Постанова № 55645276, 01.02.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року № 813/2873/15

об 12 год., 15 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра», представник ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області, представник ОСОБА_2про про встановлення відсутності повноважень, скасування розрахунку

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Іскра» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області у якому просить про встановлення відсутності повноважень у Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області для нарахування відшкодувань фактичних витрат та виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та визнання протиправними та скасування Розрахунків з 2015 року по пенсіонеру ОСОБА_3, у розмірі 5654,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зазнає про відсутність у відповідача підстав на виставлення Розрахунку за 2015 рік із включенням у нього суми за попередній рік, оскільки пенсіонеру ОСОБА_3 пільгову пенсію призначено з 31.12.2003 року, така їй відшкодовувалась по 08.12.2012 рік. Проте, що даному пенсіонеру продовжено пільгову пенсію до 08.06.2014 рік підприємство не повідомлялось, оскільки з 2012 рік по 2014 рік не виставлялись Розрахунки щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсії. Позивач зазначає, що згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003р. № 21-1, органи пенсійного фонду не мають права для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за попередні періоди з причин інші ніж ті, що обумовлені діючою нормою закону.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та письмові докази, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що згідно положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Відшкодування ПФУ підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від часу їх призначення, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку, тобто віку встановленого статтею 26 Закону. Оскільки ОСОБА_3 народилася 08.12.1957 року право на пенсію за віком вона набуває з 08.06.2014 року, а саме в 56 років та 6 місяців. Тому пільговий стаж ОСОБА_3 набула працюючи на ПАТ «Іскра», всі витрати на виплату на доставку пенсій до 08.06.2014 року повинен покривати позивач.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача представника, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

07.04.2015 року УПФУ в Сколівському районі Львівської області направлено лист № 1999/04-38 начальнику УПФУ в Галицькому районі м. Львова, відповідь на запит від 30.03.2015 року № 3939/04-26 по пенсіонеру ОСОБА_3 Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України з січня 2014 року по червень 2014 року.

Згідно наданих Розрахунків Пенсійний фонд просить відшкодувати йому витрати на пільгову пенсію по пенсіонеру ОСОБА_3 за період січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, зокрема:

зі змісту Розрахунку з 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 1073,73 грн.;

зі змісту Розрахунку з лютого 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 1073,73 грн.;

зі змісту Розрахунку з березня 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 1073,73 грн.;

зі змісту Розрахунку з березня 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 1073,73 грн.;

зі змісту Розрахунку з квітня 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 1073,73 грн.;

зі змісту Розрахунку з травня 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 1073,73 грн.;

зі змісту Розрахунку з червня 2014 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 286,33 грн.;

зі змісту Розрахунку 2015 року вбачається, що до відшкодування пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, така призначена, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» на суму 5654,93 грн.;

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є: субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно п. 1 ст. 4 цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Згідно абзацу четвертого п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.22003р. № 21-1 (далі по тексу Інструкція № 21-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно пункту 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог щодо встановлення відсутності повноважень у відповідача для нарахування відшкодувань фактичних витрат та виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та визнання протиправними та скасування Розрахунків з 2015 року по пенсіонеру ОСОБА_3, у розмірі 5654,93 грн., оскільки:

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 року по справі 813/4377/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про встановлення відсутності повноважень і зобов'язання вчинити дії, скасування рішень адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 року залишено без змін.

Вказаною ухвалою встановлено: «Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що органи пенсійного фонду не мають права для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за попередні періоди, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік, виходячи з наступного:

П.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003р. №21, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції 21-1, які регулюють спірні правовідносини не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Дане стверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України у справі №К/9991/32264/11 та інших».

З врахуванням вказаного судом не враховуються заперечення відповідача, оскільки аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюють спірні правовідносини не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Іскра» до Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про встановлення відсутності повноважень, скасування розрахунку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Встановити відсутність повноважень Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області для донарахування Публічному акціонерному товариству «Іскра» додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за попередній період по пенсіонеру ОСОБА_4 на суму 5654,93 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 «Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за попередній період по пенсіонеру ОСОБА_4 на суму 5654,93 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» (ЄДРПОУ 00214244) 255,78 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 08.02.2016 року.

Суддя Гавдик З.В.