Рішення № 55633341, 09.02.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3802/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" лютого 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Бугайченко Т.А., за участі секретаря Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олександрія цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

Встановив :

Позивач звернулась в суд з позовом і просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги мотивує тим , що 09 липня 2012 року померла її рідна сестра ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира № 19 в м.Олександрія, Кіровоградської області по проспекту Леніна в будинку № 19, недоотримана пенсія та грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у територіальному відокремленому відділенні № 100110/0149 філії Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк». Після смерті сестри вона з заявою про прийняття спадщини не зверталась, оскільки сестра за життя повідомила, що складе заповіт на ОСОБА_3 За життя сестра заповіту так і не склала, ОСОБА_3 прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно сестри. На початку 2015 року вона дізналась що спадкоємцем після смерті сестри також являється її двоюрідна племінниця ОСОБА_2, яка в судовому порядку домоглася визнання свідоцтва про право на спадщину отриманого ОСОБА_3 недійсним. Вважає, що дії ОСОБА_2 не відповідають волі її сестри, тому вона як спадкоємець другої черги не може дозволити, щоб спадкове майно отримала майже стороння особа, яка за життя навіть не цікавилася життям спадкодавця. 24.07.2015 року вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, але нотаріус відмовив їй у прийнятті вказаної заяви, посилаючись на пропуск шестимісячного строку встановленого законом для прийняття спадщини. Тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з»явилась, надіслала заяву з проханням слухати справу у її відсутність.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Пояснили, що позивач постійно спілкувалась зі своєю сестрою по телефону ,про смерть спадкодавця дізналась у березні 2013 року від ОСОБА_3, про наявність спадкового майна знала, але з заявою про прийняття спадщини не зверталась, оскільки не бажала порушувати волю своєї сестри. Вимушена була звернутись до суду з даним позовом, оскільки дії ОСОБА_2 зашкодили реалізації волі ОСОБА_4

Представник ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на пояснення надані ОСОБА_3 (а.с. 168-169.)

ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась взагалі, тому позовні вимоги є безпідставними. Крім того представник відповідача просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову .

Представник Олександрійської міської ради в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона з 1979 року знає ОСОБА_3, покійну ОСОБА_4 та Скалозуб, вони являються сусідами. Їй відомо, що в ОСОБА_4 ні дітей, ні чоловіка не було, тому вона шукала людей, які її будуть доглядать. Коли здоров»я ОСОБА_4 їК.Д. погіршилось, ОСОБА_3 пішов жити до неї та доглядав її до смерті. ОСОБА_4 їй особисто говорила, що квартиру заповість ОСОБА_3

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_3 являється її дідусем. ОСОБА_4 була як член їхньої сім»ї. У 2006 році коли стан здоров»я ОСОБА_4 погіршився , ОСОБА_3 перейшов жити до неї та доглядав її до самої смерті, за особисті кошти здійснив її поховання. Їй відомо, що ОСОБА_4 збиралась скласти заповіт та заповісти квартиру в якій проживала ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав що на початку березня 2013 року возив ОСОБА_3 в м.Нікополь. По дорозі ОСОБА_3 йому розповів, що їде до сестри жінки з якою проживав щоб повідомити про її смерть.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, та її представника, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що09 липня 2012 року померла ОСОБА_4, яка являється рідною сестрою ОСОБА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, свідоцтв про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб (а.с. 5, 7-9).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 19, що знаходиться в будинку №19 по пр..Леніна в м.Олександрії Кіровоградської області , грошових вкладів та суми неотриманої пенсії (а.с.61-66)

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну квартиру № 19, що знаходиться в м.Олександрії по пр..Леніна, в будинку № 19 заповіла ОСОБА_8 (а.с.46 зворотний бік).

ОСОБА_8 10.03.2005 року помер (а.с.49 зворотний бік).

01 жовтня 2012 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_3, якому 23 жовтня 2013 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно , що складається з квартири № 19, що знаходиться в будинку №19 по пр..Леніна в м.Олександрії Кіровоградської області, яке було зареєстровано в реєстрі за № 2616 та Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з права на недоотриману пенсію і грошових вкладів, яке зареєстровано в реєстрі за № 2621 (а.с.76).

29 вересня 2014 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_2, яка являється її двоюрідною племінницею ( а.с. 81 зворотний бік, 84-87).

Рішеннями Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2014 року та рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 04.02.2015 року Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_4, видане 23 жовтня 2013 року на ім»я ОСОБА_3 та зареєстроване в реєстрі за № 2616 визнано недійсним та його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано (а.с. 88-92).

24 липня 2015 року до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_1, якій приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_9., постановою від 24.07.2014 року відмовив у прийняті поданої нею заяви (а.с. 93-94)

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статті 10 та 60 ЦПК України передбачають, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимогичи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Надаючи оцінку доказам наданим представниками позивача, суд зазначає, що письмові пояснення свідка ОСОБА_10 (а.с.153) не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки даний свідок в судовому засіданні не допитувалась, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань не попереджалась та до присяги приведена не була.

Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 проживав з 2006 року з ОСОБА_4 та показання свідка ОСОБА_7 судом до уваги не приймаються , оскільки вони не стосуються предмету спору, а показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з того приводу, що ОСОБА_4 збиралась заповісти квартиру в якій проживала ОСОБА_3 не є належним доказом даного факту, оскільки такий заповіт ОСОБА_4 складений не був, що не заперечується і представниками позивача.

Відповідно достатті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийнявїї.За письмовоюзгодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустивстрок для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85 цс 12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобовязує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні факти та зазначені вище норми закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки по-перше : позивач з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори взагалі не зверталась та нотаріус їй у прийняті заяви про прийняття спадщини не відмовляв, що свідчіть про фактичну відсутність порушеного права; по друге : жодних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини суду не надано, адже , як вбачається зі змісту позовних вимог та з пояснень представників позивача , ОСОБА_1 свідомо не скористалась своїм правом , а доводи про небажання прийняття спадщини ОСОБА_2, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Підстав для застосування строку позовної давності судом не встановлено.

Відповідно вимог ч. ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі суд залишає по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 61, 88, 209,215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати у справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, у той же строк, починаючи з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено до 15.02.2015 року.

Суддя Т.А.Бугайченко