Ухвала суду № 55643995, 09.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/1193/15-ц Провадження № 22-ц/795/358/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Чигвінцев М. С. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:ОСОБА_5,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2015 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції про встановлення ОСОБА_5 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань,

в с т а н о в и в:

В грудні 2015 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції ОСОБА_6 звернувся з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань.

Своє подання мотивував тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження №47916674 з виконання виконавчого листа №2524/279/2012, виданого 25 квітня 2012 року Щорським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_6» боргу у сумі 1064562 грн. 97 коп.

Постановою державного виконавця від 22 червня 2015 року відкрито виконавче провадження. З часу відкриття виконавчого провадження боржником суми в рахунок погашення боргу сплачено не було. Таким чином боржник від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2015 року подання задоволено, тимчасово обмежено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобовязання, встановленого рішенням Щорського районного суду Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_6» боргу у сумі 1064562 грн. 97 коп.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати дану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що суд, вирішуючи справу. Посилається на ст.6 Закону України» Про порядок виїзду з України та вїзд в України», якою не передбачено здійснення таких дій, як встановлення тимчасового обмеження права виїзду за межі України. В той же час, на думку апелянта, суд мав послатись на ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, ОСОБА_5 зазначає, що суду не було подано жодного доказу, який би підтвердив ту обставину, що боржник ухиляється від виконання зобовязань, тобто право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобовязань, тобто наявності лише самого зобовязання і невиконання його у визначений строк, не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням.

Також апелянт вказує, що державним виконавцем не обґрунтовано необхідність застосування додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного виконання боржником рішення суду у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення боржника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

Задовольняючи подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції ОСОБА_6 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від зобовязань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Закон України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст.6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобовязань.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в відділі державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження №47916674 з виконання виконавчого листа №2524/279/2012 від 26 березня 2012 року, виданий Щорським районним судом чернігівської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_6» 1486451 грн. 21 коп. заборгованості (а.с.4-6).

Головний державний виконавець посилається на те, що боржник ухиляється від зобовязань, покладених на нього судовим рішенням.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Чернігівській області боржник зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28 жовтня 2011 року (а.с.7).

Головним державним виконавцем складено ОСОБА_6 від 22 вересня 2015 року, згідно якого встановленого, що ОСОБА_5 за вказаною адресою зареєстрований але фактично не проживає (а.с.8).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що боржник у даній справі - ОСОБА_5 на праві приватної власності не має нерухомого майна.

Також головний державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_5 мешкає в м.Щорс, вул.Чкалова, 22 (а.с.16).

В звязку з невиконанням боржником рішення суду, державний виконавець вважав за необхідне обмеження права виїзду боржника за кордон. З даними доводами погодився місцевий суд та задовольнив подання.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд неповно дослідив всі обставини справи, не зясував, які дії були вчинені державним виконавцем для стягнення заборгованості та у чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язань, а саме: не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; неявка за викликом державного виконавця; неповідомлення державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб тощо, державним виконавцем суду не надано.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому правових підстав для задоволення подання головного державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України відсутні.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, та вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2015 року скасувати.

В задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції про встановлення ОСОБА_5 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язання, встановленого рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2012 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: