Рішення № 55635768, 18.01.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/10210/15-ц

Провадження № 2/643/252/16

18.01.2016

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Букреєвій І.А., при секретарі Темченкової Д.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою 3-ї особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ї особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Служба у справах дітей Московського району Харківської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним, -

встановив:

21 жовтня 2015 року третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ї особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Служба у справах дітей Московського району Харківської міської ради, в якому просила визнати недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на час укладення вказаного вище договору іпотеки у зазначеній квартирі проживав і був зареєстрований її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 При укладенні договору іпотеки було порушено його право на користування вказаною квартирою, не було отримано згоди органів опіки та піклування на укладення договору іпотеки, а тому вказаний договір іпотеки суперечить законодавству України.

Третя особа з самостійними вимогами та її представник до суду не зявились, представник третьої особи звернувся до суду з заявою, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач ТОВ «Кей-Колект» до суду не зявився, звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою представника, про те доказів находження останнього на лікарняному до заяви додано не було.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник до суду не зявились, представник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа служба у справах дітей Московського району Харківської міської ради до суду не зявилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до суду не зявились, про розгляд справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що третя особа з самостійними вимогами не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.12.2003 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, Кривим (після реєстрації шлюбу ОСОБА_3) ОСОБА_10, було укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 77,5 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м., в рівних частках по ? кожному.

05.06.2007 року між та АКІБ «УкрСиббанк», на теперішній час ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11164546000, згідно до якого банк надав ОСОБА_3 споживчий кредит в сумі 68500,00 дол. США, що станом на момент видачі кредиту складало 345925,00 грн.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 11164546000 від 05.06.2007 року, відповідно до умов договору іпотеки (нерухомого майна) від 05.06.2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 2213, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали в іпотеку банку в рівних частках по ? кожний нерухоме майно двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В зв?язку з купівлею - продажем прав вимог за кредитами, права вимоги за даним договором іпотеки перейшли від ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей-Колект», який і є відповідачем по даній справі.

13 грудня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ТОВ «Кей-Колект», третя особа: Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в якому просили визнати недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

13 грудня 2012 року рішенням Московського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено. Договір іпотеки, укладений 05 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк», як іпотекодержателем, і гр. ОСОБА_3 і ОСОБА_2, як іпотекодавцями, про передачу в іпотеку нерухомого майна двокімнатної квартири № 17, по вулиці Гвардійців Широнінців, № 10 у м. Харкові в частині укладення договору з іпотекодавцем ОСОБА_3 визнано недійсним.

Під час розгляду вказаної справи судом було встановлено, що згідно довідки про склад сімї неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 27 квітня 2004 року. Одже на час укладання договору іпотеки в зазначеній квартирі, з 27 квітня 2004 року був зареєстрований і проживав неповнолітній ОСОБА_5.

На даний час вищевказане рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2012 року набуло чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього із наданих суду доказів, вбачається, що органом опіки та піклування не надавалася згода на укладення вказаного вище договору іпотеки. Ця обставина не оспорювалась сторонами і є визнаною.

Відповідно до ст.12 Закону України від 02.06.2005 року «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору іпотеки, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Частиною 3 ст.17 Закону України від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства» в редакції, що діяла на час укладення вказаного іпотечного договору, встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти - члени сімї наймача або власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем, що виходячи з системного тлумачення разом зі статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», яка без всіх обмежень щодо субєктного складу сторін правочину надає державну охорону і захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна, і вказує на неприпустимість зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень, - діти мають захист права користування жилим приміщенням не лише при укладенні правочинів їх батьками та особами, які їх замінюють, а й іншими членами їх сімей, до яких належать й бабусі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з вимогами абзацу 1 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Приймаючи до уваги викладене, що вказаний вище договір іпотеки суперечить інтересам на той час неповнолітнього ОСОБА_5, суперечить Цивільному кодексу України та вказаним вище актам законодавства, то відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України суд частково задовольняє позовні вимоги третьої особи ОСОБА_1 і визнає вказаний договір іпотеки недійсним в частині укладення договору з іпотекодавцем ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 29, 57, 60, 61, 169, 215 ЦПК України, ст.ст. 29, 30, 203, 215, ч. 4 ЦК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки від 05.06.2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку ? частину квартири АДРЕСА_1 для забезпечення виконання грошових зобовязань позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором № 11164546000 від 05.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 05.06.2007 року за реєстровим № 2213.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було винесено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя: