Ухвала суду № 55632779, 09.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/7443/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/203/К/15 ОСОБА_1

Категорія - 27 ( І ) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

при секретарі: Маслової К.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Банк «Фінанси та Кредит» ТОВ ФБ «Фінанси та Кредит», про стягнення грошових коштів, виплачених відповідно до договору поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа Банк «Фінанси та Кредит» ТОВ ФБ «Фінанси та Кредит», про стягнення грошових коштів, виплачених відповідно до договору поруки в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 26800 грн. сплачених нею відповідно до договору поруки, 3200 грн. оплату послуг поручителя та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 07 грудня 2006 року між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № 1105-ПК-2006. Відповідно до предмету даного договору кредитор надав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40 000 грн., а останній зобовязувався прийняти дані кошти, використати та повернути на умовах визначених цим Договором. Відповідно до Розділу 3, цього Договору, забезпечення виконання зобовязань за Договором, крім іншого, забезпечувалось Договором поруки № 1105-пп-2006 від 07 грудня 2006 року, де позивач виступила поручителем ОСОБА_2 перед кредитором. На підставі розділу 2 п. 2.3. п.п. 2.3.2. Договору поруки № 1105-пп-2006 від 07.12.2006 р. 09.12.2011 року, за письмової згоди Боржника, позивач достроково виконала за нього зобовязання за договором іпотеки, шляхом внесення грошових коштів відповідно 9 000 грн., 10 000 грн. та 7 800 грн., всього 26 800 грн. в рахунок повернення наданих боржнику грошових коштів по Договору про іпотечний кредит, та набула право зворотної вимоги до Боржника.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 26800 грн., сплачені нею відповідно до договору поруки № 1105-пп-2006 від 07 грудня 2006 року за зобовязання відповідача по Договору про іпотечний кредит.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 300 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що Договір про іпотечний кредит він уклав з метою придбання квартири АДРЕСА_1, його доля коштів у придбанні вказаної квартири була значно більшою ніж доля ОСОБА_4, у вказаній квартирі він за власний кошт зробив ремонт, в даний момент ОСОБА_4 має намір мати спірну квартиру в своїй власності, тому й здійснила повне дострокове погашення по кредитному договору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовнихвимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 07 грудня 2006 року між ТОВ «Банком « Фінанси та кредит» та ОСОБА_2, укладено Договір про іпотечний кредит № 1105-пк-2006. Відповідно до предмету даного договору кредитор надав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40 000 грн., а останній зобовязувався прийняти дані кошти, використати та повернути на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до Розділу 3, цього Договору, забезпечення виконання зобовязань за Договором, крім іншого, забезпечувалось Договором поруки № 1105-пп-2006 від 07 грудня 2006 року, ОСОБА_4 виступила поручителем ОСОБА_2 перед кредитором.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 набула право зворотної вимоги до ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобовязання забезпечені порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобовязанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно ст. 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг наданих ним боржнику.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі розділу 2 п. 2.3.п.п.п 2.3.2. Договору поруки № 1105-пп-2006 від 07.12.2006 року, за письмової згоди Боржника від 09.12.2011 року, позивач достроково виконала за нього зобовязання за договором іпотеки, шляхом внесення грошових коштів відповідно 9 000 грн., 10 000 грн. та 7 800 грн., всього -26 800 грн., в рахунок повернення наданих боржнику грошових коштів по Договору про іпотечний кредит.

Згідно Розділу 2 п. 2.3.п.п.п 2.3.2. Договору поруки № 1105-пп-2006 від 07.12.2006 р., у разі виконання Поручителем зобовязань Боржника за Договором про іпотечний кредит, він має право зворотної вимоги до Боржника.

Таким чином, оскільки поручитель 09.12.2011 року повністю виконала зобовязання Боржника, та набула право зворотної вимоги до Боржника, тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір про іпотечний кредит відповідач уклав з метою придбання квартири АДРЕСА_1, його доля коштів у придбанні вказаної квартири була значно більшою ніж доля ОСОБА_4, у вказаній квартирі він за власний кошт зробив ремонт, а в даний момент ОСОБА_4 має намір мати спірну квартиру в своїй власності, тому й здійснила повне дострокове погашення по кредитному договору не можуть бути підставою для скасування рішення суду і відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідач своєю заявою про намір дострокового погашення зобовязання за кредитним договором, підтвердив згоду на те, що ОСОБА_4 достроково виконає за нього зобовязання за вказаним договором.

Що стосується питання участі в купівлі квартири АДРЕСА_1, вартості її ремонту та розподілу, то вказані обставини не є предметом розгляду даного спору, який стосується кредитних зобовязань відповідача перед Банком та зобовязань поручителя по договору поруки.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: