Рішення № 55645614, 04.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2016 Справа № 908/3767/14

Господарський суд Донецької області у складі: суддіОвсяннікової О.В.,

при секретарі судового засіданняСтепанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав», м. Донецьк

до ОСОБА_1 акціонерного товариства «НОРД», місто Донецьк

про стягнення 821 742,75 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.05.2015)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 273/2015-юр від 20.08.2015)

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав» звернулось з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства «НОРД» про стягнення 753 176,40 гривень з яких: 677 762,21 гривень - вартості виконаних робіт, 74 784,16 гривень - пені, 37 218,07 гривень - втрат від інфляції, 5 292,66 гривень - 3% річних.

11 листопада 2014 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «НОРД» 821 742,75 гривень з яких: 677762,21 гривень - вартості виконаних робіт, 74784,16 гривень - пені, 59057,23 гривень - втрат від інфляції, 10139,15 гривень - 3% річних, а також витрати на послуги адвоката у розмірі 34 666,00 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому заява позивача приймається і справа розглядається з урахуванням збільшених вимог.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобовязання за договором ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи не розрахувався, тому за ним налічується борг за прострочку оплати якого нараховуються пеня на підставі договору, інфляційні та 3% річні на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що роботи виконані позивачем неякісно, але за усною домовленістю сторін позивачем були виконані роботи по усуненню недоліків у березні 2014 року, акт прийомки цих робіт не був підписаний, оскільки роботи по усуненню недоліків не підлягають оплаті.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав» задоволено частково, стягнуто з відповідача 677 762,21 гривень основного боргу, 67 202,25 гривень пені, 10 139,15 гривень річних, 59 057,23 гривень збитків від інфляції.

Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 скасовані, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

06 грудня 2013 року між сторонами був укладений договір підряду № 77, згідно з п.1.1. якого Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) зобовязався виконати у відповідності з проектною документацією і умовами цього договору, електромонтажні роботи з використанням своїх матеріалів і обладнання, а Замовник - прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість.

Строк дії договору встановлений у п.10.1. договору, згідно з яким він вважається укладеним і вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ціна робіт і порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 3 договору.

Згідно п.3.1. договору вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є невідємною частиною договору. В договірну ціну входить вартість матеріалів, обладнання, компенсація витрат Підрядника на виконання робіт, його прибуток. Сторони повідомлені про рівень цін на аналогічні роботи, що склалися на існуючому ринку послуг, і вважають договірну ціну такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Загальна сума договору узгоджена у розмірі 2 298 000,00 гривень

У розділі 6 договору сторони передбачили порядок здачі та приймання робіт, який полягає у наступному.

Здача-приймання виконаних робіт проводиться згідно Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма (КБ-3).

Замовник протягом 5-ти робочих днів від дати отримання перевіряє Акт виконаних робіт, і, при відсутності мотивованих заперечень, приймає, підписує і скріплює печаткою та 1 екземпляр Акту (форма КБ-2в) та Довідки (форма (КБ-3) передає Підряднику.

У випадку невідповідності виконаних робіт вимогам, згідно п.5.1. договору, Замовник направляє в межах строку, визначеного у п.6.2. договору мотивовану відмову від приймання робіт з переліком недоліків і дефектів, які підлягають виправленню.

Недоліки і дефекти роботи, що виникли з вини Підрядника, усуваються Підрядником за його рахунок, у строк, що не перевищує семи днів з моменту направлення замовником мотивованої відмови, згідно п.6.3. договору. У випадку, коли Підрядник не усуває недоліки (дефекти) у строк, Замовник має право усувати недоліки (дефекти) власними силами і силами третіх осіб, на власний розсуд. Підрядник приймає безумовне зобовязання компенсувати Замовнику всі документально підтверджені витрати, понесені Замовником для усунення таких недоліків (дефектів), не пізніше трьох днів з дати направлення відповідної вимоги Замовника.

ОСОБА_4 виконаних робіт (форма КБ-2в), Довідки (форма (КБ-3), які не повернуті Замовником Підряднику або за якими Підрядником не направлена мотивована відмова Замовника від приймання робіт протягом строку, обумовленого п.6.2,6.3. договору, визнаються сторонами підписаними, роботи прийнятими і є підставою для розрахунків.

Зобовязання за договором позивачем виконувались, роботи за січень 2014 року були прийняті відповідачем без заперечень і 31.01.214 сторонами підписаний Акт № 1 прийомки виконаних будівельних робіт та довідка про вартість робіт на суму 2 084 415,10 гривень.

04 березня 2014 року позивачем був надісланий відповідачу ОСОБА_4 № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року і довідка про їх вартість на суму 546 647,11 гривень, які отримані відповідачем 06.03.2014, але не підписані з мотивів, викладених у листі № 451 від 14.03.2014, а саме: неможливість прийняти роботи без робочого проекту, без документів, передбачених Правилами введення в експлуатацію і інші зауваження про усунення недоліків виконаних робіт.

Відповідно до п.6.2. договору, мотивована відмова від підписання акту виконаних робіт мала бути надіслана впродовж 5-ти робочих днів з дня його отримання, тобто до 15.03.2014.

Лист відповідача датований 14 березня 2014 року, і ця дата підтверджена штемпелем пошти на конверті

Таким чином, мотивована відмова від підписання акту приймання виконаних робіт була надіслана відповідачем своєчасно.

Виконані позивачем роботи були відповідачем оплачені частково, в сумі 1 953 300,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями на цю суму.

За розрахунком позивача сума неоплачених робіт становить 677 762,21 гривень, що, на думку позивача, є боргом і підлягає стягненню.

За прострочку платежу позивачем нараховані пеня на підставі п.7.3. договору, інфляційні та річні на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.ч.1.3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з п.1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання робіт здійснювалось за кошторисом (проектно-кошторисною документацією), яка визнана сторонами, як невідємна частина договору. (п.1.4. договору)

В договорі не передбачено, що кошторис є приблизним, а тому в силу ч.2 ст.844 ЦК України він є твердим.

Таким чином, роботи за договором мали бути виконані позивачем за ціною договору, яка складає 2 298 000,00 гривень.

За приписами ч.3 ст.844 ЦК України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Під час дії договору сторони не вносили змін до кошторису, а тому загальна сума, яка підлягає оплаті не може перевищувати договірну ціну.

Посилання відповідача на те, що вартість виконаних робіт становить 2 084 415,10 гривень, що підтверджується підписаним актом, судом не приймається до уваги, оскільки не відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 845 ЦК України Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведений суду факт неякісного виконання робіт. Зауваження, викладені у листі від 14.03.2014 були за своїм підсумком незначними.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 853 ЦК України закріплює порядок прийняття виконаних робіт, який полягає у тому, що Замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

В матеріалах справи відсутній висновок експертизи, а тому вважати виконані роботи неякісними не має правових підстав.

Згідно з п.3.3. договору оплата за виконані роботи здійснюється наступним чином.

Замовник перераховує Підряднику 459 600,00 гривень, в т.ч. ПДВ 76 600,00 гривень, що складає 20% від договірної ціни і має цільовим призначенням придбання матеріалі згідно кошторисної документації в порядку попередньої оплати в строк до 10 грудня 2013 року.

Замовник перераховує Підряднику 459 600,00 гривень, в т.ч. ПДВ 76 600,00 гривень, що складає 20% від договірної ціни і має цільовим призначенням придбання матеріалі згідно кошторисної документації в порядку попередньої оплати в строк до 10 січня 2014 року.

Залишок суми, в розмірі 1 378 800,00гривень, в т.ч. ПДВ 229 800,00 гривень, сплачується після закінчення робіт і підписання форм КБ-2в, КБ-3, чотирма рівними платежами по 344 700,00 гривень, в т.ч. ПДВ 57 450,00 гривень, кожна протягом чотирьох місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання Акту по формі КБ-2в і Довідки по формі КБ-3(при виконанні робіт у строк, встановлений договором, з лютого 2014 по травень 2014 року включно) у строк до 10 числа кожного з чотирьох місяців.

Взяті зобовязання в частині оплати робіт відповідачем порушені.

Фактична оплата робіт становить 1 953 300,00 гривень.

Таким чином, сума недоплати становить 344 700,00 гривень (2 298 000,00 1 953 300,00), що є боргом відповідача.

У п.7.3 договору передбачено, що сторона, яка не виконала грошове зобовязання, сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,5% від суми невиконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Згідно з ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, що підлягає стягненню за порушення грошових зобовязань не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому пеня підлягає нарахуванню за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, у межах 6-ти місячного строку з дня виникнення грошового зобовязання (ч.6 ст. 232 ГК України).

ОСОБА_4 № 1 прийомки виконаних робіт за січень 2014 року був підписаний 31.01.2014.

Оплата за актом підлягала у наступні строки:

-до 10.02.2014 у сумі 344 700,00 гривень, фактично оплата була здійснена 27.02.2014 у сумі 344 700,00 гривень (прострочка 16 днів);

-до 10.03.2014 у сумі 344 700,00 гривень, фактично оплата була здійснена 11.04.2014 (200 000,00 гривень) та 16.04.2014 (150 000,00 гривень), прострочка суми 144 700,00 гривень з 11.03.2014 по 15.04.2014 36 днів;

Переплата 5 300,00 гривень враховується в наступний платіж.

-до 10.04.2014 у сумі 344 700,00 гривень, фактично оплата була здійснена 21.05.2014 (150 000,00 гривень) та 18.06.2014 (189 400,00 гривень), прострочка суми 339 400,00 гривень з 11.04.2014 по 20.05.2014 40 днів та суми 189 400,00 гривень з 21.05.2014 по 17.06.2014 28 днів;

-до 10.05.2014 у сумі 344 700,00 гривень взагалі не оплачено.

Позивачем заявлено до стягнення пеня:

-по першому платежу за період з11.02.2014 по 26.02.2014;

-по другому платежу за період з 11.03.2014 по 10.04.2014, з 11.04.2014 по 15.04.2014;

-по третьому платежу за період з 10.04.2014 по 15.04.2014, з 10.04.2014 по 20.05.2014;

-по четвертому платежу за період з 13.05.2014 по 30.09.2014

Останній день нарахування пені, зазначений позивачем 30.09.2014 року, тому суд розраховує пеню саме по цю дату.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

Позивачем нараховані інфляційні у сумі 59 057,23 гривень та річні у сумі 10 139,15 гривень.

Останнім днем нарахування річних зазначено 30.09.2014, а інфляція нарахована з 11.02.2014 по 30.09.2014.

Щодо періоду нарахування позивачем інфляційних втрат, суд встановив наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. (ч.3 п.2 інформаційного листа ВГС України № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року )

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (ч.3 п.3.2. постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань»)

Відповідачем при здійсненні розрахунку суми інфляційних втрат не враховано зазначені рекомендації, а тому помилково визначено початковою датою нарахування інфляційних втрат 11.02.2014.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року та приписи статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобовязань», господарський суд дійшов висновків, що розмір нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат є завищеним.

Сума пені, яка підлягає стягненню становить 45 621,31 гривень, річних 6 994,18 гривень, інфляції - 17 853,65 гривень.

Що стосується витрат на юридичні послуги адвоката в розмірі 34 666,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів, у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат, тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі позивачем надані: платіжні доручення: № 119 від 25.02.14., № 201 від 07.04.14., № 206 від 17.04.14., № 298 від 04.07.14., № 312 від 05.08.14., на загальну суму 25666,00 грн., згідно Договору № б/н від 17.02.14., отримувачем яких є: ФОП ОСОБА_5

Оцінивши вказані вище платіжні доручення, судом встановлено, що з них не вбачається, які саме послуги були виконані ФОП ОСОБА_2 позивачу та в якій саме справі.

В зв'язку з чим, подані позивачем вказані вище платіжні доручення не приймаються судом до уваги.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В якості підтвердження надання адвокатських послуг позивачу у даній справі подано договір про надання адвокатських послуг № б/н від 17.02.14., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав», інших документів на підтвердження надання адвокатських послуг до матеріалів справи не подано.

Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з договору про надання адвокатських послуг № б/н від 17.02.14., позивачем та адвокатом в даному договорі не встановлено порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, що є порушенням вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, з зазначено вище Договору не вбачається, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було надано адвокатські послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав» саме по даній справі та з цього спору.

Враховуючи, що за рішенням господарського суду Запорізької області з відповідача було стягнуто 677 762,21 гривень основного боргу, 67 202,25 гривень пені, 10 139,15 гривень річних, 59 057,23 гривень збитків від інфляції, що перевищую суму, яка підлягає стягненню з відповідача, і це рішення вже виконано, суд, відповідно до ст. 122 ГПК України, має видати поворотний наказ на стягнення з позивача зайве стягнутих коштів: боргу у сумі 333 062,21 гривень, 21 580,95 гривень пені, 3 144,97 гривень річних, 41 203,58 гривень інфляційних втрат та 7 995,83 судового збору.

На підставі ст.ст. 526, 625, ч.1 ст.837, ч.ч. 1 ст.837, ч.1,3 ст. 843, ст.ст.844, 845, 853 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43,44, 48, 49, 82, 84-85, 122 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «НОРД» про стягнення 821 742,75 гривень задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «НОРД» (83112, м. Донецьк, проспект Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 13533086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав» (83055, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 144/3; 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 21/9, код ЄДРПОУ 33417144) 677762 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят дві) 344 700,00 гривень боргу, 45 621,31 гривень пені, 6 994,18 гривень річних, 17 853,65 гривень інфляційних втрат, 8 287,39 гривень судового збору.

ОСОБА_1 акціонерному товариству «НОРД» (83112, м. Донецьк, проспект Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 13533086) поворотний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Київ-Сплав» (83055, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 144/3; 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 21/9, код ЄДРПОУ 33417144) зайве стягнутих коштів: боргу у сумі 333 062,21 гривень, 21 580,95 гривень пені, 3 144,97 гривень річних, 41 203,58 гривень інфляційних втрат, 7 995,83судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.02.2016 оголошено повний текст рішення.

Суддя О.В. Овсяннікова