Ухвала суду № 55644756, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/39456/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року про відстрочення виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 813/878/15 стягнуто з рахунків у банках обслуговуючих Державне підприємство «Львіввугілля» податковий борг в сумі 2233214,43 грн.

17.03.2015 року державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, зазначену заяву задоволено та відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 813/878/15 про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ДП «Львівугілля» податковий борг в сумі 2233214 грн. 43 коп. до 31 грудня 2015 року.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем доведено існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, зменшено розмір державної фінансової допомоги, що, в свою чергу, ускладнює виконання судового рішення. Крім цього, відстрочення виконання судового рішення у справі № 813/878/15 надасть змогу ДП «Львіввугілля» поступово, в міру отриманих коштів, сплачувати платежі до бюджету та частково погашати заборгованість, допоможе попередити соціальну напругу в регіоні та повне зупинення діяльності підприємства, а тому наявні підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій щодо відстрочення виконання судового рішення, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні вищезазначеної заяви. У доводах касаційної скарги зазначає, що у даній справі не виданий виконавчий лист; чинним законодавством не передбачено відстрочення (розстрочення) виконання судових рішень про стягнення коштів (податкової заборгованості) з рахунків у банках платника податків, що мають податковий борг; заявник просить відстрочити виконання судового рішення до 31.12.2017 року, тобто на термін, більший, ніж передбачений Податковим кодексом України; відсутність коштів на рахунках платника, необхідна для виконання судового рішення, не є підставою для відстрочення виконання такого.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суд.

За змістом ст. 263 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується довідкою № №7/474 від 12.03.2015 року, борг Державного підприємства «Львіввугілля» перед Державним підприємством «Вугілля України» за надану фінансову допомогу станом на 01.03.2015 року становить 53297 тис. грн.

Згідно з довідкою № 7/473 від 12.03.2015 року заборгованість відповідача за одержані кредити і відсотки за них станом на 01.03.2015 року перед ПАТ Акціонерний комерційний Промінвестбанк становить 39318 тис. грн.

Окрім того, станом на 01.01.2015 року в Державного підприємства «Львіввугілля» є заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам, що складає 240220 тис. грн.

Заявником також долучено наступні документи: звіт про фінансовий стан на 31.12.2014 року, звіт про фінансові результати за 2014 рік, зведені результати інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості по ДП «Львіввугілля» станом на 30.09.2014 року та документи, які містять аналіз фінансового стану ДП «Львіввугілля» за результатами роботи за 2014 рік (таблиці 1-7), поступлення та використання коштів від реалізації вугілля по ДП «Львіввугілля» за лютий 2015 року.

Проведений судами попередніх інстанцій аналіз ліквідності підприємства, за даними балансу не дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання, оскільки відношення оборотних активів до поточних та довгострокових зобов'язань підприємства показує недостатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його зобов'язань.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем доведено існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а тому правильно відстрочили виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 813/878/15.

Крім того, судами попередніх інстанцій правильно відхилено доводи податкового органу про те, що чинним законодавством не передбачено відстрочення (розстрочення) виконання судових рішень про стягнення коштів (податкової заборгованості) з рахунків у банках платника податків, що має таку, оскільки норми Податкового кодексу України не регулюють процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Крім цього, звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу відповідно до ст. 100 ПК України є його правом, а не обов'язком, реалізація цього права жодним чином не впливає на право особи звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 813/878/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко