Вирок № 55628129, 10.02.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Кримінальне провадження №329/107/16-к

Провадження №1-кп/329/21/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого судді - Поди Н.М., при секретарі - Сивак В.Г., за участю прокурора - Худзія Є.А., обвинуваченого - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016080360000004, за угодою про примирення від 28 січня 2016 року щодо

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Стульневе Чернігівського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого фактично без реєстрації по АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, 23.12.2015р., близько 10:00 год., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись на території торгового магазину «Мотоусадьба», розташованого по вул. Леніна -404 смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, в якості клієнта даного магазину, помітив лежачий без нагляду мобільний телефон марки «LG КР 500», в корпусі чорного кольору, який належить власнику вказаного магазину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Після чого, ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, діючи умисно, таємно здійснив крадіжку бувшого у використанні мобільного телефону, марки «LG КР 500», вартість якого згідно висновку експерта №59 від 22.01.2016р. становить 683 грн.33 коп., в якому знаходилася мобільна сім - карта оператора МТС, вартістю 20 грн., на рахунку якої було зараховано 14 грн.42 коп.

Заволодівши вищевказаним мобільним телефоном, ОСОБА_1 залишив територію магазину «Мотоусадьба», тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 717 грн. 75 коп.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

28 січня 2016 року під час досудового розслідування між потерпілим та обвинуваченим укладено угоду про примирення на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищезазначеному діянні; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850грн. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні вказав, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Кається у скоєному. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_2 вказав, що повністю розуміє свої права та характер пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 185 ч. 1 КК України, щодо якого обвинувачений визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченим добровільно за його ініціативою, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України і просив призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

За таких обставин, суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 з наступних підстав:

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам потерпілої та обвинуваченого.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений та потерпілий погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування документально підтверджені в розмірі 184,14грн.

Запобіжні заходи ОСОБА_1 на досудовому слідстві не обиралися.

Судом роз'яснено ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28 січня 2016 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016080360000004 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експерта (проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування) в розмірі 184,14 рн. на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «LG КР 500», переданий під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий, має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя