Рішення № 5562615, 23.04.2009, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-1338-2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Слов’янський міськрайоний суд Донецької області у складі:

головуючий – суддя Мінаєв І.М.

при секретарі – Бондарєвій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов”янського міськрайонного суду справу за позовом прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ОСОБА_1, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, третя особа: Фонд державного майна України – про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсною реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов’янського міськрайонного суду від прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, надійшла позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсною реєстрацію права власності до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ОСОБА_1, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа: Фонд державного майна України, в якій прокуратура Донецької області посилалась на те, що прокуратурою Донецької області на виконання завдання Генеральної прокуратури України «Про проведення перевірок щодо законності відчуження майна санаторно-курортного, туристичного, фізкультурного призначення» та ст.4ч.2 Закону України «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України» проведено перевірки законності відчуження об’єктів вищевказаної категорії, яке реалізовано Федерацією професійних спілок України, її обласними радами та іншими структурними підрозділами, у тому числі господарськими товариствами та іншими суб’єктами господарювання, учасником ( акціонером) чи засновником яких є останні.

Проведеною перевіркою встановлений факт відчуження закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» , засновником якого є Федерація професійних спілок України, спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха, 5, шляхом укладання 13.12.2005р. договору купівлі-продажу, відповідно до якого ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», як продавець, продало ОСОБА_1, а останній придбав спальний корпус №1 відділення №1 санаторію «Донбас», загальною площею 708,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха, 5. Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у його 2 пункті вказано, що предмет договору належить продавцю. Згідно свідоцтва про право власності від 24.03.2003р. виданого на підставі рішення виконкому Слов’янської міської ради від 19.03.2003р. № 145/14.

Відповідно до п.6 вказаного договору право власності на відчужуване нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації цього договору, яка проведена КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов’янська 23.12.2005р. в реєстрову книгу 5 за № 689, реєстраційний номер 422431.

На момент укладання договору, тобто станом на 13.12.2005року ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не був власником вищевказаного майна та не мав права на свій розсуд ним розпоряджатись.

Вважає, що реєстрація права власності на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас» є незаконною, а договір купівлі-продажу від 13.12.2005року – недійсним за наступними підставами.

На виконання ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 10.03.1960 року№335 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку» ОСОБА_4 Міністрів Української РСР своєю постановою від 23.04.1960 року № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР» зобов’язала Міністерство охорони здоров’я УРСР передати Українській республіканській ОСОБА_4 профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії, які на той час знаходились у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР.

Санаторій «Донбас» включений до Переліку санаторіїв будинків відпочинку і пансіонатів, що передавались у відання Українській республіканській ОСОБА_4 профспілок Міністерством охорони здоров’я УРСР – додаток №1 до ОСОБА_4 Української РСР від 23.04.1960 року № 606.

ОСОБА_5 Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І та правління Фонду соціального страхування Української РСР від 04.12.1991р. № 47 було прийнято рішення про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об’єднань та установ профспілок України, а також пайового внеску Фонду соціального страхування України.

Федерацією незалежних профспілок України до статутного Фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» було передано майно, яке перебувало у віданні Федерації – колишньої Української республіканської ОСОБА_5 профспілок, з моменту передачі їй цього майна, відповідно до ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 23.04.1960 р. «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров»я УРСР» на виконання ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 10.03.1960 р. № 335.

На момент передачі зазначеного майна у відповідності до ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 23.04.1960р.№606 діяла Конституція УРСР від 11.06.1973р., стаття 5 якої передбачала, що соціалістична власність в Українській РСР має або форму державної власності (всенародне добро) або форму кооперативно-колгоспної власності, а на момент прийняття вищевказаного рішення про створення ЗАТ«Укрпрофоздоровниця» та передачі Федерацією незалежних профспілок України до статутного фонду товариства санаторію «Донбас» діяла Конституція Української РСР від 20.04.1978 р. згідно ст.10 якої в державі існували аналогічні форми власності.

Таким чином, статус майна санаторію «Донбас» у віданні ОСОБА_4 Федерації незалежних професійних спілок України залишився незмінним, тобто державним, як і до зазначеної передачі.

Крім того, згідно зі ст.33 Закону України від 07.02.1991р. «Про власність» управління державним майном від імені народу здійснюють відповідно Верховна ОСОБА_4 України і місцеві ОСОБА_4 народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Профспілки є громадською організацією, а не державним органом, уповноваженим управляти державним майном.

Відповідно до ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власникові майна.

Відповідно до ст.319 ЦК України, саме власник майна користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи, що у власність профспілкам державне майно не надавалось, то права самостійного розпорядження державним майном профспілки не мали, оскільки передача санаторію «Донбас» у відання Української республіканської ОСОБА_4 профспілок, згідно ОСОБА_4 Української РСР від 23.04.1960р. №606 не передбачала переходу права власності на об»єкти санаторно-курортного призначення від держави до профспілкових органів, які відповідно до ст. 86 ЦК Української РСР вправі лише володіти і користуватися державним майном.

Згідно інформації, наданої до прокуратури області ФДМ України на виконання ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 України «Про проект ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 України про тлумачення постанови Верховної ОСОБА_4 України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» від 01.11.1996р. № 461/96ВР ФДМ України разом із громадськими організаціями провів станом на 24.08.1991р. інвентаризацію та склав Переліки організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні загальносоюзних профспілкових організацій на території України.

Санаторій «Донбас» включений у Перелік підприємств, установ і організацій, які станом на 24.08.1991 р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України.

Прокуратура Донецької області просить:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, який укладено 13.12.2005р. закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3;

2. Визнати недійсною реєстрацію КП «Бюро технічної інвентаризації» права власності на спальний корпус №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, здійснену 23.12.2005року в реєстровій книзі 5 за № 689, реєстраційний номер 422431 на користь ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 09.04.2009р. до участі у справі в якості відповідача залучений ОСОБА_2.

У судовому засіданні Прокуратура Донецької області, діюча в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, яку представляв помічник прокурора м. Слов’янська – ОСОБА_6, вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_7 позовні вимоги прокуратури Донецької області не визнала та пояснила, що рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. по справі № 137/7, встановлено, що ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» створено законно, підстав для визнання установчого договору про його створення та статуту ЗАТ недійсними немає. Дане рішення постановою Судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. залишено без змін.

Визнаючи законність створення товариства, тим самим визнається дійсність та законність його установчих документів, формування статутного фонду тощо, але бажає зазначити, що предметом даного судового розгляду є визнання недійсним договору купівлі-продажу, а не порядок формування статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Згідно зі ст.12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Таким чином, право власності на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, було зареєстровано за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у встановленому законодавством порядку та підтверджується свідоцтвом про право власності від 24.03.2003р., серія САА № 909096.

Законом України «Про власність», який діяв на час укладання спірного договору купівлі-продажу, передбачено: ст.49 « володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом»; ст. 4 « власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону».

Таким чином, продаж ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» будівлі спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, за договором купівлі-продажу від 13.12.2005р. є законною, а підстави для визнання даного договору недійсним – відсутні.

Так, відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 – 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, даною статтею закріплено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Прокуратурою Донецької області не доведено та не надано документальних доказів щодо підтвердження належності державі майна, переданого за спірним договором купівлі-продажу, та щодо невідповідності спірного договору вимогам законодавства.

Просила вимоги прокуратури Донецької області залишити без задоволення.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_8 вимоги прокуратури Донецької області, діючої в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, не визнала та просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що при укладанні 13.12.2005р. договору купівлі-продажу, відповідно до свідоцтва про право власності від 24.03.2003р., ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» був власником будівлі спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, і тому як власник, мав право розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд. Угода була укладена з дотриманням чинного законодавства, а тому підстав для визнання її недійсною немає.

Представник КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_9, вимоги позивача не визнав та просив залишити їх без задоволення, вказавши на те, що КП «Бюро технічної інвентаризації» відповідно до договору купівлі-продажу від 13.12.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3, 23.12.2005р. зареєструвало права власності на спальний корпус №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5 в реєстровій книзі 5 за № 689, реєстраційний номер 422431 на користь ОСОБА_1, а потім договір купівлі-продажу від 28.12.2005р. , посвідчений ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_2 придбав вказане приміщення площею 708,4 кв.м, рішення Слов”янського міськрайонного суду від 16.07.2007р., згідно якого право власності визнано на вказане приміщення за ОСОБА_2.. З боку працівників КП «Бюро технічної інвентаризації» ніяких порушень чинного законодавства під час реєстрації прав власності не було.

Міністерства охорони здоров»я України та Фонд державного майна України до суду не з»явилися, від них надійшли заяви с поясненнями, де вони висловили свої думки щодо даного позову та просили вимоги Прокуратури Донецької області, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров»я України задовольнити, справу розглянути за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокуратури Донецької області діючої в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

- ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» створене у відповідності з установчим договором на основі майна, яке належить засновникам на праві власності;

- засновниками ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичні особи України :

1. Федерація професійних спілок України, яка є правонаступником ОСОБА_4 Федерації незалежних профспілок України;

2. Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, який є правонаступником Фонду соціального страхування України.

- Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_4 народних депутатів м. Києва за № 971 від 23 грудня 1991 р. ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було зареєстроване (свідоцтвом про реєстрацію за № 117, державний реєстраційний № 702-а/0097, свідоцтво нового зразка № 02583780, видане Виконавчим комітетом Старокиївської районної ОСОБА_4 народних депутатів м. Києва 25 травня 1995р., свідоцтво нового зразка №00702, видане Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва 17 травня 1999р.).

Вказане вище знайшло своє підтвердження у Статуті ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», деякі пункти вказують на те що :

- 1.7. « Товариство здійснює згідно з законодавством володіння, користування, розпорядження своїм майном…»;

- 1.12 «Товариство має право укладати будь-які угоди, договори, контракти, у тому числі договори купівлі-продажу …» (а.с.107-124 т.1);

- правомірність створення ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укр-профоздоровниця» неодноразово розглядалася Судами України і визнано законним, що підтверджується рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р.( справа № 137/7), постановою Судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. та Ухвалою Верховного Суду України від 22.11.2007р., якою вказані рішення залишені без змін ( а.с.94-98,99, 166 т.1);

- своїм рішенням за № 145/4 від 19.03.2003р. виконком Слов»янської міської ради оформив ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» право колективної власності на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5 (а.с.9 т.1);

- на підставі даного рішенням виконком Слов»янської міської ради видав 24.03.2003р. на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас» свідоцтво серії САА № 909096 про право власності на нерухоме майно - на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, загальною площею 708,8 кв. м. (а.с.10 т.1); по теперішній час дані рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно ніким не оспорювалися, не оскаржені та є чинними;

- маючи у своїй власності будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 13.12.2005р. вирішило відповідно до п.1.7 Статуті ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», укласти угоди – договір купівлі-продажу, згідно якого ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» продав, а ОСОБА_1 придбав будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, загальною площею 708,8 кв. м. за 189 тис. грн. (а.с.11 т.1);

- вказаний вище договір купівлі-продажу було укладено відповідно до вимог ст.ст.657,658 ЦК України.

Відповідно до ст..319 ч.1 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що на час укладання договору купівлі-продажу від 13.12.2005р. будівля спального корпусу №1 відділення №1 санаторію „Донбас” належала іншому власнику, а не ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”.

Доводи прокуратури про те, що зазначене майно у власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” на час укладання договору від 13.12.2005р. не знаходилося, а тому самостійно розпоряджатися цим майном не мало права – спростовується матеріалами справи – вищевказаним рішенням виконкому Слов”янської міської ОСОБА_4 від 19.03.2003р., свідоцтвом про право власності.

28.12.2005р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будівлі спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, загальною площею 708,4 кв. м. за 199649 грн;

Рішенням Слов”янського міськрайонного суду від 16.07.2007р. позов ОСОБА_2 задоволений та за ним визнано право власності на будинок спального корпусу №1 відділення №1 санаторію „Донбас”, розташований у м.Слов”янськ вул..Коха,5, позначений на плані літерою А-2.

Вказані договір купівлі-продажу від 28.12.2005р. ат рішення суду від 16.07.2007р. є чинними на сьогодні.

Згідно зі ст.ст. 10 ч.3, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що на час укладання договору купівлі-продажу будівлі спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, вона належала іншому власнику, а не ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Позивач протягом усього часу розгляду справи судами не вказав як у позовній заяві, так і в судових засіданнях – з якої саме підстави, у виключному порядку передбаченої ЦК України, просить визнати договір купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до ст..658 ЦК України право продажу, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Одночасно судом встановлено, що на час укладання оспорюваної угоди ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” було власником спірного майна і воно мало право на розпорядження ним на підставі рішення за № 145/4 від 19.03.2003р., яким виконком Слов»янської міської ради оформив ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» право колективної власності на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас», розташованого за адресою: м. Слов’янськ, вул. Коха №5, а на підставі даного рішенням виконком Слов»янської міської ради видав 24.03.2003р. на будівлю спального корпусу №1 відділення №1 санаторію «Донбас» свідоцтво серії САА № 909096 про право власності на нерухоме майно - і з того часу по теперішній час дані рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно ніким не оспорювалися, не оскаржені та є чинними.

Відповідач у судовому засіданні довів, що на момент укладання даної угоди з ОСОБА_1 він мав права, передбачені чинним законодавством, не порушував їх, і укладений договір купівлі-продажу відповідає усім вимогам Закону.

Відповідно до вимог ст. 11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються лише договору купівлі-продажу від 13.12.2005р., укладеного між ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та ОСОБА_1, даний договір укладено відповідно до вимог закону, при його посвідченні нотаріусом перевірено правоздатність та дієздатність сторін, а також перевірені документи, на підставі яких ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” належить будівля спального корпусу №1 відділення №1 санаторію „Донбас”. Позовних вимог щодо оспорювання рішення Слов”янської міської ОСОБА_4 від 19.03.2003р., виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності, а також договору купівлі-продажу від 28.12.2005р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, рішення Слов”янського міськрайонного суду від 16.07.2007р. позивачем заявлено не було, вони не оскаржені на теперішній час та не скасовані.,

Оцінивши зібрані у справі та надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10 ч.3, 11 ч.1, 60 ч.1, 62, 64, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ОСОБА_1, комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 третя особа: Фонд державного майна України – про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсною реєстрацію права власності – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Апеляційний суд Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду у порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя І.М. Мінаєв