Постанова № 55650928, 04.02.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року № 813/6393/13-а

10 год. 42 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Тертичного В.Г.

судді Ланкевича А.З.

судді Гулкевич І.З.

за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р.

представників сторін:

від представника позивача - Лешик І.П.

від представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 про виконання вимог припису, -

в с т а н о в и в :

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - Інспекція ДАБК у Львівській області), яку в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром 8,20*350 м на АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку законності виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_2 на земельній ділянці прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, яка належить до земель міста і не передана в користування чи приватну власність збудовано цегляну господарську будівлю розміром в плані орієнтовно 8,20*350 м, без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без документу на право виконання будівельних робіт, чим порушено ст.29 Закону України «Про планування та забудову території». За результатами перевірки складено акт та винесено припис № 7/4 від 16.05.2013 року, яким ОСОБА_2 зобов'язано знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром в плані орієнтовно 8,20*350 м на АДРЕСА_1. Оскільки відповідач, у встановлений для добровільного виконання строк вимог припису № 7/4 від 16.05.2013 року не виконав, Інспекція ДАБК у Львівській області звернулась з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні до викладеного в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду, жодних заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру до суду не надходило.

З урахуванням визначених ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду справи, така відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

16 травня 2013 року Інспекцією ДАБК у Львівській області проведено перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результати якої складено акт № 7/16 від 16.05.2013 року.

В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 на земельній ділянці прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, яка належить до земель міста і не передана в користування чи приватну власність збудовано цегляну господарську будівлю розміром в плані орієнтовно 8,20*350 м, без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без документу на право виконання будівельних робіт, чим порушено ст.29 Закону України «Про планування та забудову території».

Виконавчими комітетом Стрийської міської ради прийнято рішення від 12.05.2005 року № 161, яким вирішено «Дозволити перебудувати існуючу дерев'яну господарську комору на цегляну загальним розміром 7,00*3,00 м в дворі будинку АДРЕСА_1 гр.ОСОБА_2».

Зазначена господарська будівля використовується ОСОБА_2 під магазин-склад ритуальних товарів без прийняття його в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч.12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» затвердженого постановою Кабінету міністрів Україні від 13.04.2011 року № 461.

Вказаний магазин-склад функціонує з 2006 року.

16 травня 2013 року Інспекцією ДАБК у Львівській області внесено припис № 7/4, яким ОСОБА_2 зобов'язано знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром в плані орієнтовно 8,20*350 м на АДРЕСА_1 в термін до 29.06.2013 року.

05 липня 2013 року позивачем проведено позапланову перевірку на виконання вимог припису № 7/4 від 16 травня 2013 року, про що складено акт № 7/28-ф. За результатами перевірки встановлено, що вимоги припису від 16 травня 2013 року № 7/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованої господарської будівлі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 гр.ОСОБА_2 не виконано. Господарська будівля не знесена в термін, зазначений у приписі.

Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимог припису № 7/4 від 16 травня 2013 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

В ході розгляду справи, суд встановив, що припис Інспекції ДАБК у Львівській області від 16.05.2013 року № 7/4, було оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2015 року Львівським апеляційним адміністративним судом у справі № 876/5053/14 винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року в справі №813/9299/13-а скасовано та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволено, а саме:

- визнано протиправним і скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 7/4 від 16.05.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

- визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Миськіва В.І. №7/288/2-ф від 30.08.2013 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, відносно ОСОБА_2.

Дана постанова набрала законної сили 21 жовтня 2015 року.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України «Про архітектурну діяльність».

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ст.31 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на спірний період) державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади

Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 (чинного на спірний період) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 за результатами якої складено акт від 16.05.2013 року № 7/16.

У межах цього спору позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги припису № 7/4 від 16.05.2013, а саме: зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром 8,20*350 м на АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, суд, керуючись положеннями ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, приймає обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі.

Зважаючи на викладене, суд встановив, що станом на день розгляду справи припис Інспекції ДАБК у Львівській області № 7/4 від 16.05.2013 року є скасованим та не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи норми вищезазначеного законодавства, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року, якою скасовано припис Інспекції ДАБК у Львівській області № 7/4 від 16.05.2013 року та аналізуючи докази, долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що підстав для задоволення даного позову немає.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром 8,20*350 м на АДРЕСА_1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Тертичний В.Г.

суддя Ланкевич А.З.

суддя Гулкевич І.З.