Ухвала суду № 55652520, 04.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3720/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів: Гром Л.М., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ''Шибумі'' до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року, Приватне підприємство "Шибумі" (далі - ПП "Шибумі", позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 23.12.2014 №0019471703.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки про існування у платника податків порушень законодавства з питань оподаткування, які тягнуть за собою накладення штрафу, не відповідають дійсності та суперечать такому законодавству. Крім того, рішення відповідача не ґрунтуються на нормах податкового, цивільного та господарського законодавства та фактично призводять до нарахування платнику платежів при відсутності порушення законодавства.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від.23.12.2014 №0019471703.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 08.04.1999 ПП "Шибумі" (код 30380646) зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

Основними видами діяльності підприємства (за КВЕД) є: 49.41. - Вантажний автомобільний транспорт; 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотрансортних засобів; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 - Надання в оренду вантажних автомобілів.

08.12.2014 ДПІ у м. Чернігові було проведено камеральну перевірку даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ф.1ДФ ПП "Шибумі" код 30380646 за 3 квартал 2013 року, про що складено Акт від 08.12.2014 №225/25-26-17-03-27/30380646.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення вимог пункту 3 "Порядку заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку", із змінами та доповненнями, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020 а саме: у звітному розрахунку від 04.11.2014 №9070064497 не були вказані дані по фізичним особам з РНОКПП: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про суми нарахованого (виплаченого) доходу за ознакою доходу "153", тобто даний Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2013 року був поданий не у повному обсязі.

ДПІ у м. Чернігові у розділі "Висновок" вказала: дані камеральної перевірки свідчать про подання з неповними, недостовірними відомостями (помилками) Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку ф.1ДФ за 3 квартал 2013 року від 04.11.2013 №9070064497, в зв'язку з чим були подані уточнюючі розрахунки: 1ДФ за 3 квартал 2013 року від 23.01.2014 №9089190058 та від 08.04.2014 №1400033615.

На підставі висновків зазначеного Акта, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0019471703, яким згідно з п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн, яке є предметом розгляду даної справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Зідно пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу. Так, відповідно до ст.18 Кодексу, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податків податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку (п.51.1 ст.51 Кодексу). Крім того, пп. "б" п.176.2 ст.176 Кодексу встановлено, що особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Згідно пп. "ґ" згаданої статті, вищезазначені особи несуть відповідальність у випадках, передбачених кодексом.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (що діяв на момент подання розрахунку), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за №46/18784.

Відповідно до п.3.2 цього Порядку, у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Згідно з довідником ознак доходів, наведених у Порядку №1020, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається в податковому розрахунку за ф.№1ДФ за ознакою доходу "153" - основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп.165.1.31 п.165.1 ст.165 Кодексу).

Таким чином, у податковому розрахунку за ф.№1ДФ передбачено відображення не лише доходів, що підлягають оподаткуванню, але також і доходів, які виплачуються податковими агентами платникам податку і не оподатковуються при їх виплаті. Зазначені обставини представником відповідача не заперечувались.

Відповідальність за порушення "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" передбачена п.119.2 ст.119 Кодексу, в якій вказано, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчиненні платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п.169.4 ст.169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст.50 цього Кодексу.

Пунктом 50.1 ст.50 Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначенихст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, якій самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний за винятком випадків, встановлених п.50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідальність за невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом 2 п.50.1 ст.50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачена п.120.2 ст.120 ПК України та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Як встановлено, 04.11.2013 позивач подав до ДПІ у м. Чернігові податковий розрахунок за ф.№1ДФ за 3 квартал 2013 року, до якого не було включено суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 130 000 грн, (в т.ч. по фізичній особі РНОКПД НОМЕР_1 в сумі 80 000 грн та фізичній особі РНКПП НОМЕР_2 в сумі 50 000 грн), що не відповідає вимогам "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку". Проте суд зазначає, що вказана обставина не потягла за собою будь-якого зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податків та/або зміни платника податків, як це передбачено ст.119 ПК України. Тим більш, позивачем були подані уточнюючі податкові розрахунки за ф.№1ДФ за 3 квартал 2013 року від 30.01.2014 №9089190058 та від 08.04.2014 №1400033615, про що також зазначено в акті перевірки, якими графа 3а доповнена сумою 130 000 грн за ознакою доходу "153", тобто основною сумою поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, і яка не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку до доходу фізичних осіб згідно з пп.165.1.31 п.165.1 ст.165 Кодексу.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем було виконано його обов'язок, передбачений п.50.1 ст.50 ПК Українищодо направлення у майбутньому податковому періоді уточнюючих розрахунків до податкової декларації у зв'язку із самостійним виявленням помилок, а оскільки допущення та виправлення цих помилок не призвело до зменшення/збільшення податкових зобов'язань минулого податкового періоду, то відповідно таке виправлення не призвело до обов'язку сплати з його боку недоплати та штрафів.

Таким чином, виконання позивачем обов'язку щодо виправлення помилок допущених при складанні податкової звітності, за встановленої обставини про те, що допущення та виправлення цих помилок не призвело до зменшення/збільшення податкових зобов'язань минулого податкового періоду, - виключає можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої п.119.2 ст.119 Кодексу. За таких обставин, висновки про існування у платника податків порушень законодавства з питань оподаткування, які тягнуть за собою накладення штрафу, не відповідають дійсності та суперечать законодавству з питань оподаткування.

Крім того, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що податковий орган не може нараховувати податкові зобов'язання всупереч установленого порядку та у випадках не передбачених чинним законодавством України, тобто без фактичного підтвердження заниження об'єкту оподаткування платником податків, а отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 23.12.2014 №0019471703 належить визнати протиправним та скасувати, а позов - задовольнити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивач надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої після 01 вересня 2015 року застосовуються нові ставки судового збору.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить 1 339, 80 грн, який належить стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області ( адреса: 14000, вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігі) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 339, 80 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 09 лютого 2016 року.

(Повний текст ухвали виготовлено 04 лютого 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

ОСОБА_2