до пп. 1.9 Договору № 267дф/14 сторони, керуючись статтею 1063 Цивільного кодексу України, встановили, що цей Договір укладено на користь громадянина ОСОБА_8, податковий номер: НОМЕР_5.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 267дф/14 Заяви про набуття прав Вкладника від 11 вересня 2014 року та Додаткової угоди № 1 до Договору № 267дф/14, від 11.09.2014 ОСОБА_8 набув статусу Вкладника за Договором № 267дф/14.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 07 від 10 вересня 2014 року, ОСОБА_12 на вказаний вище вкладний (депозитний) рахунок були перераховані кошти в розмірі 14 000 дол. США 00 центів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року № 144 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 46 Про початок процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ БАНК КАМБІО провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 02 березня 2015 по 01 березня 2016 включно.

04 березня 2015 року на офіційному сайті ПАТ «БАНК КАМБІО» зявилася інформація про здійснення виплат вкладникам ПАТ «БАНК КАМБІО» в період із 06 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року через установи банку-агента Фонду ПАТ «УКРІНБАНК».

В межах даного строку позивачі звернулися до банку-агенту Фонду ПАТ «УКРІНБАНК» з метою виплати відшкодування, однак, останнім було відмовлено в отриманні відшкодування у звязку з тим, що вони не внесені до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивачі, вважаючи свої права порушеними, а дії відповідачів незаконними та необґрунтованими, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб № 4452-VI.

Частиною першою статті 3 Закону України № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При цьому частиною 8 вказаної статті Закону № 4452-VI визначено, що керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Приписи статті 11 Закону № 4452-VI закріплюють, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з пяти членів. Директор - розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою.

Рішення виконавчої дирекції Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох членів виконавчої дирекції. У разі рівного розподілу голосів голос директора - розпорядника Фонду є вирішальним.

Відповідно до ч.1 статті 1 та ч.3 статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції ФГВФО, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами ч.1-3 статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.5 статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі по тексту Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не включення позивачів до переліку вкладників є проведення перевірки за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників.

Так, 27 лютого 2015 року Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено протокол, в якому зазначено про встановлення наступних фактів: безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «БАНК КАМБІО» у серпні-вересні 2014 року (загальна сума залишків по цим банківським рахункам фізичних осіб станом на 05 грудня 2014 року складає 54 701 865,14 грн.; безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «БАНК КАМБІО» у серпні-вересні 2014 року (загальна сума залишків по цим банківським рахункам фізичних осіб станом на 05 грудня 2014 року складає 222 079 798,70 грн.).

У вище вказаному протоколі зазначено, що призначення платежу вищезазначених операцій свідчить про їх нетиповий характер: надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку іншої фізичної особи тощо.

На підставі вищевказаного Комісія запропонувала Уповноваженій особі Фонду тимчасово обмежити здійснення Банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам.

Разом з тим, наведені відповідачем обставини, не можуть бути підставами для позбавлення позивачів права на отримання гарантованої суми відшкодування.

Згідно п.4 та п.6 ч.2 статті 37 Закону уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Згідно ч.3 статті 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач виходив з того, що Уповноваженою особою правомірно визнано договори нікчемними, не включено позивачів до переліку вкладників, і як наслідок Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду. Апелянт також зазначає, що позивачами не вносилися гроші на депозитний рахунок та вказує, що підставою нікчемності депозитної угоди є її невідповідність ст. 228 ЦК України.

Згідно з ч.2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Водночас, в контексті зазначеної статті, суд зазначає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обовязком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон повязує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення субєкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року у справі К/800/24809/15.

Таким чином, договір банківського вкладу, укладений між позивачами та ПАТ «БАНК КАМБІО», не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, наприклад, якщо у звязку з укладанням вказаного договору банк став неплатоспроможним або позивач та банк є повязаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.

Крім того, суд зауважує, що факт знаходження на рахунках позивачів грошових коштів відповідачами не заперечується.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивачів до переліку вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3 щодо не включення позивачів до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договорами банківського вкладу, що перелічені судом вище, та зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3 включити позивачів до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК КАМБІО».

Пунктом 6 р. ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

За наведеного позовна вимога про зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК КАМБІО» підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

ОСОБА_2