Рішення № 55626897, 05.02.2016, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2828/15-ц

Провадження № 2/306/131/16

Рядок статзвіту № 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

05.02.2016 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Жиганської Н.М.

при секретарі Дешко В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення вартості 1/2 частини майна, що є спільною сумісною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості 1/2 частини майна, що є спільною сумісною власністю.

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на те, що рішенням Свалявського районного суду від 24.09.2015 року встановлено юридичний факт проживання однією сімєю її з відповідачем ОСОБА_3 без шлюбу в період з 01.01.2004 року по 01.04.2015 року. Разом з тим, суд відмовив позивачці у визнанні за нею права власності на ? частину автомобіля типу HYUNDAI TUCSON, модифікації комбі В, ідентифікаційний номер - KMHJM81D88U242329, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2657, 2005 року випуску, оскільки на час розгляду справи відповідач, без згоди позивача, одноосібно відчужив вищевказаний автомобіль і не являвся його власником. Позивачка вважає, що вищевказаний автомобіль є майном, набутим нею та ОСОБА_3 за час спільного проживання і належав їм на праві спільної сумісної власності. Оскільки відповідачем відчужено спірний транспортний засіб на користь третьої особи, що унеможливлює поділ спільного набутого майна, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини легкового автомобіля типу HYUNDAI TUCSON, модифікації комбі В, ідентифікаційниї номер - KMHJM81D88U242329, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2657, 2005 року випуску у грошовому еквіватенті на день розгляду справи. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивачка та її представник ОСОБА_2 (на підставі договору про надання юридичних послуг від 11.12.2015 року, ордер адвоката серії ЗР № 24212 від 11.12.2015 року) в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час і місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений, про що свідчать зворотні повідомлення про отримання судової повістки з розпискою відповідача (а.с. 27, а.с. 42). Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка Свалявського районного сектору Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області № 2655 від 17.12.2015 року (а.с. 25). Про причини неявки суду відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надавав, а тому суд визнає причини неявки ОСОБА_3 неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивачка та її представник не заперечили щодо заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в ній даних чи доказів, провести заочний розгляд справи (у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) та доходить слідуючого висновку.

Згідно ст. 11 ЦПК України- суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 368 ч. 3 ЦК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року №Про практику застосування судами законодавства пр розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна пождружжя - вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При оцінці доказів, суд виходить із вимог Закону щодо їх належності та допустимості (ст.58 ЦПК України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; ст. 59 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування).

Відповідно до ст. 64 ЦПК України - письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Так, судом встановлено наступне:

?відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 875938 від 31.08.2010 року автомобіль типу HYUNDAI TUCSON, модифікації комбі-В, ідентифікаційний номер - KMHJM81D88U242329, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2657, 2005 року випуску, колір сірий, тип пального бензин зареєстровано на ОСОБА_3 (а.с.6);

?відповідно до рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2015 року - позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки, визнання обєктом спільної сумісної власності подружжя легкового автомобіля та визнання права власності на 1/2 його частини задоволено частково. Встановлено юридичний факт проживання однією сімєю без шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01 січня 2004 року по 01 квітня 2015 року, яке набула законної сили (а.с. 14-15);

?відповідно до ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 18 листопада 2015 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 24.09.2015 року залишено без змін (а.с. 11-13).

?відповідно до висновку № 043672 від 22 квітня 2015 року експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, складеного експертом ОСОБА_5 (копія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 130 від 31.05.2014 року (а.с.7), копія свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та субєктів оціночної діяльності № 889 від 12.11.2014 року (а.с. 9), копія наказу Фонду державного майна № 2601 від 12.11.2014 року Про включення інформації до Державного реєстру оцінювачів та субєктів оціночної діяльності (а.с. 8)) ринкова вартість транспортного засобу типу HYUNDAI TUCSON, модифікації комбі В, ідентифікаційний номер - KMHJM81D88U242329, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2657, 2005 року випуску, становить 290 507,86 грн. (двісті девяносто тисяч пятсот сім гривень 86 копійок).

Відповідно до ст. 63 ч.1, ст. 65 Сімейного кодексу України передбачена р івність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної власності.

Як вбачається з довідки центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Свалявського району від 09.09.2015 року (а.с. 16):

?транспортний засіб марки HYUNDAI TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску зареєстровано Свалявським ВРЕР по біржовому договору купівлі продаж № 57871 від 08.08.2008 року на громадянина ОСОБА_3, мешшканця с. Голубине, буд. 671, Свалявського району, Закарпатської області.

?28 квітня 2015 року транспортний засіб марки HYUNDAI TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску перереєстровано по довідці-рахунок ААЕ 136329 від 28.04.2015 року на громадянку ОСОБА_4, мешканку с. Голубине, буд. 672, Свалявскього району, Закарпатської області.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 придбав вищевказаний транспортний засіб за біржовою угодою в період спільного проживання з ОСОБА_1

Позивачка ОСОБА_1 письмової згоди на відчуження автомобілю відповідачу ОСОБА_3 не давала, тобто відповідачем майно було відчужено без її згоди.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відповідачем відчужено спірний транспортний засіб на користь третьої особи (ОСОБА_4), що унеможливлює в подальшому поділ спільного набутого майна, суд доходить висновку, що вимога позивачки про стягнення 1/2 частини легкового автомобіля типу HYUNDAI TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску у грошовому виразі 145 253,93 грн. є підставною і її слід задовольнити.

Відповідно до ст. 214 п. 6 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпаатської облавсті від 21.12.2015 року позивачу було відстрочено сплату судового збору (у відповідності до ст. 82 ЦПК України) за подання позову до ухвалення судового рішення у справі, оскільки позивачкою наведено підстави для відстрочки сплати судового збору (є пенсіонеркою та інших доходів окрім пенсії немає, онкологічно хвора, поховала батька).

На підставі вищенаведеного, враховуючи встановлені докази в судовому засіданні та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 31, 368 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 65 Сімейного кодексу України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовльнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини легкового автомобіля типу HYUNDAI TUCSON, модифікації комбі В, ідентифікаційний номер - KMHJM81D88U242329, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2657, 2005 року випуску, що у грошовому еквіватенті становить - 145 253,93 грн. (сто сорок пять тисяч двісті пятдесят три гривні 93 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь держави (банк: ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016, одержувач: УК у Свалявському районі/Свалявський район/22030001, ЄДРПОУ: 37916934, р/р №31212206700233, код 02896354) судовий збір в сумі 1452,54 грн. (одна тисяча чотириста пятдесят дві гривні 54 копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.М.Жиганська