Ухвала суду № 55641141, 04.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/1485/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/64/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Крамаренка В. І.,

суддів - Борсая В. М., Олійника В. Б.,

секретаря судового засідання Лобанової О.В.

з участю прокурора Савостьянової Л.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015200260000497 від 2 червня 2015 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 5 листопада 2015 року яким, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та мешканця: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 28.07.1998 року Конотопським міським судом Сумської області за ч. 2 ст. 140, 45, 44 КК України до позбавленні волі на строк 2 роки, на підставі ст. 45 КК України засуджений умовно з іспитовим строком 1 рік, штраф 200 грн.; 2) 05.01.2001 року Конотопським міським судом Сумської області за ч. 3 ст. 140, 44, 45 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 45 КК України засуджений умовно з іспитовим строком 2 роки, штраф 400 грн.; 3) 04.09.2002 року Конотопським міським судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 05.01.2001 року до відбуття 5 років позбавлення волі; 4) 29.11.2007 року Конотопським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; 5) 20.07.2012 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік; 6) 02.10.2012 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до обмеження волі на строк 2 роки; 7) 07.12.2012 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 390, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; 8) 07.02.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; 9) 17.04.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; 10) 11.06.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; 11) 02.09.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; 12) 02.12.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років; 13) 30.01.2014 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 6 років; 14) 03.04.2014 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць; 15) 23.10.2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці,

визнано винним за ст.. 307 ч.2 КК України та призначено покарання 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ст.. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане не відбуте покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 жовтня 2014 року у вигляді 6 років 3 місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Як встановив суд, восени 2012 року (точної дати в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено) ОСОБА_3, за адресою свого мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб опій, пропитав ним два відрізки медичного бинта та помістив їх у середину двох губок для миття посуду і поклав їх в пакунок з іншими губками, який потім поклав в підвал свого будинку, достовірно знаючи, що найближчим часом його заарештують за вчинення тяжкого злочину та маючи намір перевезти наркотичний засіб у місця позбавлення волі з метою збуту чи обміну на цигарки та інші речі.

01.06.2015 року ОСОБА_3, знаходячись в СІЗО м. Суми в телефонній розмові зі своїм рідним братом ОСОБА_5, попросив останнього передати до СІЗО м. Суми особисті речі та продукти харчування, серед яких знаходилися губки для миття посуду, в двох з яких зберігався наркотичний засіб. Останній погодився та будучи необізнаним про вміст передачі, через деякий час передав передачу ОСОБА_6, який також будучи необізнаним про вміст передачі, 02.06.2015 передав її до СІЗО м. Суми.

02.06.2015 року в кімнаті для прийому передач працівниками СІЗО м. Суми в пакунку з губками, було виявлено вищевказаний наркотичний засіб 0,315 г, який ОСОБА_3, будучи раніше засудженим за злочин передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, незаконно виготовив, перевіз та зберігав з метою подальшого збуту у місцях позбавлення волі.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 прохає вирок суду змінити і з урахуванням всіх обставин справи помякшити призначене судом першої інстанції покарання. Крім цього, обвинувачений посилається на те, що суд безпідставно не зарахував йому в строк відбуття покарання перебування під вартою з 12 листопада 2012 року по 5 листопада 2015 року, а він тому прохає апеляційний суд зарахувати його в строк відбуття покарання, а також строк перебування його в Конотопському виправному центрі з 9 вересня по 6 листопада 2012 року.

Заслухавши доповідь судді про обставини кримінального провадження та зміст поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили помякшити призначене судом першої інстанції покарання, прокурора Савостьянову Л.В., яка вважала, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню частково і прохала помякшити міру покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, які учасниками судового провадження не оскаржуються, як і юридична кваліфікація дій обвинуваченого, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.

За сформульованим у вироку обвинуваченням, визнаного судом доведеним, суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він незаконно виготовив, перевозив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб з метою збуту, будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 в судовому засіданні, що суд призначив ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України занадто суворе покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, та не в повній мірі врахував обставини, що помякшують покарання, на переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з врахуванням ряду обставин, що помякшують покарання, та з врахуванням його особи і обґрунтовано прийшов до висновку про призначення обвинуваченому покарання саме у виді позбавлення волі і те, що його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі.

Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було.

При цьому, судом, з урахуванням ряду обставин, що помякшують покарання, обвинуваченому ОСОБА_3 призначено покарання в межах мінімального розміру встановленого в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у виді 6 років позбавлення волі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України є достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання.

Разом з тим, суд, призначаючи обвинуваченому остаточне покарання з застосуванням вимог ст. 71 КК України, частково приєднав до призначеного покарання за даним вироком невідбуте покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 жовтня 2014 року і остаточно за сукупністю вироків призначив ОСОБА_3 покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.10.2014 року ОСОБА_3 був визнаний винним за ст. 185 ч. 2 КК України та призначено покарання з застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі. Суд, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднав невідбуте покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.10.2014 року і остаточно призначив до відбування 9 років позбавлення волі.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків та, частково приєднуючи невідбуте покарання за попереднім вироком, не в повній мірі врахував обставини справи, дані про його особу, а тому вважає за необхідне вирок суду змінити, і призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків та призначити його у виді 8 років позбавлення волі, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання і попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що є необґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не зарахував йому в строк відбування покарання перебування його в Конотопському виправному центрі з 9 вересня по 6 листопада 2012 року, оскільки вказане покарання йому було зараховано за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 жовтня 2014 року і відповідно до вимог закону не може повторно зараховуватись при призначенні покарання за сукупністю вироків.

Колегія суддів також вважає за необхідне виключити з резолютивної частини вироку, як зайву, вказівку про зарахування обвинуваченому в строк відбування покарання строк з 15 вересня 2014 року по 4 листопада 2015 року, оскільки судом йому було визначено обчислення строку відбування покарання з 5 листопада 2015 року.

Разом з тим, 24 грудня 2015 року набула чинності нова редакція ч. 5 ст. 72 КК України, згідно до якої зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосоване попереднє увязнення, проводиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 3 Прикінцевих положень Закону України № 838 VIIІ від 26 листопада 2015 року, колегія суддів вважає за необхідне застосувати даний Закон до ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 5 листопада 2015 року відносно ОСОБА_5 змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч.2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати два роки позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 23 жовтня 2014 року і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_3 призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про зарахування в строк відбування покарання строк з 15 вересня 2014 року по 4 листопада 2015 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього увязнення з 12 листопада 2012 року по 23 грудня 2014 року; з 15 січня 2015 року по 14 липня 2015 року; з 29 вересня 2015 року по 4 лютого 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 х місяців з дня її оголошення, а засудженому ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_8. ОСОБА_9.