Постанова № 55650945, 08.02.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 р. Справа № 805/5110/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції Макєєнко Олексія Володимировича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 21431056 від 20.05.2015, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції Макєєнко Олексія Володимировича про визнання протиправним рішення Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 21431056 від 20.05.2015 про реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, скасування рішення Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 21431056 від 20.05.2015 про реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції виключити номер запису про право власності НОМЕР_3 на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.02.2014 рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у місті Донецьку ради ОСОБА_6 надано дозвіл на заселення звільненого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вищевказаного рішення, позивачу 28.02.2014 виданий ордер № 19116 серії 014, у відповідності до якого надано право на заняття двокімнатної квартири загальною житловою прощею 29,8 кв.м. АДРЕСА_1. У зв'язку з ситуацією, яка виникла у Донецьку та Донецькій області, позивач, а також члени його сім'ї змушені були виїхати з місця постійного проживання до м. Києва. Проте, позивачу стало відомо, що Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції 20.05.2015 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05.04.2010 № 2-407/10, зареєстроване право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4

Позивач зазначає, що вказана квартира на час її видачі знаходилась на балансі виконавчого комітету Кіровської районної у м. Донецьку ради, який у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Житлового кодексу Української РСР, Рішення Донецької ОСОБА_7 № 8/62 від 21.02.2007, затвердив протокол Кіровського РВ ДМУ МВС України в Донецькій області про надання позивачу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Також, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями та приймає рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. У свою чергу, позивач вважає, що державний реєстратор належним чином не перевірив усі необхідні данні для реєстрації.

Позивач зазначає, що Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції порушено вимоги ст. 9, 16, 17, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868.

Таким чином, позивач вважає рішення про реєстрацію прав за індексним розділом № 21431056 від 20.05.2015 про реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 протиправним.

Позивач до суду не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу до суду надав клопотання у якому просить замінити відповідача на головного спеціаліста Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції Макєєнко О.В., наголошує на тому, що керуючись ст.9 п.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та посадовою інструкцією Головних спеціалістів Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації та безпосередньо керується у своїй діяльності чинним законодавством в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також, просить розглянути справу та прийняти рішення без представника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції та повідомити про результати розгляду справи.

Треті особи до суду не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позовної заяви, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Кіровським РВ ВМУ України в Донецькій області 04 липня 1997 року. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 14-17).

Виконавчий комітет Кіровської районна у м. Донецьку ради від 26.02.2014 прийняв рішення № 56/2 «Про затвердження протоколу Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецкій області про надання жилового приміщення за місцем роботи ОСОБА_6.», яким надано дозвіл на заселення звільненого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

На підставі вищевказаного рішення, 28.02.2014 року виданий ордер № 19116 серії 014 на ім'я ОСОБА_6, за змістом якого надано право на заняття двокімнатної квартири загальною житловою прощею 29,8 кв.м. АДРЕСА_1 (а.с.10-12).

Згідно копії довідки про реєстрацію від 03.04.2014 (а.с.13), та інформаційна довідка від 04.12.2015 № 49080620 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка містить актуальну інформацію про об'єкт нерухомого майна, право власності, дату і час державної реєстрації - від 18.08.2015 13:48:18, підставу виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серії та номеру: 758, виданий 05.09.2015, підставу внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23746560, власника - ОСОБА_8 (а.с.18-19).

До суду надана копія реєстраційної справа № 639799914101 стосовно квартири АДРЕСА_1, яка містить заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за якою суб'єктом права є ОСОБА_4 (а.с.34-39). Також реєстраційна справа містить квитанції, копії паспорту ОСОБА_4 (серія, номер НОМЕР_5), копію Картки фізичної особи-платника податків (НОМЕР_2), копія довіреності на представника ОСОБА_9 від 18.05.2015, яка посвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К., копія рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2010 №2-407/10. Також наявна картка прийому заяви № 21430008 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 11465845 на підставі рішення суду від 05.04.2010 №2-407/10, яка отримана державним реєстратором Макєєнко Олексієм Володимировичем 20 травня 2015 року (а.с.50), Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.05.2015 де зазначена підстава формування документа - заява з реєстраційним номером 11465845 та власником встановлено ОСОБА_4 (а.с.54-56), Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 21431056 від 20 травня 2015 року, за яким державний реєстратор прав на нерухоме майно Макєєнко О.В. вирішив провести державну реєстрацію права власності (а.с.57). Надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 37773454, дата формування - 20.05.2015, власником зазначений ОСОБА_4 (а.с.58).

Як вбачається із рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2010 №2-407/10 ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_11 про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги задоволено, визнано дійсним договір купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 09 січня 2001р., встановлено факт своєчасного прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_12, визнано право власності на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 48,3 кв.м., жилою площею 30,2 кв.м. Рішення набуло чинності 15 квітня 2010 року.

З пояснень позивача вбачається, що він не може надати оригінали документів з тієї причини, що вони були надані до СУ ГУ МВС України в Донецькій області в межах кримінального провадження № 12015050000001064 про що є копія витягу де зазначається, що 02.11.2015 до СУ ГУМВС України у Донецькій області надійшла заява від ОСОБА_14 про те, що невстановлені особи протягом 2015 року шляхом обману заволоділи його квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання ухвали від 27.01.2016 Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у своєму листі повідомляє, що надати будь-яку інформацію по справі Кіровського районного суду м. Донецька № 2-407/10 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_11 про визнання права власності на спадкове майно не вважається можливим оскільки жодна справа Кіровського районного суду м. Донецька до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області не передавалась (а.с.84).

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з нормативним приписом статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В силу п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 року, яка кореспондується із положенням п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013р. № 868, чинний на час прийняття спірного рішення (надалі - Порядок № 868).

Пунктом 1 Порядку № 868 передбачено, що цей порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно пункту 6 Порядку № 868 документи, що подаються для проведенню державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, Порядком та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

За приписами положень п. 15 Порядку № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 42 Порядку №868 для проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий об'єкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2010 №2-407/10 визначені технічні характеристики нерухомого майна, а саме: двокімнатна квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 48,3 кв.м., жилою площею 30,2 кв.м. Тому, суд дійшов висновку, заявник не повинен був надавати державному реєстратору для проведення державної реєстрації технічний паспорт на спірну квартиру.

Як вбачається зі змісту реєстраційної справи, заявником до реєстраційного органу подано наступні документи:

- заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 20.05.2015 року №11465845;

- документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- копію документа, що посвідчує особу; копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженої особи (довіреність);

- копія рішення суду від 05 квітня 2010 року по справі №2-407/10.

Таким чином, підстав визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію немає, усі необхідні документи були надані у визначеній законом формі, повністю дотриманий порядок проведення реєстрації державним реєстратором Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції.

Фактично позивач не погоджується з рішенням Кіровського районного суду м. Донецька у справі від 05.04.2010 №2-407/10. Як зазначає представник позивача у своїй заяві, на вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу. Однак доказів на підтвердження цих обставин до суду не надано.

За правилами ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цілому.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції Макєєнко Олексія Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 21431056 від 20.05.2015, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.