Вирок № 55635003, 09.02.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/1569/15-к

Провадження №1-кп/621/27/16

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Єрмоленко О.О.

за участю прокурора Колот Н.М.

за участю сторін кримінального провадження: потерпілих ОСОБА_1

ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Зміївського районного суду

кримінальне провадження № 12014220300000322 відносно ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Петрівське Балаклійського району

Харківської області, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого,

який не працює, раніше засудженого:

- 30.07.2003 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК

України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням

строком на 1 рік 6 місяців;

- 07.05.2004 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3,

70 ч. 4, 185 ч.3,289 ч.2, 69,70,71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 28.09.2006 року звільненого за постановою Дергачівського районного суду Харківської

області від 20.09.2006 року умовно - достроково на невідбутий строк 01 рік 04 місяці 06 днів;

- 07.05.2008 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3,

289 ч.2,70,71 КК України до 05 років 6 місяців позбавлення волі;

- 13.11.2008 року Барвінківським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3,

70 ч. 4 КК України до 05 років 8 місяців позбавлення волі;

- 29.05.2013 року звільненого за постановою Харківського районного суду Харківської

області від 21.05.2013 року умовно - достроково на невідбутий строк 02 місяці 16 днів;

- 13.06.2014 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2,

185 ч.3,70,71 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі;

- 10.09.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області

за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- 25.03.2015 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1,

289 ч. 2,70 КК України до 14 років позбавлення волі, який зареєстрований та фактично

проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у

м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого,

який не працює, раніше засудженого:

- 27.07.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області

за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, залишеним

без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, який зареєстрований та фактично

проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочини, передбачені

ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України при наступних обставинах.

1 епізод.

В ніч на 07 квітня 2014 року, точний час під час досудового розслідування

не встановлений,обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі

з обвинуваченим ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, перебуваючи

в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля

«ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 17709 гр., що належав ОСОБА_5

та знаходився біля будинку АДРЕСА_5.

Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто

не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою підбору заздалегідь

приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-2105», реєстраційний номер

НОМЕР_1, після чого сів за кермо і шляхом використання вказаних ключів, намагався

запустити двигун автомобіля.

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити

обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити

вчиненню злочину.

В ході виконання вищевказаних протиправних дій, які обвинувачений ОСОБА_3

вважав необхідними та достатніми для незаконного заволодіння транспортного засобу, ключ

в замку запалювання автомобіля зламався, що унеможливило доведення злочину до кінця.

2 епізод.

В ніч на 07 квітня 2014 року, точний час під час досудового розслідування

не встановлений, після спроби незаконного заволодіння транспортним засобом «ВАЗ-2105»,

реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, перебуваючи у вказаному

автомобілі поблизу будинку АДРЕСА_5, у обвинуваченого ОСОБА_3 виник умисел на таємне

викрадення чужого майна.

Виконуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою в групі

з обвинуваченим ОСОБА_4, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає,

повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу з вказаного

автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, викрав автомагнітолу ТМ «Ріопеег

МУН-150ЦВ», вартістю 805 гр., що належить ОСОБА_5

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити

обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити

вчиненню злочину.

Після чого, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину

зникли, звернувши викрадене на свою користь.

3 епізод.

В ніч на 07.04.2014 року, точний час під час досудового розслідування не

встановлений, обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі

з обвинуваченим ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом

з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, а саме, для подальшого

перепродажу, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області,

підійшли до автомобіля «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 17476 гр.,

що належав ОСОБА_1 та знаходився біля будинку АДРЕСА_3.

Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто

не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою підбору заздалегідь

приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2,після чого сів за кермо і шляхом з'єднання дротів запалювання запустив двигун,

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити

обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити

вчиненню злочину.

Заволодівши транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.

4 епізод.

В ніч на 07.04.2014 року, точний час під час досудового розслідування не

встановлений, обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі

з обвинуваченим ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом

з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, а саме, для подальшого

перепродажу, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області,

підійшли до автомобіля «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 12 933 гр.,

що належав ОСОБА_2 та знаходився біля будинку АДРЕСА_4.

Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто

не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою підбору заздалегідь

приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_3, після чого сів за кермо і шляхом з'єднання дротів запалювання запустив двигун.

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити

обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити

вчиненню злочину.

Заволодівши транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провинність

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України, при вищевикладених обставинах визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що 07.04.2014 року,

він разом з обвинуваченим ОСОБА_4 приїхали у смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області погуляти.

Під час перебування у вказаному населеному пункті, він запропонував обвинуваченому ОСОБА_4 скоїти крадіжку автомобіля. В нього при собі були ключі для відкриття автомобілів.

У вечірній час, на одній із вулиць, у дворі багатоповерхового будинку, вони побачили автомобіль «ВАЗ-2105» червоного кольору, який, як з'ясувалось під час досудового розслідування, належав ОСОБА_5. На автомобілі була відсутня сигналізація.

ОСОБА_4, перебуваючи в 10-15 м. від нього, біля будинку, слідкував за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити його.

В цей час він, відкривши наявними в нього при собі ключами двері автомобіля, за

допомогою дротів від замка запалювання, став заводити двигун автомобіля.

Оскільки він не зміг завести двигун вказаного автомобіля, тоді він з цього автомобіля забрав автомагнітолу ТМ «Ріопеег МУН-150ЦВ».

Надалі, вони з ОСОБА_4 пішли по селищу, де на одній із вулиць також побачили автомобіль «ВАЗ-21053», червоного кольору, який, як з'ясувалось під час досудового

розслідування, належав ОСОБА_1. На автомобілі була відсутня сигналізація.

ОСОБА_4 перебував не далеко від нього, слідкуючи за навколишньою обстановкою,

щоб у разі небезпеки попередити його.

В цей час він, відкривши наявними в нього при собі ключами двері автомобіля, за

допомогою дротів від замка запалювання, завів двигун автомобіля.

Він знаходився за рулем автомобіля. Разом з ОСОБА_4 на цьому автомобілі вони поїхали за смт. Комсомольське.

Згодом він продав цей автомобіль у м. Лозова приблизно за 4000- 5000 гр.

В цей же день, він та ОСОБА_4, після заволодіння вказаним автомобілем, знову повернулись в смт. Комсомольське з метою крадіжки ще одного автомобіля.

На одній із вулиць, на торці багатоповерхового будинку, під балконом, вони побачили автомобіль «ВАЗ-21013», червоного кольору, який, як з'ясувалось під час досудового розслідування, належав ОСОБА_2.На автомобілі також була відсутня сигналізація.

ОСОБА_4 слідкував за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити його.

В цей час він, відкривши наявними в нього при собі ключами двері автомобіля, за

допомогою дротів від замка запалювання, завів двигун автомобіля.

Разом з ОСОБА_4 на цьому автомобілі вони поїхали за смт. Комсомольське.

За селищем, кожен з них сів за руль викрадених автомобілів, на яких вони поїхали

додому. Він керував автомобілем «ВАЗ-21053», а ОСОБА_4 - автомобілем «ВАЗ-21013».

Згодом автомобіль «ВАЗ-21013» він продав у м. Павлоград Дніпропетровської області,

куди він їздив разом з батьком ОСОБА_4, який не знав що автомобіль викрадений.

За скільки він продав цей автомобіль не пам'ятає, знає, що його купили під розборку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 щодо відшкодування завданої йому

матеріальної шкоди в сумі 12 933 гр. та моральної шкоди в розмірі 10 000 гр., визнає

у повному обсязі, не заперечує проти стягнення з нього вказаних сум.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провинність

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України, при

вищевикладених обставинах визнав повністю, щиро покаявся та дав пояснення, аналогічні

поясненням обвинуваченого ОСОБА_3.

Додатково зазначив, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 щодо

відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в сумі 12 933 гр. та моральної шкоди

в розмірі 10 000 гр., також визнає у повному обсязі, не заперечує проти стягнення з нього

вказаних сум.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, 23.07.2015 року подав

заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності за станом його здоров'я,

претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, цивільний позов

не заявляє. ( а.с. 70 том 1)

Встановлені судом обставини підтверджуються:

Свідченнями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що

06.04.2015 року вечором він залишив свій автомобіль «ВАЗ-21053», реєстраційний номер

НОМЕР_2, червоного кольору, біля свого будинку АДРЕСА_3. Сигналізація на його автомобілі відсутня.

07.04.2015 року о 05 годині 30 хвилин він виявив відсутність свого автомобіля на площадці біля будинку, де раніше він часто його залишав.

Ні він, ні його сусіди не бачили та не чули, як була скоєна крадіжка його автомобіля.

На даний час автомобіль йому не повернутий, його вартість йому не відшкодована, однак цивільний позов він не заявляє. В частині міри покарання щодо обвинувачених, покладається на розсуд суду.

Свідченнями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 06.04.2015 року вечором він залишив свій автомобіль «ВАЗ-21013», реєстраційний номер

НОМЕР_3, червоного кольору біля під'їзду свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4. Він завжди на ніч залишав свій транспортний засіб біля свого будинку. Сигналізація на його автомобілі відсутня.

07.04.2015 року о 09 годині він виявив відсутність свого автомобіля.Як була скоєна крадіжка його автомобіля ніхто не бачив та не чув.

На даний час автомобіль йому не повернутий. Заявляє цивільний позов у відшкодування

матеріальної та моральної шкоди.

Зазначив, що протиправними діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому

була завдана матеріальна шкода на суму 12 933 гр., яка становить вартість викраденого в нього та не повернутого автомобіля.

Також заявив вимоги про відшкодування моральної шкоди на суму 10 000 гр., оскільки

діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому також були завдані моральні

страждання, був порушений його звичайний ритм життя, він втратив необхідний йому

транспортний засіб, був змушений витрачати свій час на участь у проведенні слідчих дій,

судовому розгляді.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом

визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно розуміють

зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції та роз'яснив, що у такому

випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Розгляд судового провадження провадився відносно обвинувачених ОСОБА_3

та ОСОБА_4 в межах пред'явленого їм обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість

обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених злочинів під час

судового провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання їх

винними.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_3

та ОСОБА_4 по 1 епізоду скоїли закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, який не було закінчено з причин, що не залежали

від їх волі, а обвинувачений ОСОБА_3, крім того, за ознаком повторності, тобто вчинили злочин, передбачений ст.15 ч. 2, ст. 289 ч. 2 КК України.

По 2 епізоду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли таємне викрадення

чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, а обвинувачений

ОСОБА_3, крім того, за ознаком повторності, тобто вчинили злочин, передбачений

ст. 185 ч.2 КК України.

По 3 епізоду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли незаконне

заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб

По 4 епізоду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли незаконне

заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2, суд виходить

з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає повному

задоволенню, оскільки діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останньому

дійсно була завдана матеріальна шкода на суму 12 933 гр., яка становить вартість викраденого

та не повернутого автомобіля. ( а.с. 52-54 том 1)

Вказана сума підлягає стягненню у солідарному порядку з обвинувачених

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2, оскільки діяння

вказаних обвинувачених були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода,

стала наслідком їх спільних дій, по одному епізоду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечував проти стягнення з них

зазначеної суми.

Що стосується цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він також підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Обгрунтовуючи свої вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гр., потерпілий ОСОБА_2 послався на те, що діями обвинувачених

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому були завдані моральні страждання, був порушений його

звичайний ритм життя, він втратив необхідний йому транспортний засіб, був змушений

витрачати свій час на участь у проведенні слідчих дій, судовому розгляді. ( а.с. 52-54 том 1)

Суд погоджується з тим, що потерпілому ОСОБА_2 діями обвинувачених

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була завдана моральна шкода, а тому, враховуючи характер та тривалість страждань останнього, істотність вимушених змін в його життєвих зв'язках, суд

вважає на необхідне стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 суму у відшкодування

моральної шкоди у розмірі 10 000 гр., зокрема, з кожного з обвинувачених ОСОБА_3

та ОСОБА_4 по 5000 гр. Обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечував проти стягнення з них

зазначеної суми.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4,у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень,

особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4

скоїли злочини, які згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості та

тяжких.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка неодноразово

засуджувалась ( а.с. 177-180,125-126, 127-129, 130-133,187-189,197-202, 203-210 том 1),

позитивно характеризується за місцем проживання. ( а.с. 186 том 1)

Як особистість обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка раніше засуджувалась

( а.с. 216-218 том 1, а.с. 10-14 том 2), позитивно характеризується за місцем проживання.

( а.с. 221 том 1)

Пом'якшуючими обставинами щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

суд визнає їх щире каяття, позитивні характеристики за місцем проживання.

Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає рецидив

злочину.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обтяжуючих обставин суд не вбачає.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4

покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення

і запобігання вчиненню останнім нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості

та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої

покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на

досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту

основоположних прав особи, воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним

(не становити надмірного тягаря для особи), що наведено в справах «Бакланов проти Росії»

від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії»

від 29.11.2007 року.

З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєних злочинів,

особи обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, думки потерпілих ОСОБА_1

та ОСОБА_6, суд вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе тільки

в умовах ізоляції від суспільства.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує, що

при ухваленні вироку Балаклійським районним судом Харківської області від 25.03.2015 року не враховувались вироки, яким обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений раніше, а саме, вироки:

- Балаклійського районного суду Харківської області від 13.06.2014 року, яким визнаний

винним та засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3,70,71 КК України до 03 років 01 місяця

позбавлення волі;

- Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року, яким

визнаний винним та засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без

конфіскації майна.( а.с. 125-133 том1)

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3. вироками:

- Балаклійського районного суду Харківської області від 13.06.2014 року визнаний винним

та засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3,70,71 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення

волі;

- Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року

визнаний винним та засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без

конфіскації майна;

- Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року визнаний винним

та засуджений за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1, 289 ч. 2,70 КК України до 14 років позбавлення волі,

а злочини по 1,2,3,4 епізодам даного кримінального провадження скоїв 07.04.2014 року,

тобто до ухвалення вказаних вироків, то суд вважає на необхідне призначити йому

покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, частково склавши призначені

покарання.

Оскільки по даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_3. заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, суд вважає на необхідне обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначаючи строк, з якого необхідно рахувати відбуття покарання обвинуваченим

ОСОБА_3., суд приймає до уваги, що згідно:

- вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014

року йому був врахований строк находження під вартою з 20.04.2014 року по день ухвалення

вироку 10.09.2014 року; ( а.с.127-128 том 1)

- вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року строк

відбування покарання йому був врахований з моменту приведення вироку до виконання,

з урахуванням троку тримання під вартою з 20.04.2014 року. ( а.с. 130-132 том 1)

Виходячи з викладеного, суд вважає на необхідне строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 09.02.2016 року, зарахувавши йому у строк відбуття покарання час перебування під вартою у період з 20.04.2014 року по 08.02.2016 року включно.

Крім того, відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_3 з 20 квітня 2014 року по день набрання законної сили 25.04.2015 року вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні

позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26.11.2015 року №838-VIIІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує наступне.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 був засуджений вироком Павлоградського

міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 року за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, а злочини по 1,2,3,4 епізодам даного кримінального провадження скоїв 07.04.2014 року, тобто до ухвалення вказаного вироку,

то суд вважає на необхідне призначити йому покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначеним покаранням.

Оскільки по даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, суд вважає на необхідне обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначаючи строк, з якого необхідно рахувати відбуття покарання обвинуваченим

ОСОБА_4, суд приймає до уваги, що згідно вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, йому був врахований строк з 05.06.2015 року, тобто з часу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ( а.с. 21 том 1, а.с. 10-14 том 2)

Виходячи з викладеного, суд вважає на необхідне строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 09.02.2016 року, зарахувавши йому у строк відбуття покарання час перебування під вартою у період з 05.06.2015 року по 08.02.2016 року включно.

Крім того, відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 з 05.06.2015 року по день набрання законної сили 10.11.2015року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26.11.2015 року №838-VIIІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені витрати у зв'язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи № 31 від 25.06.2015 року в розмірі 920 гр. 70 коп. ( а.с. 222-228 том 1)

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680,

МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) з обвинувачених

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в загальному розмірі 920 гр. 70 коп., з кожного

по 460 гр. 35 коп.

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені витрати у зв'язку з проведенням судової автотоварознавчої експертизи № 199 від 19.06.2015 року в розмірі 491 гр. 04 коп. ( а.с. 230-235 том 1)

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680,

МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в загальному розмірі 491 гр. 04 коп.,

з кожного по 245 гр. 52 коп.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2 КК Украины - 05 років позбавлення волі, з конфіскацією всього

майна, що є його особистою власністю;

- за ст. 185 ч. 2 КК Украины - 03 роки позбавлення волі;

- за ст. 289 ч. 2 КК Украины - 06 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що

є його особистою власністю, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних

кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань,

призначити 07 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою

власністю,

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом

часткового складання покарання, призначеного по даному вироку і покарань, призначених

за вироками:

- Балаклійського районного суду Харківської області від 13.06.2014 року, яким визнаний

винним та засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3,70,71 КК України у вигляді 3 ( троьх) місяців

позбавлення волі;

- Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року, яким

визнаний винним та засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України у вигляді 3 ( трьох) місяців

позбавлення волі без конфіскації майна;

- Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року, яким визнаний

винним та засуджений за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1, 289 ч. 2,70 КК України у вигляді 7 років

позбавлення волі, і остаточно призначити йому 14 ( чотирнадцять ) років 06 ( шість)

місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, ;

Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, узявши його під варту у залі суду, і залишити таким до набрання вироком законної сили.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 09 лютого 2016 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_3

час його перебування під вартою у період з 20 квітня 2014 року по 08 лютого 2016 року включно.

Зарахувати, відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_3 з 20 квітня 2014 року по день набрання законної сили 25.04.2015 року вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні

позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26.11.2015 року №838-VIIІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2 КК Украины - 05 років позбавлення волі, з конфіскацією всього

майна, що є його особистою власністю;

- за ст. 185 ч. 2 КК Украины - 03 роки позбавлення волі;

- за ст. 289 ч. 2 КК Украины - 06 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що

є його особистою власністю, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних

кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,

остаточно призначити 6 ( шість ) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що

є його особистою власністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом

часткового складання покарання, призначеного по даному вироку і покарання, призначеного

за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015

року за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 6 ( шести) місяців позбавлення волі, і остаточно

призначити йому 6 ( шість) років 6 ( шість) ) місяців позбавлення волі, з конфіскацією

всього майна, що є його особистою власністю.

Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, узявши його під варту у залі суду, і залишити таким до набрання вироком законної сили.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 09 лютого 2016 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_4

час його перебування під вартою у період з 05 червня 2015 року по 08 лютого 2016 року включно.

Зарахувати, відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 з 05.06.2015 року по день набрання законної сили 10.11.2015року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26.11.2015 року №838-VIIІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_2

Васильовича у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 12 933 гр. ( дванадцять

тисяч дев'ятсот тридцять три гр.)

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь

потерпілого ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди

суму у розмірі 5 000 гр. ( п'ять тисяч гр.)

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого

ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5 000 гр.

( п'ять тисяч гр.)

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005,

код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 31 від 25.06.2015 року суму в загальному розмірі 920 гр. 70 коп. ( дев'ятсот двадцять гр. 70 коп.), тобто з кожного по 460 гр. 35 коп.

(чотириста шістдесят гр. 35 коп.)

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005,

код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 199 від 19.06.2015 року в розмірі

491 гр. 04 коп.( чотириста дев'яносто одної гр. 04 коп.), тобто з кожного по 245 гр. 52 коп.

(двісті сорок п'ять гр.52 коп.)

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через

Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.