Ухвала суду № 55644788, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/68142/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.

Щвеця В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про скасування постанов про накладення штрафу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (УПФ України в м. Чернівцях) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про скасування постанов про накладення штрафу від 19 серпня 2014 року №43745753, №42635015, №42873745.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду, в зв'язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2014 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову є визнання незаконними та скасування постанов Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про накладення штрафу від 19 серпня 2014 року № 43745753, № 42635015, № 42873745.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням Відділу державної виконавчої служби, звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд виходили з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст. 181 КАС України.

Аналізуючи обставини справи та застосовуючи відповідні норми процесуального права, суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком на підставі наступного.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 26 серпня 2014 року, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції.

Проте, з даним адміністративним позовом, Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області звернулось лише 10 вересня 2014 року.

Застосовуючи встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача, суди попередніх інстанції належним чином визначили початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого слід обчислювати строк звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи спір судами попередніх інстанцій обґрунтовано застосовані наслідки пропуску строку звернення до суду, визначені ч. 1 ст. 100 КАС України (чинного на час звернення до суду), оскільки не встановлені підстави для поновлення пропущеного строку.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2014 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець