Рішення № 55646806, 08.02.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2016 Справа № 920/64/16Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/64/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рестрас», м. Буринь Буринського району Сумської області,

про стягнення 218592,01 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 10.09.2015 року,

відповідача не зявився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 218592,01 грн., у звязку з неналежним виконанням умов договору підряду № 01/12-2014 від 01.12.2014 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3279,00 грн.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 24.12.2015 року у справі № 910/28867/15, допущено заміну первісного відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київмонолітбуд-2005» (ідентифікаційний код 38124758) належним відповідачем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рестрас» (ідентифікаційний код 38124758) та направлено справу № 910/28867/15 (№ 920/64/16) за встановленою підсудністю до Господарського суду Сумської області.

20.01.2016 року справа № 910/28867/15 (№ 920/64/16) надійшла до Господарського суду Сумської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи зазначену справу призначено судді Левченку П.І.

Ухвалою від 21.01.2016 року у справі № 920/64/16 призначено дану справу до розгляду в судовому засіданні 08.02.2016 року.

Відповідач відзиву на позов суду не подав, свого представника в судове засідання не направив.

Копія ухвали № 920/64/16 від 21.01.2016 року про призначення даної справи до розгляду, надіслана судом відповідачеві за адресою, зазначеною у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.12.2015 року, повернута відділенням поштового звязку на адресу суду з посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обовязковою, а відтак незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 року між позивачем та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київмонолітбуд-2005» укладено договір підряду № 01/12-2014 (далі - договір), згідно умов якого позивач (підрядник) зобовязувався виконати будівельні роботи із влаштування благоустрою на будівництві «Житловий комплекс та обєкти соціально-побутового призначення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 119», а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київмонолітбуд-2005» (замовник) зобовязався забезпечити своєчасне фінансування вказаних робіт.

Відповідно до пункту 2.1 даного договору та договірною ціною до нього (додаток до підрядного договору), була встановлена договірна ціна будівництва у розмірі 860864,70 грн.

Згідно з пунктом 4.3 договору, замовник мав здійснити розрахунки із підрядником-позивачем за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Уповноважений представник замовника повинен впродовж 5-ти банківських днів перевірити реальність цих документів та підписати їх. Несвоєчасне підписання акту виконаних робіт сторонами прирівнюється до несвоєчасної оплати робіт. Оплата проводиться замовником не пізніше 10 днів після підписання акту.

Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням з боку позивача укладеного між сторонами договору, що підтверджується актами виконаних робіт за грудень 2014 року, за березень 2015 року, №№ 1, 2, 3, 4 за травень 2015 року на загальну суму 697892,01 грн., але відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору та вимог частини першої статті 854 Цивільного кодексу України ухиляється від підписання зазначених актів виконаних робіт та від здійснення розрахунку за ними в повному обсязі.

Як зазначає позивач відповідачем здійснено частковий розрахунок за виконані позивачем підрядні роботи, що підтверджується відповідними виписками банку (а.с. 31-39).

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобовязання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові (виконавцю) обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується у ньому і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від його підписання визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до частини четвертої статті 879 цього ж Кодексу, оплата робіт проводиться замовником після їхнього прийняття, якщо інший порядок не встановлений умовами договору.

Статтями 853, 882 Цивільного кодексу України передбачений обовязок замовника негайно приступити до прийняття виконаної підрядником роботи.

В даному випадку, як вбачається з актів виконаних робіт виконаних робіт за грудень 2014 року, за березень 2015 року, №№ 1, 2, 3, 4 за травень 2015 року на зальну суму 697892,01 грн., відповідач у відповідності до положень пункту 4.3 договору та статей 853, 882 Цивільного кодексу України, здійснив перевірку зазначених актів, що підтверджується власними підписами уповноважених осіб (генерального директора, директора із будівництва) відповідача на них.

Позивач листом від 30.09.2015 року за № 30/09-01, який отримано відповідачем 07.10.2015 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 107 (а.с. 41), повторно надіслав відповідачеві для підписання акти виконаних робіт №№ 1, 2, 3, 4 за травень 2015 року, проте даний лист залишено відповідачем без відповіді.

А тому, факт прийняття відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт без будь-яких зауважень за договором підряду № 01/12-2014 від 01.12.2014 року, підтверджується вищезазначеними актами виконаних робіт, а також частковою оплатою відповідачем вартості виконаних позивачем підрядних робіт.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за виконані позивачем підрядні роботи в повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт виконання позивачем підрядних робіт та їх прийняття відповідачем повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 218592,01 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягаючими задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 11-16, 20, 512-514, 526, 530, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рестрас» (41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, буд. 5, ідентифікаційний код 38124758) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Білоцерківська, буд. 8, ідентифікаційний код 34509314) заборгованість в сумі 218592,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3279,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.02.2016 року.

Суддя ОСОБА_3