Рішення № 55627742, 17.12.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.12.2015

Справа № 334/6044/15-ц

Провадження № 2/334/2652/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Лисенко Л.І., при секретарі Матвієнко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № DNH 4KS 25380067 від 27.03.2006 року ОСОБА_1 отримав споживчий кредит у розмірі 5059,18 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір , про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобовязаний щомісячно надавати банку грошові кошти. Кредит наданий строком на 18 місяців по 27.09.2007 року.

У звязку з порушенням відповідачем зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами станом на 7.07.2015 року обсяг невиконаних зобовязань відповідача складає 49493,35 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 5059,20 грн., заборгованість за нарахованими процентами 15318,41 грн., 26282,72 пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором а також штрафи відповідно до умов договору: 500,00 грн. - фіксована частина, 2333,02 грн. процентна складова, які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач надав заперечення проти позову, вказуючи, що в 2008 році КБ «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості у сумі 17273,76 грн. Ухвалою суду від 19.12.2008 року судовий наказ 2-н-1126/08 від 1.12.2008 року скасовано. У порядку позовного провадження Банк звернувся до суду лише 24.07.2015 року, пропустивши встановлений ст.256 ЦК України загальний строк позовної давності. Таким чином, строк позовної давності для подачі позовної заяви сплинув 2010 році. На підставі викладеного просить застосувати позовну давність до заявлених вимог і відмовити у позові з цих підстав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав заперечення відповідача та заяву про застосування строків позовної давності.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNH 4KS 25380067 від 27.03.2006 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір , про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобовязаний щомісячно надавати банку грошові кошти. Із надано банком розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ні разу з квітня 2006 року кредит не погашав , станом на 7.07.2015 року сума заборгованості за кредитом складає 5059,20грн., обсяг невиконаних зобовязань відповідача складає 49493,35 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до положень ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

ОСОБА_1 подав заяву про застосування позовної давності. Заяву про поновлення строку банк не подавав.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила ( частина перша статті 261 ЦК України ).

Також матеріалами справи підтверджується, що наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя №2-н-1126/08 від 1.12.2008р. з боржника ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по вказаному кредитному договору в сумі 17273,76 грн. За заявою відповідача судовий наказ був скасований ухвалою суду від 19.12.2008 року. Відповідно до договору кредит наданий строком на 18 місяців по 27.09.2007 року. Шляхом видачі судового наказу відбулося переривання строку позовної давності, але банк у порядку позовного провадження звернувся до суду лише 24.07.2015р.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В і д м о в и т и у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Лисенко Л. І.