Окрема думка судді № 55641192, 05.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/8670/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-сс/788/34/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія -

Окрема думка судді

До Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна, звернувся слідчий в ОВС СВ прокуратури Сумської області ОСОБА_3, яке обґрунтував тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42013200000000123 за фактом заволодіння та розтрати протягом 2011-2012 р.р. службовими особами управління капітального будівництва Сумської облдержадміністрації та ТОВ «СКАТ» бюджетних коштів понад 1 млн. грн., 15.12.2015 р. директору ТОВ «СКАТ» ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачене покарання у вигляді конфіскації майна і у власності підозрюваного ОСОБА_4 знаходяться обєкти нерухомого майна розташовані за адресами: м. Суми, вул. Кіровоградська, б.3, реєстраційний номер майна 7431703, частка власності 1/1; м. Суми, провулок 1-й Продольний, б.10, реєстраційний номер майна 8701460, частка власності 1/3, то для запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження слідчий просив накласти на нього арешт.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.12.2015 р. вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вищевказане нерухоме майно з забороною розпоряджатися ним.

У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, оскільки слідчим, в порушення вимог ст.278 КПК України, належним чином не вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4, тому він не може вважатись підозрюваним чи обвинуваченим по справі і не підпадає під коло осіб, вказаних у ст.170 КПК України, на майно яких може бути накладений арешт.

Колегія суддів 08 02.2016 року прийняла рішення яким скасувала рішення суду першої інстанції і прийняла своєю якою відмовила в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Таке рішення було прийняте тому що колегія суддів вважала що арешт на майно не може бути накладено відносно особи, якій не предявлена в установленому законом порядку підозра.

Вважаю що прийняте колегією судів рішення таким що не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, то накладаючи арешт на майно слідчий суддя обґрунтовано послався на вимоги ст.170 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути накладено на майно підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

З урахуванням вказаних обставин та з метою забезпечення можливої конфіскації майна у разі доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, вважаю, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 170-173 КПК України, наклав на нього арешт.

Питання про відповідність вимогам закону вручення підозри близькому родичу обвинуваченого, який тривалий час перебуває за кордоном, міг постановити сам підозрюваний перед судом, а слідчий постановивши перед судом питання про накладення арешту на майно, яке є приватною власністю особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину повязаного з заволодінням коштів шляхом шахрайства, діяв в межах вимог ст. 170 КПК України в новій редакції від 10.11.2015 року, на виконання ч.2 цієї статті.

З огляду на викладене, вважаю ухвалу суду першої інстанції від 22.12. 2015 року обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді та для задоволення вимог апеляційної скарги не було встановлено.

Суддя апеляційного суду

Сумської області ОСОБА_2