Постанова № 55644076, 25.01.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 січня 2016 року Справа № 814/3766/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., секретаря судового засідання Кафанової Г.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_1, вул. Фрунзе, 190, с. Лимани, Жовтневий район, Миколаївська область, 57284

доВідділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, вул. Новобудівна, 1, м. Миколаїв,54050

провизнання протиправними дії, скасування постанов, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області (надалі - відповідач, Відділ) про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання протиправними і незаконними дії державного виконавця Редьки Г.М. щодо винесення постанови від 21.09.2015 р. про накладення штрафу в сумі 170 грн. по ВП №47992098, постанови від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП №47992098, постанови від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по ВП №47992098; скасування постанови від 21.09.2015 р. про накладення штрафу в сумі 170 грн. по ВП №47992098; постанови від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17,00 грн. по ВП №47992098 по ВП №47992098; постанови від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100 грн. по ВП №47992098.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державним виконавцем порушено норми Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV Про виконавче провадження (надалі - Закон № 606), що виразилося у протиправному складанні оскаржуваних постанов.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, але надав до суду заяву про закриття провадження у справі, обгрунтовуючи його тим, що за результатами перевірки оскаржувані постанови від 21.09.2015 р. скасовані.

Суд, заслухавши пояснення позивача та показання свідка, проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, дійшов наступного.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 06.04.2015 було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, яким позовні вимоги було задоволено частково. Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 06.04.2015, подали апеляційну скаргу. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14.05.2015 апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 06.04.2015 змінено та викладено резолютивну частину в наступній редакції: зобовязати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спілкуватися з внуком ОСОБА_5 та брати участь у його вихованні, визначити право ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на безперешкодне спілкування з внуком ОСОБА_5 з 16 години пятниці до 10 години неділі кожного першого та третього тижня місяця за місцем, обраним позивачем, з обовязком повернути дитину до місця постійного проживання, визначити право ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на безперешкодне спілкування з внуком ОСОБА_5 протягом трьох днів у період весняних, зимових та осінніх канікул з 10 години понеділка до 18 години середи за місцем обраним позивачами, з обовязком повернути дитину до місця постійного проживання, визначити право ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на безперешкодне спілкування з внуком ОСОБА_5 у літній період з (1 червня по 31 серпня) щорічно не менше одного місяця за місцем, обраним позивачами.

25.06.2015 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області було видано виконавчий лист №2/477/152/15.

Відділом Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 25.06.2015.

На виконання виконавчого листа №2/477/152/15 від 25.06.2015 р. державним виконавцем Редькою Г.М. 18.09.2015 разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було здійснено вихід за адресою проживання позивача - с. Лимани, вул. Фрунзе, 190, для спілкування з онуком. Прибувши на місце, державним виконавцем Редькою Г.М. було складено акт, в якому він вказав, що позивачка, перебуваючи вдома не виконала своє зобовязання і не надала дозволу на спілкування з дитиною ОСОБА_2 і ОСОБА_3

21.09.2015 Відділом було винесено постанову ВП № 47992098 про накладення штрафу в сумі 170 грн. (надалі - Постанова 1) за невиконання позивачем рішення суду з посиланням на ст. 11, 89 Закону № 606, в якій відповідач не зазначив строк виконання рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 89 Закону № 606, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач не знаходився вдома на момент вчинення відповідачем виконавчих дій, так як вона знаходилась на роботі, що підтверджується довідкою керівника "Представництва "РУСАЛ Глобал ОСОБА_6В." № 101-01/15 від 25.09.2015 року, в якій зазначено, що позивач 18.09.2015 року з 8-00 до 16-00 години перебував на робочому місці.

Крім того, позивачка зазначила, що жодних повідомлень про те, що 18.09.2015р. буде проводитись перевірка виконавчого провадження або стягувачів не отримувала.

Тому позивачем рішення суду не виконано з поважних причин, що унеможливлює накладання на нього штрафу на підставі ст. 89 Закону № 606.

Також, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, пояснив, що дійсно бачив неподалік від будинку позивача державного виконавця разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, але акт про виконання рішення, в якості понятого не підписував.

За таких обставин, постанову відповідача від 21.09.2015 року про накладення штрафу належить скасувати.

Також, 21.09.2015, відповідачем було винесено постанови ВП № 47992098 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17 грн. (надалі - Постанова 2) і про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100 грн. (надалі - Постанова 3) посилаючись на ст. 28 і ст. 41 Закону № 606.

Як вказано у ст. 28 Закону № 606, у разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи.

У звязку з тим, що факт невиконання позивачем рішення суду відповідачем не доведено та не підтверджено жодними доказами, тому постанова від 21.09.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 41 Закону № 606, постанова про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону.

Оскільки відповідач не надав суду доказів того, що виконавчий документ повернуто стягувачу або виконавче провадження закінчено, тому правових підстав для прийняття постанови від 21.09.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій передбачених Законом № 606 не було, тому постанову належить скасувати.

Щодо тверджень відповідача про відсутність предмету спору, суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені жодним доказом.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державного виконавця Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_8 щодо винесення постанови від 21.09.2015 р. про накладення штрафу в сумі 170 грн. по виконавчому провадженню №47992098, постанови від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню №47992098, постанови від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №47992098.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_8 від 21.09.2015 р. про накладення штрафу в сумі 170 грн. по виконавчому провадженню №47992098.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_8 від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню №47992098.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_8 від 21.09.2015 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №47992098.

6. Присудити на користь ОСОБА_9 (код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області суму сплаченого судового збору в розмірі 974,40 грн.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.П. Фульга