Постанова № 55652345, 21.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року (13:22 год.) м. Київ№810/3593/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Макаренко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міський відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.05.201, ОСОБА_3, довіреність №5 від 19.01.2015, ОСОБА_4, довіреність №2 від 05.01.2015

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 01.01.2015 №77/10/10-02-10

від третіх осіб: не з'явились

Суть спору: позивач - Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 відкрито провадження у справі №810/3593/15, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

До початку судового розгляду по суті позивачем змінено предмет позову шляхом подання 28.08.2015 через канцелярію суду письмової заяви про зміну предмету позову та зміну статусу відповідача - Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно вказаної заяви позивач просить змінити предмет позову та позовні вимоги викласти в наступній редакції:

- визнати дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо спрямування коштів, отриманих від Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" на погашення поточних зобов'язань по сплаті єдиного соціального внеску не за цільовим призначенням, протиправними;

- скасувати вимоги, видані Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а саме вимогу №Ю4154-17/71У від 08.05.2014, вимогу №Ю4154-17/80У від 06.06.2014, вимогу №Ю4154-17/90У від 04.07.2014, вимогу №Ю4154-17/104У від 05.08.2014, вимогу №Ю4154-17/128У від 04.09.2014;

- зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області провести зарахування сплачених Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" сум згідно цільового призначення, а саме погашення поточних зобов'язань по єдиному соціальному внеску за період з січня по грудень 2014 року включно.

Ухвалою суду від 03.09.2015 позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції залишено без розгляду та залучено до участі останнього в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області.

02.12.2015 позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить позовні вимоги викласти у наступній редакції:

- визнати дії Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо спрямування коштів, отриманих від Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" на погашення поточних зобов'язань зі сплати ЄСВ не за цільовим призначенням, протиправними;

- скасувати вимоги, видані Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФс у Київській області, а саме: вимогу №Ю4154-17/71У від 08.05.2014, вимогу №Ю4154-17/80У від 06.06.2014, вимогу №Ю4154-17/90У від 04.07.2014, вимогу №Ю4154-17/104У від 05.08.2014, вимогу №Ю4154-17/128У від 04.09.2014, вимогу №Ю4154-23/81 від 03.06.2015;

- зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області провести зарахування сплачених Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" сум згідно цільового призначення, а саме погашення поточних зобов'язань з ЄСВ за період з січня по грудень 2014 року включно та за 2013, 2015 роки; відображати надходження до бюджету коштів Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, по коду виплати "017"; погашення кредиторської заборгованості здійснювати на підставі надходження коштів за цільовим призначенням: "Погашення заборгованості по єдиному соціальному внеску згідно ІІ черги реєстру кредиторів та затвердженому графіку у 2015 році".

Протокольною ухвалою суду від 03.12.2015 пункти 1 та 3 вказаної заяви прийнято до розгляду судом частково, а в прийнятті пункту 2 заяви відмовлено у зв'язку з відсутністю сплати судового збору або клопотання про звільнення від його сплати.

Суд зазначає, що ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2015, 03.09.2015 16.09.2015, 21.09.2015, 07.10.2015, 09.11.2015, 26.11.2015, 03.12.2015 від відповідача витребувані докази по справі.

Після надання суду всіх витребуваних судом доказів позивач в судовому засіданні 21.12.2015 подав заяву, якою остаточно виклав позовні вимоги в такій редакції: зобовязати відповідача відновити суму пені позивача в картці особового рахунку у розмірі 286094,40 грн. шляхом зменшення суми податкового зобовязання з єдиного соціального внеску на суму 286094,40 грн. та збільшення пені на суму 286094,40 грн. (т.3, а.с.113).

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2015 вказану заяву прийнято до розгляду судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.09.2012 року порушено справу про банкрутство №Б13/115-12 позивача, призначено арбітражного керуючого розпорядника майна та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, отже підприємство знаходиться в процедурі розпорядження майном, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2013 складено та затверджено реєстр вимог кредиторів.

Позивач зазначає, що УПФУ у м.Білій Церкві та Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області включені до реєстру вимог кредиторів і є конкурсними кредиторами із заборгованістю, занесеною до реєстру кредиторів та поточною заборгованістю, утвореною після порушення справи про банкрутство.

Позивач вказує, що з 01.01.2013 УПФУ у м. Білій Церкві передано картку позивача з обліку єдиного соціального внеску до Білоцерківської ОДПІ без нарахувань суми ЄСВ за вересень 2013 року на загальну суму 2186055,19 грн., з яких 1630470,93 грн. основний борг по ЄСВ, в тому числі сума основного боргу недоїмки 1209592,08 грн. - включена до другої черги вимог кредиторів; 420878,85 грн. - поточна заборгованість з 01.10.2012 по 08.10.2013; 269489,86 грн. штрафні санкції та 286094,40 грн. сума пені, підтвердженням чого є акт звіряння розрахунків між позивачем та УПФУ у м.Білій Церкві.

Позивач зазначає, що сума пені 286094,40 грн. та штрафних санкцій 269489,86 грн. включені до шостої черги вимог кредиторів та згідно мирової угоди підлягає списанню у майбутньому, проте відповідач згідно картки особового рахунку з ЄСВ самостійно погасив суму пені 286094,40 грн., яка включена до шостої черги вимог кредиторів, за рахунок сплати поточних внесків позивача.

Позивач вважає такі дії порушенням Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів, затвердженої наказом від 18.10.2011 №887/6078, пункт 2.2 якої передбачає облік таких операцій за кодом 017, до якого зараховуються платежі платника податків, щодо якого порушено справу про банкрутство.

Позивач стверджує про порушення відповідачем вимог статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» щодо дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

При цьому посилається на лист ГУ ДФС у Київській області від 04.08.2015 №3332/8/10-02-23, яким підтверджується необхідність заміни даних ІС «Податковий блок» у Підсистемі «Облік платежів» з метою приведення у відповідність картки особового рахунку позивача по єдиному соціальному внеску, зарахувавши проплати та виправивши невідповідності, однак відповідні зміни до картки особового рахунку відповідачем не проведені.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення, в яких повідомляє, що з 01.10.2013 у звязку з набранням з 11.08.2013 чинності Законом України від 04.07.2013 №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи» адміністрування ЄСВ було передане до органів доходів та зборів України, правонаступником яких є ДФС України.

УПФУ у м. Білій Церкві передано відповідачу на адміністрування заборгованість позивача з ЄСВ в сумі 2186055,19 грн., в т.ч. основний платіж 1899960,79 грн., пеня - 286094,40 грн.

Відповідач вказує, що 24.12.2014 позивач здійснив сплату заборгованості з ЄСВ в розмірі 217268,24 грн., визначивши призначення платежу як погашення поточної заборгованості з ЄСВ за січень-листопад 2014 року, тому з урахуванням п.87.9 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, відповідачем були проведені відповідні зарахування сплачених позивачем 24.12.2014 сум ЄСВ в рахунок погашення податкового боргу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області в письмових поясненнях зазначила, що 26.09.2012 Господарським судом Київської області порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», проте підприємство не припинило господарської діяльності, нараховуючи найманим працівникам заробітну плату. На дату порушення справи про банкрутство позивач мав заборгованість перед УПФУ в загальному розмірі 3091629,00 грн., з яких 1209592,08 грн. заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що виникла в період з серпня 2011 по вересень 2012 року, 1882037,21 грн. заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені. Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2013 УПФУ у м. Білій Церкві Київської області визнано кредитором по відношенню до підприємства із конкурсними кредиторськими вимогами в розмірі 3091629,00 грн., з яких 1209592,08 грн. вимоги другої черги, 1882037,21 грн. вимоги шостої черги.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили суд позов задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області та Міський відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в судове засідання явку своїх представників не забезпечили, були сповіщені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (ідентифікаційний код 08358735, місцезнаходження 09100, Київська область, місто Біла Церква, вул. Матросова, 17), зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 11.04.2001, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №241592 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2012 у справі № Б13/115-12 за заявою Приватного підприємства «Пітик» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» порушено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2012 у справі № Б13/115-12 введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (код ЄДРПОУ 08358735), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг».

16 листопада 2012 року у офіційному друкованому органі газеті «Голос України» № 217 (5467) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № Б13/115-12 про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг».

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2013 у справі №Б13/115-12, з урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 19.04.2013 про виправлення описок, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві визнано конкурсним кредитором із конкурсними кредиторськими вимогами в розмірі 3091629,00 грн., з яких 1209592,08 грн. вимоги другої черги, 1882037,21 грн. вимоги шостої черги.

Постановою господарського суду Київської області від 22.10.2014 у справі №Б13/115-12 Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» визнано банкрутом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №Б13/115-12 постанову господарського суду Київської області від 22.10.2014 скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду Київської області для подальшого розгляду в іншому складі суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 по справі №Б13/115-12 залишено без змін.

Отже, з 17 грудня 2014 року та на час розгляду судом цієї адміністративної справи підприємство перебуває в процедурі розпорядження майном в рамках розгляду справи про банкрутство.

Судом встановлено, що на дату порушення справи про банкрутство тобто 26.09.2012 року позивач мав заборгованість перед ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області в загальному розмірі 3091629,00 грн., з яких 1209592,08 грн. заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що виникла в період з серпня 2011 по вересень 2012 року, 1882037,21 грн. заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2013 УПФУ у м. Білій Церкві Київської області вказана заборгованість визнана конкурсними кредиторськими вимогами, з яких 1209592,08 грн. вимоги другої черги, 1882037,21 грн. вимоги шостої черги.

З 01.10.2013 у звязку з набранням з 11.08.2013 чинності Законом України від 04.07.2013 №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи» адміністрування єдиного соціального внеску було передано до органів доходів та зборів України, правонаступником яких є ДФС України.

Судом встановлено, що на підставі акту приймання-передачі від 04.10.2103 ОСОБА_1 ПФУ у м. Білій Церкві передано відповідачу на адміністрування борг позивача з ЄСВ в сумі 2186055,19 грн., в т.ч. єдиний внесок 1630470,93 грн., фінансові санкції - 269489,86 грн. та пеня - 286094,40 грн. (т.2, а.с.233-234).

Відповідно до актів звірення розрахунків між позивачем та УПФУ у м. Білій Церкві, проведених як на момент передачі боргу так і на час розгляду цієї справи борг позивача з ЄСВ, який був переданий ОСОБА_1 ПФУ у м. Білій Церкві на адміністрування відповідачу, становить 2186055,19 грн., в т.ч. єдиний внесок 1630470,93 грн., фінансові санкції - 269489,86 грн. та пеня - 286094,40 грн. (т.2, а.с.233-234).

Судом встановлено, що позивач в грудні 2013 року сплатив поточні зобовязання з ЄСВ за період з жовтня 2012 по грудень 2013 року на загальну суму 611286,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 30.12.2013 №43 на суму 56652,96 грн. за жовтень 2012 року, від 30.12.2013 №14 на суму 46243,93 грн. за листопад 2012 року, від 27.12.2013 №42 на суму 41186,40 грн. за грудень 2012 року, від 27.12.2013 №12 на суму 32883,18 грн. за січень 2013 року, від 27.12.2013 №13 на суму 42854,10 грн. за лютий 2013 року, від 27.12.2013 №10 на суму 28505,20 грн. за березень 2013 року, від 27.12.2013 №11 на суму 34749,68 грн. за квітень 2013 року, від 27.12.2013 №9 на суму 32588,14 грн. за травень 2013 року, від 27.12.2013 №8 на суму 28066,71 грн. за червень 2013 року, від 27.12.2013 №6 на суму 39576,57 грн. за липень 2013 року, від 27.12.2013 №7 на суму 38262,02 грн. за серпень 2013 року, від 27.12.2013 №4 на суму 35952,32 грн. за вересень 2013 року, від 27.12.2013 №5 на суму 29736,17 грн. за жовтень 2013 року, від 27.12.2013 №2 на суму 54477,65 грн. за листопад 2013 року, від 27.12.2013 №3 на суму 69551,15 грн. за грудень 2013 року (т.2, а.с.39-46).

Судом встановлено, що позивач в грудні 2014 року сплатив поточні зобовязання з ЄСВ за одинадцять місяців 2014 року на загальну суму 217268,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 24.12.2014 №1 на суму 22946,93 грн. за січень 2014 року, від 24.12.2014 №13 на суму 19903,58грн. за лютий 2014 року, від 24.12.2014 №14 на суму 21018,85грн. за березень 2014 року, від 24.12.2014 №15 на суму 18306,49грн. за квітень 2014 року, від 24.12.2014 №16 на суму 17642,81 грн. за травень 2014 року, від 24.12.2014 №17 на суму 19058,77 грн. за червень 2014 року, від 24.12.2014 №18 на суму 18158,77грн. за липень 2014 року, від 24.12.2014 №19 на суму 18460,81грн. за серпень 2014 року, від 24.12.2014 №20 на суму 18941,78грн. за вересень 2014 року, від 24.12.2014 №157 на суму 23887,67 грн. за жовтень 2014 року, від 24.12.2014 №80 на суму 18941,78грн. за листопад 2014 року (т.2, а.с.47-52).

Судом встановлено, що позивач в січні 2015 року сплатив поточні зобовязання з ЄСВ за грудень 2014 року згідно платіжного доручення від 20.01.2015 №4 на суму 150000,00 грн. (т.2, а.с.53).

Судом встановлено, що сплачені позивачем поточні зобовязання з єдиного соціального внеску були зараховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення та, зокрема, повністю погашена пеня в сумі 286094,40 грн., яка включена до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у місті Білій Церкві.

Позивач не погоджується із зарахуванням відповідачем поточних зобовязань зі сплати єдиного соціального внеску в оплату пені в сумі 286094,40 грн., та просить суд відновити суму пені позивача в картці особового рахунку у розмірі 286094,40 грн.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість тверджень позивача про порушення його прав, суд дійшов таких висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У силу положень абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пп. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абзацом 1 ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VI визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку (ч. 7 ст. 9 вказаного Закону).

Частина 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачає, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, позивач в силу Закону № 2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, адміністрування якого з 01.10.2013 покладено на органи доходів і зборів, правонаступником яких є органи ДФС.

Суд зазначає, що адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України (далі - ПК).

Відповідно до статті 191.1 ПК контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції:

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів пп.191.1.2.);

- забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, субєктів зовнішньоекономічної діяльності, обєктів оподаткування та обєктів, повязаних з оподаткуванням (пп.191.1.8.);

- здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп.19-1.1.22.);

- здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобовязань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу (пп.19-1.1.24.).

Відповідно до п.87.9. ст.87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України надає право податковому органу змінювати призначення платежу та зараховувати суми, які сплатив платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Судом встановлено, що відповідач, користуючись повноваженнями контролюючого органу щодо зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, здійснив зарахування коштів, сплачених позивачем в оплату поточних зобовязань з єдиного соціального внеску за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року в рахунок погашення пені з єдиного соціального внеску в сумі 286094,40 грн., яка при цьому включена до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у місті Білій Церкві.

Проте, відповідно до п.87.10. ст.87 ПК з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №2343-XII).

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 Закону №2343-XII грошове зобовязання - зобовязання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобовязань відносяться також зобовязання щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобовязання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобовязань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобовязань боржника, в тому числі зобовязань щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобовязань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобовязаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до статті 19 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобовязання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобовязаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною пятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 15 Закону №2343-XII з моменту порушення провадження у справі про банкрутство предявлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Аналізуючи вищенаведені положення суд приходить до висновку про те, що відповідач під час процедури розпорядження майном боржника в рамках справи про банкрутство не має права зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення боргу, який включено до конкурсних кредиторських вимог, згідно з черговістю його виникнення, оскільки таким чином відбувається втручання в процес розпорядження майном боржника, яке перебуває під дією мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідач протиправно здійснив зарахування коштів, сплачених позивачем в грудні 2013 та в грудні 2014 року в оплату поточних зобовязань з єдиного соціального внеску за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року в рахунок погашення пені з єдиного соціального внеску в сумі 286094,40 грн., яка при цьому включена до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у місті Білій Церкві в рамках справи про банкрутство позивача.

Розглядаючи підстави зарахування відповідачем коштів, сплачених позивачем в оплату поточних зобовязань з ЄСВ в рахунок погашення пені з ЄСВ, яка включена до шостої черги конкурсних кредиторських вимог в рамках справи про банкрутство позивача, судом встановлено такі обставини.

З метою забезпечення ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2014 за №217/24994, затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ цього Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з пунктами 11-13 Розділу ІІ Порядку №765 передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Усі вартісні операції в інтегрованій картці платника здійснюються у гривнях з двома десятковими знаками.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Отже, з наведеного слідує, що відображення податковим органом в інтегрованих картках платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Зазначене свідчить про наявність такого способу захисту порушеного права позивача, як зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Судом встановлено, що на зворотному боці інтегрованої картки позивача з єдиного соціального внеску відображені такі показники за видами зобовязань платника податків як недоїмка із сплати єдиного внеску та залишок несплаченої пені.

При цьому до складу недоїмки входять як основне зобовязання зі сплати єдиного соціального внеску, так і фінансові санкції.

З матеріалів справи слідує, що зворотній бік інтегрованої картки позивача з єдиного соціального внеску ведеться відповідачем з моменту передачі ОСОБА_1 ПФУ у м.Білій Церкві на адміністрування відповідачу боргу позивача з ЄСВ в сумі 2186055,19 грн., при чому станом на 30.09.2013 сума недоїмки з єдиного внеску складає 1899960,79 грн., до складу якої входить основне зобовязання з єдиного внеску та фінансові санкції, окремо відображена пеня у сумі 286094,40 грн. (т.1, а.с.125-132).

З картки особового рахунку позивача з єдиного внеску вбачається, що погашення пені позивача, відображеної станом на 30.09.2013 у сумі 286094,40 грн., відбувалось в період з листопада по грудень 2013 року за рахунок сплачених позивачем поточних зобовязань з єдиного внеску.

Станом на 31.12.2013 року показник залишку несплаченої пені позивача з єдиного внеску був нульовим, що означає повне погашення пені у сумі 286094,40 грн., яка входить до шостої черги конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області в рамках справи про банкрутство позивача, шляхом зарахування коштів позивача з єдиного внеску, сплачених в оплату поточних зобовязань на підстав п.87.9 ПК.

За результатами проведеної звірки між позивачем та відповідачем вбачається, що за бухгалтерськими даними державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», станом на 01.01.2015 року загальна заборгованість підприємства перед Білоцерківською ОДПІ становить 950341,62 грн., що практично співпадає з даними відповідача. За даними позивача сума 950341,62 грн. складається з недоїмки у розмірі 394757,36 грн., занесеної до другої черги реєстру вимог кредиторів та суми штрафних санкцій: штрафу на суму 269489,86 грн. та пені у розмірі 286094,40 грн., включених до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

За даними відповідача загальна заборгованість складається з недоїмки у розмірі 650 283,87 грн., яка повинна погашатися у другу чергу та суми штрафу 269489,86 грн., який повинен погашатися у шосту чергу.

Отже, за даними відповідача сума недоїмки, яка повинна погашатися в другій черзі вимог кредиторів, перевищує дійсний розмір недоїмки з єдиного внеску на суму 286094,40 грн., тобто на суму пені, яка погашається у шосту чергу реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, за результатами проведених звірок між позивачем та відповідачем виникає необхідність у відновленні в картці особового рахунку позивача суми пені у розмірі 286094,40 грн., шляхом зменшення суми зобовязання з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 286094,40 грн. та збільшення пені на суму 286094,40 грн. в картці особового рахунку позивача з ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом 21.12.2015 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 28.12.2015 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобовязати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області відновити суму пені з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" в картці особового рахунку у розмірі 286094,40 грн. шляхом зменшення суми податкового зобовязання з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 286094,40 грн. та збільшення пені на суму 286094,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.