Ухвала суду № 55631466, 10.02.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.02.2016 Єдиний унікальний номер 205/3554/14-ц

У Х В А Л А Справа № 2/205/177/16

205/3554/14

10 лютого 2016 року

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк « Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

Банк у поданій до суду заяві просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить спадкодавцю ОСОБА_3 та прийняте у спадщину відповідачами, а саме, домоволодіння, розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Поліська, 52, домоволодіння, розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Поліська, 54., автомобіль МАЗ 64229 СПГ ( сідловий тягач)1997 року випуску, колір білий, номер НОМЕР_1, кузов № VIN-Y3M642290V0013252, напівпричеп МТМ93013СПГ1997 року випуску, номер АЕ 1904ХТ, кузов VIN Y3D93301V0000565.

Суддя, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява представника позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

На підставі ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

У відповідності з ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ст. ст. 151, 153 ЦПК України та розяснень Верховного Суду України, викладених в п. 1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, дослідивши докази, суддя вважає, що немає підстав для забезпечення позову, тому у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит»про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена на протязі пяти днів до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Н.В. Басова