Ухвала суду № 55645090, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

02.02.2016 № К/800/24291/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бухтіярової І.О., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі № 804/2493/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інвестгруп»доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інвестгруп» про визнання протиправним та скасування наказу голови комісії з реорганізації ДПІ у Жовтневому районі, заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі від 27.01.2015 №98 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ліга Інвестгруп».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 скасована постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 ст. 75, п.п. 77.1, 77.4, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з затвердженим планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок на І квартал 2015 року, у відповідності до ст. 77 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ліга Інвестгруп» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, починаючи з 16.02.2015 терміном 10 робочих днів, яке оформлене наказом від 27.01.2015 №98.

27.01.2015 відповідачем складено повідомлення №18/10/22-0118 про проведення перевірки ТОВ «Ліга Інвестгруп».

16.02.2015 посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі складено акт №122/22-02/35607550 «Щодо не встановлення місцезнаходження ТОВ «Ліга Інвестгруп», в якому зазначено про неможливість вручення направлень на проведення документальної планової перевірки ТОВ «Ліга Інвестгруп».

Відмову в задоволенні позову суд першої інстанції мотивував тим, що, оскільки станом на день винесення спірного наказу позивачем не була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 року з задекларованою сумою доходу в розмірі 19959124 грн., відповідно контролюючий орган не був обізнаний про наявність обмежень щодо вжиття стосовно позивача контрольно-перевірочних заходів, встановлених пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час вирішення даного спору в суді перевірка згідно з наказом №98 від 27.01.2015 розпочата та проведена не була, а податковому органу стало відомо про обсяг доходу ТОВ «ЛІГА ІНВЕСТГРУП» у 2014 році, отже відповідач є належно обізнаним про наявність наведених у законі обмежень щодо вжиття стосовно платника податків контрольно-перевірочних заходів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до листа ДФС України від 28.01.2015 № 2463/7/99-99-22-04-17 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015 - 2016 роках» при аналізі питання щодо наявності наведених у пункті 3 Прикінцевих положень Закону №71 обмежень та визначення обсягу доходу за попередній календарний рік для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік. До настання граничного терміну подання платниками податків декларацій з податку на прибуток за 2014 рік можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 рік). При цьому, у разі неподання платником податків станом на дату початку перевірки (після спливу визначеного Кодексом граничного терміну для її подання та якщо її подання передбачено Кодексом) декларації з податку на прибуток за 2014 рік, можливо вважати, що платник не повідомив про наявність наведених вище обмежень щодо вжиття стосовно нього контрольно-перевірочних заходів.

В силу вимог пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України платники податку, які звітують за підсумками року, подають декларацію протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 рік була подана позивачем до податкового органу 23.02.2015, при цьому, перевірка, призначена згідно з наказом № 98 від 27.01.2015 розпочата та проведена не була.

Зважаючи на правильно встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає правильним його висновок, що на момент прийняття оскаржуваного наказу податкова інспекція діяла в межах чинного законодавства, проте непроведення контрольних заходів на підставі спірного наказу, а також обізнаність відповідача про наявність наведених у законі обмежень щодо вжиття стосовно платника податків контрольно-перевірочних заходів з моменту подання платником податків декларації, обмежує право податкового органу на проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ІНВЕСТГРУП» згідно з наказом №98 від 27.01.2015.

Враховуючи вимоги наведених норм, з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, а також приймаючи до уваги, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, судова колегія касаційної інстанції погоджується з його висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування спірного наказу, що не ґрунтується на нормах закону, що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухваленого апеляційним судом рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.О.Бухтіярова М.В.Сірош