Ухвала суду № 55652174, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/16756/15-а

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Погрібний С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 Гдальєвича на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27.10.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 Гдальєвича до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2015 року ОСОБА_1 Гдальєвич звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" починаючи з 01.01.2006 року.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17.08.2015 року позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" за період з 01.01.2006 року по 13.02.2015 року залишено без розгляду.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 27.10.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 Гдальєвича до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" починаючи з 13.02.2015 року відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 Гдальєвич в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач народився 11.05.1944 року, має статус дитини війни, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси і одержує допомогу, як дитині війни, починаючи з 01.01.2008 року. Також, з 01.05.2013 року ОСОБА_1 виплачується пенсія з врахуванням надбавки «дітям війни» в розмірі 66,43 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно при нарахуванні та виплаті позивачу доплати до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 13.02.2015 року.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 949 грн.

Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, зазначеним вище Законом не було надано повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок застосування положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік.

Проте, на підставі Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 03 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п.6-7, за яким було установлено, що у 2014 році норми і положення ст. ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 03 серпня 2014 року надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" також було визначено, що норми і положення ст. ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Крім того, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме вказано те, що надбавка дітям війни призначається в порядку та в розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин нараховуючи та сплачуючи ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, як "дитині війни" починаючи з 13.02.2015 року у розмірі 66,43 гривень управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси діяло правомірно на підставі діючого у цей час законодавства України, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Гдальєвича залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27.10.2015 року без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик