Рішення № 5563991, 18.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/6618.03.09 За позовом До

Про Відділу Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції

Приватного підприємства «Український правовий консалтинг»

про стягнення заборгованості Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача Пивовар І.Н. нач.,

Від Відповідача не зявилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходяться позовні вимоги Відділу Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції до Приватного підприємства «Український правовий консалтинг»про стягнення заборгованості.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань, взятих на себе за укладеним між сторонами договором № 23/700011 від 22.10.2007, в частині перерахування на розрахунковий рахунок Позивача грошових коштів від реалізації арештованого майна.

Відповідач письмових пояснень по суті спору не надав, в судове засідання повноважних представників не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Протоколом тендерної комісії Хмельницького обласного управління юстиції № 25 від 12.10.2007 Приватне підприємство «Український правовий консалтинг» визнано переможцем щодо реалізації арештованого майна ВАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів»с. Михайлючка Шепетівського району (вузькоколійна колія довжиною 6,3 км.).

22 жовтня 2007 року між Відділом Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції та Приватним підприємством «Український правовий консалтинг»укладено договір № 23/700011 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна (далі Договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобовязання, що виникає між субєктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 1.2 Договорів Позивач передає Відповідачу для реалізації арештоване державним виконавцем рухоме майно, а Відповідач здійснює його реалізацію на аукціоні у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 за № 480/3773 та іншими нормативними документами.

21.01.2008 Хмельницькою регіональною філією Приватного підприємства «Український правовий консалтинг»проведено прилюдні торги по реалізації арештованого майна, а саме: вузькоколійної колії довжиною 6,3 км. за ціною 601289,60 грн.

Згідно з протоколом № 1/2101 проведення прилюдних торгів від 21.01.2008 переможцем торгів стало Приватне підприємство «Русал», що запропонувало ціну 602000,00 грн., яку і було перераховано на рахунок Відповідача.

Пунктом 3.2 Договору сторони обумовили, що кошти, одержані Відповідачем від переможця прилюдних торгів за придбане ним рухоме майно, за відрахуванням винагороди, вказаної у п. 3.1 цього Договору (1% від суми реалізації арештованого рухомого майна), перераховуються на відповідний рахунок Позивача у термін 7 (семи) банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Відповідача.

Відповідач в строк, обумовлений Договором, грошові кошти від реалізації арештованого майна на рахунок Позивача не перерахував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що сума не перерахованих Відповідачем грошових коштів від реалізації арештованого майна на користь Позивача становить 595980,00 грн.

Відповідач доказів повного перерахування Позивачу грошових коштів від реалізації арештованого майна до суду не надав, обставини викладені Позивачем не спростував.

Таким чином, Відповідачем не дотримано порядку проведення розрахунків, передбачених п. 3.2 Договору та порушено вимоги п. 6.2 наказу Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за № 480/3773 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна», яким передбачено, що кошти одержані від реалізації аукціонного майна, з вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, обумовленої договором, перераховуються організатором аукціону на відповідні рахунки виконавчої служби в установленому порядку в термін не пізніше семи банківських днів від дня затвердження протоколу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Український правовий консалтинг»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7 А, код 33311418) на користь Відділу Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. К.Маркса, 46, код 34639183) 595980 (пятсот девяносто пять тисяч девятсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу. Стягнути з Приватного підприємства «Український правовий консалтинг»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7 А, код 33311418) до Державного бюджету України 5959 (пять тисяч девятсот пятдесят девять) грн. 80 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 25.05.2009