Ухвала суду № 55628262, 08.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/13072/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/158/16 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №320/13072/13-к ОСОБА_1

Категорія: ст.364 ч.2 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Імберової Г.П.

суддів Гончара О.С., Білоконева В.М.,

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.,

обвинуваченої ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080140003607, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул.Молодіжна, б.2,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на те, що із обставин, зазначених в обвинувальному акті, є очевидним те, що кримінальне правопорушення вчинено в межах територіальної юрисдикції Мелітопольського міськрайонного суду, при цьому ухвалою апеляційного суду від 27.05.2015р. після скасування вироку матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 направлені саме до Мелітопольського міськрайонного суду, що також підтверджує хибність висновків суду щодо наявності невизначеності у вирішенні питання про територіальну підсудність справи. Також, крім місця вчинення злочину, обвинувальний акт містить і посилання на час та спосіб вчинення злочину, в ньому чітко зазначено розмір шкоди, завданої злочином, розшифровано порядок визначення розміру цієї шкоди, а також містяться посилання на наявність причинно-наслідкового звязку між діями ОСОБА_3 та завданням тяжких наслідків державним інтересам. Більш того, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд, окрім іншого, не зважив також і на позицію Апеляційного суду Запорізької області щодо необхідності розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, всупереч вимогам ст.372 КПК України суд однією ухвалою одночасно вирішив два питання, а саме про повернення обвинувального акту прокурору та про визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими і припинення їх дослідження, що є неприпустимим.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу прокурора відхилити, оскільки в обвинувальному акті не зазначено час, спосіб, мотив та мета вчинення кримінального правопорушення, а ухвалу суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2015 року залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказів недопустимими та про припинення їх дослідження у підготовчому судовому засіданні та обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції: прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачена та захисник заперечували проти апеляційної скарги прокурора, просили відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в ухвалі, до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

За результатами підготовчого судового засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України, мотивуючи тим, що:

- обвинувальний акт не містить інформації про час, місце, спосіб скоєння дій, тобто з нього не можливо зрозуміти, де було скоєно злочин, а відповідно, визначитись щодо підсудності справи;

- формування обвинувачення не містить прямого причинного зв'язку між діями ОСОБА_3 та інкримінованими наслідками, також не має посилання на таку обов'язкову ознаку інкримінованого злочину, як істотна шкода.

Також суд залишив без розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказів недопустимими та про припинення їх дослідження, оскільки вирішення цих питань на стадії підготовчого судового засідання не передбачено, тобто заявлене клопотання є передчасним.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, як такого, що не відповідає вимогам цього Кодексу, прийшов до правильного висновку щодо порушення вимог ст.291 КПК України.

Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що передбачає вказівку в обвинувальному акті інформації про час, місце, спосіб скоєння дій, а при формулюванні обвинувачення - прямого причинного зв'язку між діями обвинуваченого та інкримінованими наслідками.

Разом з тим, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вищевказану інформацію не містить.

Крім цього, відповідно до Примітки до ст.364 КК України, тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Разом з тим, кваліфікуючи дії обвинуваченої за ч.2 ст.364 КК України, як спричинення тяжких наслідків державним інтересам, в обвинувальному акті зазначена лише сума завданих збитків, що не відповідає Примітці до ст.364 КК України.

Крім того, повертаючи однією ухвалою обвинувальний акт прокурору та залишаючи без розгляду клопотання захисника про визнання доказів недопустимими, суд не порушив вимоги ст.372 КПК України, а посилання прокурора на вказівку апеляційного суду в своїй ухвалі щодо необхідності розгляду кримінального провадження по суті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при підготовчому судовому засіданні тільки суд першої інстанції має право перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України та повертати його прокурору.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2015 року, якою залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказів недопустимими та про припинення їх дослідження у підготовчому судовому засіданні та обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_6