Рішення № 55632750, 10.02.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16533/15-ц

Провадження № 2/344/2032/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, мотивуючи тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.06.2012 року задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеної для відповідної вікової категорії дітей до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів слід розпочати з 26.03.2012 року. Внаслідок зміни свого матеріального та сімейного становища позивач не може сплачувати визначений розмір аліментів, а тому просить суд призначити аліменти в розмірі 1/4 від розміру заробітної плати до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити. Суду пояснив, що 12.08.2015 року між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, актовий запис №1426. В його дружини на утриманні є малолітня дитина, батько якої помер і він разом з дружиною опікується нею, готує документи на усиновлення дитини, окрім того позивач надає матеріальну допомогу своїй матері ОСОБА_5, яка проживає в Артемівську, Донецької області, оскільки вона є інвалідом 3-ої групи по втраті працездатності. Позивач зазначив, що він не відмовляється від свого обов"язку брати участь у вихованні та забезпеченні доньки, однак внаслідок зміни свого матеріального та сімейного становища не може сплачувати визначений судом розмір аліментів, а тому просить його зменшити.

В судовому засіданні відповідач та її представник позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 06.06.2012 року ОСОБА_1 є батьком, а ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеної для відповідної вікової категорії дітей до досягнення нею повноліття.

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Як вбачається з ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", прожитковий мінімум для дітей віком дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року - 1455 гривень, з 1 травня - 1531 гривня, з 1 грудня - 1637 гривень.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно довідок Військової частини 1241 від 18.02.2015 та від 20.07.2015 року, прапорщик ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні в східних регіонах держави для виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом" з 03.01.2015 року та з 11.05.2015 року по 13.07.2015 року, з 23.10.2014 року по 18.11.2014 року, з 03.01.2015 по 07.03.2015 року. ( а.с.22 ).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 31.03.2015 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.24).

Згідно податкової декларації відповідач ОСОБА_2 отримує дохід у розмірі 2500-3000 гривень щомісячно.

В 2012 році відповідач ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом ендометриозна киста правого яйника,генітальний ендоменріоз, у зв"язку з чим відповідачу рекомендовано УЗД контроль та огляд лікарів.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається що після винесення судом рішення від 06 червня 2012 року матеріальне становище позивача поліпшилось, оскільки як зазначено в рішенні суду в 2012 році заробітна плата позивача ОСОБА_1 становила 1549 гривень 50 копійок, а в довідці про доходи за 2015 рік грошове забезпечення позивача ОСОБА_1 Становить 3600-4500 гривень. Крім того, позивачу ОСОБА_1 нараховувалась додаткове забезпечення у розмірі від 2000 до 5500 гривень щомісячно.

Також, ОСОБА_1 користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Згідно вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з пояснень позивача, його дружина ОСОБА_4 працює на дому та має самостійний дохід.Крім того, утримання дитини дружини позивача на думку суду не є його обов"язком,а є добровільним.

Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що він надає матеріальну допомогу своїй матері ОСОБА_5 та батьку ОСОБА_1, оскільки батьки відповідача є пенсіонерами та отримують пенсію, що не свідчить про утримання батьків позивачем.

Крім того, як вбачається з пояснень позивача та підтверджується рапортом (а.с.21) позивач ОСОБА_1 кожен рік отримує матеріальну допомогу у зв"язку з хворобою та скрутним матеріальним становищем матері.

Посилання позивача на наявність у нього хронічних хвороб, у зв"язку з чим він потребує додаткових витрат для лікування, судом не приймаються до уваги,оскільки позивач користується пільгами на безоплатне лікування.

Враховуючи,що після винесення судом рішення від 06 червня 2012 року матеріальне становище позивача поліпшилось, спільний обов"язок батьків щодо утримання дитини, фінансову можливість сторін, суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

На підставі наведеного, ст. ст. 180, 181, 182, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст. 11, 88 Цивільно-процесуального кодексу України, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 3, 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Татарінова О.А.