Рішення № 5562878, 19.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.09 р. Справа № 37/87

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі (Позивач) Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 12961,52грн., за послуги орендодавця в сумі 263,62грн., пені в сумі 319,08грн.

за участю уповноважених представників:

Прокурор - Пономарьов А.О. (посвідчення № 2644 дійсне до 14.07.2010р.);

від Позивача Матвієнко О.З. (за довіреністю № від 13.05.2009р.);

від Відповідача не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 16.04.2009р. на 28.04.2009р., 28.04.2009р. на 19.05.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Маріуполя (далі Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі Позивач) з вимогами до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 12961,52грн., за послуги орендодавця в сумі 263,62грн., пені в сумі 319,08грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди № 691-Ж від 14.03.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди № 691-Ж від 14.03.2006р., акт прийому-передачі нежитлового помешкання в будинку 25 по вул. Казанцеві від 27.04.2006р., рахунок №1488/4 від 12.03.2009р. на суму12961,52грн., рахунок №1488/4 від 12.03.2009р. на суму 263,62грн., розрахунок пені.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”.

Позивачем надані письмові пояснення (а.с.а.с.21, 22), якими наведене додаткове обґрунтування і розрахунок заявлених вимог, а також надані додаткові документи (а.с.а.с.23-27).

В подальшому, спільними уточненнями від 18.05.2009р. (а.с.49) Позивач та Прокурор визначили із зазначенням відповідних платіжних реквізитів, що заборгованість з орендної плати та нарахованої пені має стягуватися до місцевого бюджету, а стосовно послуг Орендодавця на користь Позивача.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.51), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи незважаючи на повернення поштових повідомлень із ухвалами суду, що надсилалися Відповідачу.

Прокурор та Позивач у судовому засіданні 19.05.2009р. підтримав свою позицію, викладену письмово в спільних поясненнях від 18.05.2009р.

Крім того, Позивачем подано клопотання (а.с.53) про припинення провадження у справі в частини стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 1962,55грн. та послуг орендаря у звязку із здійснення Відповідачем відповідних платежів, на підтвердження чого Позивачем надані платіжні доручення та акт звіряння розрахунків (а.с.а.с.54,55). Прокурор підтримав заявлене клопотання.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено та посвідчено нотаріально і зареєстровано у Державному реєстрі правочинів договір на довгострокову оренду нежилого приміщення №691-Ж (а.с.а.с. 5-9), згідно п. 1.1., 8.1. якого на підставі заяви Орендаря від 06.12.2005р. та договору купівлі-продажу свідоцтва на право довгострокової оренди №691-Ж від 14.03.2006р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове оплатне користування вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 292,9кв.м., що складає 34/100 основної будівлі літ. А/п, розташованого за адресою6 м. Маріуполь, вул. Казанцеві, 25, на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, для використання під склад, строком до 14.03.2016р.

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.33) та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.34) обєкт оренди є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради.

За змістом п. 2.4. Положення про Управління міського майна маріупольської міської ради (а.с.а.с. 28 - 30) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача.

Згідно умов п. п. 4.2, 5.2 зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобовязання:

·з оплати орендної плати з розрахунку 6,91 гривень за 1 кв.м. (за перший місяць, в подальшому з урахуванням рішень Маріупольської міської ради та індексу інфляції) не пізніше 20 числа поточного місяця;

·з оплати послуг за обслуговування у розмірі 38,08грн. з розрахунку 0,13 гривень за 1 кв.м. (за перший місяць, в подальшому згідно повідомлень Орендодавця)

Відповідно до п. 5.3. договору сплата проваджується щомісячно. Орендар зобовязаний отримати рахунок на сплату в бухгалтерії Позивача, які видаються з 11 по 19 число кожного місяця.

Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

27.04.2007р. обєкт оренди був наданий Відповідачу, про що сторонами сторони склали відповідний акт прийому-передачі (а.с.10).

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань у Відповідача за період з грудня 2008р. по березень 2009р. включно утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 12961,52грн. та за послуги обслуговування в сумі 263,62грн. Крім того, у звязку із зазначеною заборгованістю Заявником позову нараховано пеню у розмірі 319,08грн..

Як вбачається із змісту наявних документів та наданих Позивачем у судовому засіданні пояснень Відповідачем сплата стягуваних сум та інших нарахований платежів на момент подання позову не була здійснена, у звязку з чим Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Згідно наданих у судовому засіданні 19.05.2009р. платіжних доручень №№ 45 та 46 Відповідач 18.05.2009р. здійснив наступні платежі: на користь Позивача 340,08грн. за послуги з обслуговування орендаря; до місцевого бюджету Жовтневого району 1962,55грн. за оренду приміщення у 2009р.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням уточнень згідно пояснень від 18.05.2009р., оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є однорідними (грошовими), повязані наданими доказами та підставами виникнення, а їх сумісний розгляд не перешкоджає зясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Водночас, згідно ст.ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України Прокурор та Позивач вправі до прийняття рішення уточнити реквізити отримувачів стягуваних сум, конкретизувавши у такий спосіб свої вимоги.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача обґрунтованими, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди № 691-Ж від 14.03.2006р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами укладеного договору оренди № 691-Ж від 14.03.2006р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з оплати послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 691-Ж від 14.03.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу за послуги з обслуговування на користь Орендодавця та з орендної плати не пізніше кожного 20 числа поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п. 5.2., 5.3. договору оренди № 691-Ж від 14.03.2006р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобовязань за період з грудня 2008р. по березень 2009р. включно на момент подання позовної заяви утворилась заборгованість за орендну плату у сумі 12961,52грн. та за послуги орендодавця в сумі 263,62грн. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Враховуючи визначене у наданих Позивачем платіжних дорученнях №№45, 46 від 18.05.2009р. призначення платежу в контексті приписів ст. 534 Цивільного кодексу України, які встановлюють черговість погашення вимог кредитора за грошовим зобовязанням у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсягу, суд дійшов висновку, що здійснені платежі спрямовані саме на часткове погашення заявлених до стягнення сум, що підтверджується і змістом акту звірення розрахунків від 18.05.2009р. (а.с.54), підписаного сторонами.

Здійснення зазначених платежів зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобовязання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася в перебігу розгляду справи, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати і за послуги Орендодавця умовам договору, суд, задовольняючи клопотання Позивача про припинення провадження у справі в частині погашених вимог (частково з орендної плати і у повному обсягу з оплати послуг Орендодавця), дійшов висновку, що позовні вимоги щодо заборгованості з орендної плати підлягають задоволень в межах несплаченого залишку у сумі _10998,97грн.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору оренди № 691-Ж від 14.03.2006р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 319,08 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача у повному обсягу (у тому числі і відносно вимог, провадження за якими підлягає припиненню) та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 12961,52грн., за послуги орендодавця в сумі 263,62грн., пені в сумі 319,08грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401 заборгованість за орендну плату у сумі 10998,97грн. та пеню в сумі 319,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі щодо решти вимог.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 135 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.05.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя