Рішення № 55636380, 03.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/9905/15-ц Головуючий суддя І інстанції Чайка І. В.

Провадження № 22-ц/790/801/16 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Коровіна С.Г.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 з урахуванням наступних уточнень звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову зазначає, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 28 жовтня 2014 року за р.№ 1152.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру заповіт не змінено та не скасовано.

Після смерті ОСОБА_4 залишилися спадщина - однокімнатна квартира АДРЕСА_1

У встановлений законом термін вона звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з розбіжностями між наданими правовстановлюючими документами та зареєстрованими правами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 вересня 2015 року за № 111145902 власником квартири зазначений ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання.

Однак, договір був розірваний рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2014 року.

Рішення суду набрало законної сили 28 жовтня 2014 року.

ОСОБА_6 дізнавшись, що в суді розглядається справа за її позовом, незаконно 22 жовтня 2015 року зробив відчуження квартири шляхом оформлення договору купівлі-продажу на ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_2 достовірно знав, що квартира фактично та юридично йому не належить, оскільки особисто приймав участь в судових засіданнях в судовій справі по розірванню договору довічного утримання з ОСОБА_4 та знав про наявність судового рішення по цій справі.

Остаточно просить витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 визнати за нею право власності у порядку спадкування та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, прийняте приватним нотаріусом ХМНО Босенко М.О., за яким право власності на квартиру належить ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила, що на момент складення заповіту 28 жовтня 2014 року квартира АДРЕСА_1, 8/6 не належала ОСОБА_4, так як право власності на квартиру перейшло за договором довічного утримання ОСОБА_2 Крім того, право на звернення до суду за захистом свого права власності має лише власник майна.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, так як спірну квартиру придбав у її володільця - ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов, судом неповно з'ясовані обставини по справі, порушені норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що вона прийняла спадщину в установленому законом порядку, рішення суду щодо розірвання договору довічного утримання набрало законної сили, а тому є підстави для визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи квартира №7 у житловому будинку 8/6 по пр. Героїв Сталінграда в м.Харкові на праві власності належала ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 квітня 1995 року.

04 вересня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 жовтня 2014 року цей договір розірвано.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2015 року рішення суду залишено без зміни.

28 жовтня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт , яким все своє майно заповідала ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла.

У відповідності до вимог ст. 1269, 1270 ЦК України ОСОБА_1 21 липня 2015 року звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Відмовляючи ОСОБА_1 у видачі свідоцтва нотаріус виходив з тих обставин, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на липень 2015 року право власності на цю квартиру за ОСОБА_4 не зареєстровано.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Рішення про розірвання договору довічного утримання набрало законної сили 13 січні 2015 року; ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Той факт, що ОСОБА_4 в період з 13 січня до ІНФОРМАЦІЯ_1 року не встигла перереєструвати право власності на квартиру на своє ім'я не свідчить про те, що це майно не є спадковим та не позбавляє ОСОБА_1 права визнати за нею право власності на цю квартиру у судовому порядку.

Під час знаходження в суді справи за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності ОСОБА_2 22 жовтня 2015 року за договором купівлі-продажу передано цю квартиру у власність ОСОБА_3

Згідно вимог ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

ОСОБА_2 не мав права відчужувати квартиру, оскільки він не був її власником.

Сам факт залишення за ним реєстрації квартири в Державному реєстрі без наявності правовстановлюючих документів на квартиру не свідчить про те, що він є законним власником квартири.

Розірвання договору довічного утримання позбавляє його права власності на цю квартиру та права розпоряджатися цим майном у будь-який спосіб.

Відповідно до п.22, 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, переходить до спадкоємців власника.

За таких обставин квартира підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, прийняте приватним нотаріусом Харківського МНО Босенко М.О., за яким право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3, то позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки ОСОБА_3 набув право власності на цю квартиру 22 жовтня 2015 року згідно договору купівлі-продажу, то приватний нотаріус Босенко М.О. обґрунтовано на той час було зареєстровано його право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1.

У задоволенні позову у частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Босенко М.О. від 22 жовтня 2015 року, за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 1543 грн. 50 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: