Рішення № 55646886, 09.02.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р.Справа № 925/1946/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу за позовом приватного науково-виробничого підприємства "Прометей-Сервіс" до колективного підприємства "Виробнича фірма "Газмонтажсервіс" про стягнення 61 046,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61 046,53 грн., з яких: 56 804,12 грн. основного боргу за виконані монтажні роботи, 3971,62 грн. пені, 270,79 грн. як 3% річних на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг № 24/07 від 22.07.2014 року.

Заявою від 08.02.2016 року про уточнення позовних вимог позивач свої вимоги змінив та просить суд стягнути з відповідача 53 818,88 грн. залишку основного боргу, 7331,16 грн. пені, 499,85 грн. як 3% річних та 1076,38 грн. інфляційних, а всього - 62 726,27 грн.

Дана заява підлягає прийняттю судом до розгляду, оскільки вона подана в порядку ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в засідання жодного разу не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Заперечень проти позову суду не направлено.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє уточнені позовні вимоги частково, виходячи з наступних підстав:

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

22 липня 2014 року між колективним підприємством "Виробнича фірма "Газмонтажсервіс" КПВФ "Газмонтажсервіс" (Замовник та відповідач) та Приватним науково-виробничим підприємством "Прометей-Сервіс" (Виконавець та позивач) було укладено договір про надання послуг № 24/07 (а.с. 13), у відповідності до якого Виконавець зобов'язується своїми силами і засобами, під власний ризик виконати і здати Замовникові монтажі роботи щодо автоматизації протидимного захисту та димовидалення на об'єкті: Житловий будинок для сімей з дітьми-інвалідами по вул. Конєва, 15/1 ІІ черга (вбудовано-прибудовані приміщення). Влаштування житлових приміщень м. Черкаси (реконструкція).

За умовами договору позивач, як Виконавець, зобов'язався виконати роботи за договором самостійно, своїми силами, механізмами та пристроями відповідно до вимог ДБН, стандартів і правил, а відповідач повинен прийняти роботи та оплатити їх.

Термін виконання робіт - до 30.11.2014 року. Всі недоліки у роботах Виконавець усуває за власний рахунок ( п. 2.5 та 2.6. договору).

За умовами розділу 3 договору, вартість робіт за договором підтверджується кошторисами та складає 102 897,60 грн. ( з ПДВ).

Після підписання договору відповідач перераховує позивачу передоплату в розмірі 30% від договірної вартості робіт. Оплата проводиться після підписання проміжних актів по формі КБ-2 та КБ-3 фактично виконаних робіт.

Сторонами у п. 3.3. та 3.4. договору обумовлено, що вартість робіт по договору може бути змінена у разі зміни обсягів робіт і оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди.

Даний договір набирає законної сили з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань згідно умов даного Договору (п. 10.1).

За доводами позивача, 13.08.2014 року сторонами було складено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору № 24/07 від 22.07.2014 року, якою узгоджено виконання додаткового обсягу робіт вартістю 10 921,20 грн. (з ПДВ) -- а.с.23. За умовами додаткової угоди позивач повинен виконати роботи за додатковою угодою протягом 60 робочих днів, а відповідач протягом 10 банківських днів з часу укладення додаткової угоди перераховує 3 276,36 грн. (з ПДВ), що позивач вважає авансом для виконання робіт.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг № 24/07 від 22.07.2014 року із додатковою угодою до нього є договором підряду. У відповідності до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання послуг № 24/07 від 22.07.2014 року та додаткової угоди до нього сторонами було складено та підписано акти приймання-виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та коригувальний акт, на загальну суму 116 804,12 грн.:

- акт приймання виконаних робіт № 1 від 31.07.2014 року на суму 44073,60 грн.;

- акт приймання виконаних робіт № 2 від 31.07.2014 року на суму 46870,16 грн.;

- коригувальний акт приймання виконаних робіт № 3 від 31.10.2014 року на суму -(мінус) 1802,28 грн.;

- акт приймання виконаних робіт № 4 від 28.11.2014 року на суму 11187,28 грн.;

- акт приймання виконаних робіт № 5 від 28.11.2014 року на суму 16475,98 грн.;

У всіх актах виконаних робіт міститься посилання на договір № 24/07 від 22.07.2014 року або на додаткову угоду до нього № 1 від 13.08.2014 року.

За доводами позивача, прийнявши від позивача весь обсяг виконаних робіт без зауважень, відповідач за договором про надання послуг № 24/07 та за додатковою угодою до нього розрахувався частково, сплативши на користь позивача лише 60 000,00 грн. двома платежами по 30 000,00 грн. 23.07.2014 року та 04.11.2014 року ( а.с. 72).

Доказів про сплату боргу у більшій сумі відповідач суду не надав.

В зв'язку із цим позивач у первісному позові просив стягнути з відповідача залишок основного боргу за виконані роботи в сумі 56 804,12 грн. (116 804,12 - 60000,00).

Заявою по уточнення позовних вимог від 08.02.2016 року позивач в частині суми основного боргу свої вимоги зменшив на суму стягнення 2 985,32 грн., що є вартістю додаткового монтажу позивачем автоматичних сповіщувачів димових адресних ІПТОДА в кількості 2 шт. Дана вартість виконаних робіт не охоплена кошторисом по договору про надання послуг № 24/07 та за додатковою угодою до нього, який є твердим.

Таким чином позивач просить стягнути лише 53 818,88 грн. залишку основного боргу (56804,12-2985,32). Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 843, 844 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

З тексту договору про надання послуг № 24/07 вбачається, що сторони передбачили твердий кошторис виконуваних робіт, оскільки п. 3.1, 3.3. та 3.4. договору передбачають, що зміна ціни договору можлива лише за згодою сторін і шляхом укладення додаткової угоди, зокрема у разі зміни обсягів робіт.

Згідно ст. 854 ЦК України про порядок оплати роботи визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Договір про надання послуг № 24/07 від 22.07.2014 року із додатковою угодою до нього передбачає, що оплата робіт проводиться у такому порядку:

- після підписання договору від 22.07.2014 року та додаткової угоди від 13.08.2014 року відповідач повинен перерахувати позивачу передоплату в розмірі 30% вартості робіт по договору та 3 276,36 грн. по додатковій угоді (не пізніше 10 банківських днів). Оплата проводиться після підписання проміжних актів (по формі КБ-2, КБ-3) фактично виконаних робіт (п. 3.2. договору).

У відповідності до ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Суд погоджується, що за умовами договору від 22.07.2014 року календарна дата проведення остаточного розрахунку за виконані роботи є невизначеною, але в договорі міститься посилання на підписання актів виконаних робіт, як на початок відліку для зобов'язання по проведенню остаточного розрахунку. Однак підписані сторонами акти виконаних робіт не містять точної дати їх підписання.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому чинним законодавством жорстко не регламентується форма вимоги кредитора до боржника про виконання зобов'язання, тому вона може надсилатися у вигляді претензії, вимоги чи просто листа у довільній формі.

Позивач для встановлення чіткого строку виконання відповідачем зобов'язання по проведенню остаточного розрахунку за виконані роботи направив йому вимогу (а.с 65) від 22.09.2015 року № 126, яку було вручено відповідачу 12.10.2015 року згідно поштового повідомлення ( а.с. 66).

Враховуючи положення ст. 530 ЦК України про семиденний термін виконання зобов'язання, строк повного виконання зобов'язання для відповідача є таким, що прострочений, з 19.10.2015 року.

Оскільки доказів проведення повного розрахунку за виконані роботи відповідач суду не надав, строк виконання зобов'язання є таким, що настав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 53 818,88 грн. залишку основного боргу.

Згідно ст. 617 ЦК України - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до роз'яснення п. 1.10. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України чи ст. 218 Господарського кодексу України).

Також згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 7331,16 грн. пені, 499,85 грн. як 3% річних та 1076,38 грн. інфляційних за порушення строку розрахунків за договором між сторонами.

Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Як вказано вище, з урахуванням направлення позивачем на адресу відповідача вимоги про виконання зобов'язання, прострочення оплати настало з 19.10.2015 року.

Позивач просить стягнути із відповідача 7 331,16 грн. пені за прострочення проведення відповідачем розрахунків за виконані роботи на суму боргу 53 818,88 грн. за період з 19.10.2015 року по 08.02.2016 року.

У відповідності до п. 8.3. договору між сторонами, у випадку порушення замовником строку оплати виконаних робіт, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати. При цьому договором передбачено, що відповідач повинен провести остаточний розрахунок за договором після підписання актів виконаних робіт.

Така умова договору відповідає ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що розмір пені встановлюється договором сторін та при її сплаті не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення.

У відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій (штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки строк оплати робіт сторонами визначено, оплата прострочена, а право на стягнення пені передбачено умовами договору, то позивач має право на нарахування пені відповідачу за порушення договірного зобов'язання.

Розрахунок пені позивачем зроблено невірно і за належним розрахунком, перевіреним за програмою Ліга-Закон, сума пені становить лише 7 329,21 грн. за вказаний позивачем період.

Доказів сплати пені у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 7 329,21 грн. пені. В решті вимог про стягнення пені слід відмовити через помилковість її нарахування.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законодавством не обмежується період нарахування інфляційних та 3% річних ( на відміну від пені), також договір між сторонами не містить умови про обмеження цих платежів певною нарахованою сумою.

Право на нарахування інфляційних та 3% річних виникає у позивача незалежно від того, чи встановлено такі умови договором, оскільки таку відповідальність для боржника встановлено законом.

Строк позовної давності для стягнення цих платежів встановлено загальний, у три роки.

За заявою про уточнення позовних вимог розрахунок інфляційних на суму 1076,38 грн. за листопад 2015 року та 3% річних за період з 19.10.2015 року по 08.02.2016 року в сумі 499,85 грн. позивачем зроблено вірно.

Доказів сплати інфляційних та 3% річних у справі немає.

Відповідач заперечень проти доводів позивача та правильності розрахунків позовних вимог суду не надав.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути лише 53 818,88 грн. залишку основного боргу за виконані роботи, 7 329,21 грн. пені, 1 076,38 грн. інфляційних, 499,85 грн. як 3% річних на підставі договору про надання послуг № 24/07 від 22.07.2014 року.

В решті вимог в частині стягнення пені у позові слід відмовити через помилковість її нарахування.

Також на підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача, як з особи, яка винна у виникненні спору, слід стягнути 1218,00 грн. сплачених за розгляд спору судових витрат повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з колективного підприємства "Виробнича фірма "Газмонтажсервіс" (ідентифікаційний код 31248753, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 26) на користь приватного науково-виробничого підприємства "Прометей-Сервіс" (ідентифікаційний код 35435961, м. Черкаси, вул. Смаглія, 6 к. 201) -- 53 818,88 грн. залишку основного боргу за виконані роботи, 7 329,21 грн. пені, 1 076,38 грн. інфляційних, 499,85 грн. як 3% річних на підставі договору про надання послуг № 24/07 від 22.07.2014 року та 1218,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 10 лютого 2016 року

Суддя Н.М. Спаських