Рішення № 55639545, 01.02.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/16770/13-ц

Провадження № 2/520/1031/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі Камінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, зменшивши у судовому засіданні позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 3711,36 гривень, моральну шкоду в розмірі 50000 гривень, посилаючись на те, що 08 червня 2011 року відповідач завдав ОСОБА_3, який є чоловіком позивачки, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забіїв, подряпин голови, мяких тканей, грудної клітини, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень. 09 травня 2014 року ОСОБА_3 помер і позивачка зазначивши, що вона як правонаступник після смерті свого чоловіка вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбувалось 17 грудня 2015 року позовні вимоги не визнала, зазначивши, що ОСОБА_1 не є правонаступником після смерті свого чоловіка, а тому є неналежним позивачем по заявленим вимогам. В подальшому до судового засідання представник відповідача не зявився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 08 червня 2011 року, близько до 13 години, ОСОБА_2 знаходячись на подвірї будинку №98 по вул.Жовтневої революції в м.Одесі, в ході раптово виниклих непріязнених відносин з ОСОБА_3 навмисно став його бити, тим самим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забіїв, подряпин голови, мяких тканей, грудної клітини, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №45 від 13.03.2013 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вироком Київського райсуду м.Одеси від 09.07.2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченому ст.125 ч.2 КК України і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмір 1000 гривень.

05 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2 на підставі ст.ст.1166,1167,23 ЦК України.

09 травня 2014 року помер ОСОБА_3 (актовий запис про смерть №4954 від 10.05.2014 року).

Відповідно до положення ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно з ПостановоюПленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодита ст.23 ЦК України розмірвідшкодування моральної шкоди суд визначає вграницяхзаявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, зурахуванням укожномуконкретному випадкуступеня вини відповідача йінших обставин (характеру йтривалостістраждань, стану здоров'я потерпілого, вагизаподіяної травми, наслідків теліснихушкоджень, істотність змушених змін у його життєвих і виробничихвідносин, намірів з яких діяла особа, що спричинилашкоду). ОСОБА_1не надала судудоказів того, щодіями відповідача їй було спричинено матеріальну шкоду та моральні страждання, не зазначила з яких міркувань вона виходила, визнаючи розмір шкоди, таякими доказами це підтверджується.

Крім того, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що до неї перейшли права та обов'язки щодо спірних правовідносин та вона є правонаступником померлого ОСОБА_3, оскільки з матеріалів справи вбачається, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталась і за місцем реєстрації померлого ОСОБА_3, позивачка не зареєстрована.

При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 не доведеними та не підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.