Постанова № 55625571, 09.02.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14820/15-а

Провадження № 2-а/263/14/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про зобов'язання здійснити розрахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, вказуючи, що з 25.10.2005 року вона вийшла на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Останнім її місцем роботи була Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Маріуполя, стаж державної служби становив 13 років 01 місяць 23 дня. Згідно даних УПФ України в Жовтневому районі Маріуполя було зроблено розрахунок розміру пенсії наступним чином: середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 2 624,18 грн., посадовий оклад 1050,00 грн., ранг 100.0 грн., надбавка за вислугу років (20%) 230.0 грн., премія 590,06 грн. надбавка 654,12 грн. розмір пенсії від середнього заробітку склав 2 178,0694 грн. (2 624,18 грн. Х 83%), доплата (бюджет 2010) - 28,40 грн., індексація - 368,21 грн. УПФ України в Жовтневому районі Маріуполя було зроблено розрахунок розміру пенсії за 24 календарних місяців, розмір пенсії склав 83% від сум заробітної плати. Однак в даний розрахунок для пенсії не бралися: матеріальна допомога на оздоровлення (за 24 календарних місяців роботи загальна сума матеріальної допомоги склала 2 365,20 грн.), суми індексації заробітної плати (за 24 календарних місяців роботи сума індексації становила 341,50 грн.), суми компенсації за невикористану відпустку в розмірі 1 874,03 грн. (саме з цієї суми були нараховані та сплачені страхові збори), розмір надбавки за вислугу років у розмірі 25% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання (в розрахунок пенсії була взята надбавка в розмірі 20%), що є порушенням ст. 37 Закину України «Про державну службу», ст.. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки в розрахунок пенсії включаються всі складові заробітної плати. Зауважує, що страховий збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховувався на всю суму заробітної плати, в тому числі на зазначені суми матеріально допомоги, компенсації за невикористану відпустку і індексації заробітної плати. У звязку з чим 02.12.2015 року позивачка звернулася до УПФ України в Жовтневому районі Маріуполя із заявою провести відповідний розрахунок пенсії, проте відповідачем листом від 17.12.2015 року № 146 / Т-17-01-04 було відмовлено провести перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги, надбавки за вислугу років у розмірі 25%, сум компенсації за невикористану відпустку і сум індексації заробітної плати. На підставі викладеного позивачка просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Маріуполя провести їй розрахунок пенсії і робити виплату пенсії згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», в редакції станом на 25.10.2005 року, з 01.12.2015 року (з моменту звернення до пенсійного орган) у розмірі 83% від усіх сум заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2 365,20 грн., з урахуванням індексації заробітної плати в сумі 341,50 грн., з урахуванням компенсації за невикористану відпустку в сумі 1 874,03 грн., з сум яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 25% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання.

Позивачка в судове засідання не зявилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності, та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надавши суду письмові заперечення на позов, з яких вбачається, що згідно до вимог ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Системний аналіз положень статті 33 Закону України «Про державну службу» дозволяє зробити висновок про те, що законодавець у тексті статті відокремив поняття «надбавки та доплати» від поняття «матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань», а тому посилання позивача на те, що матеріальна допомога відноситься до надбавок та доплат є таким, що входить у протиріччя до норм ст. 33 Закону України «Про державну службу». Зауважує, що пенсія державним службовцям призначається у відповідності до ст.. 37 Закону України «Про державну службу», а посилання позивача на ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є неприйнятними, оскільки за даними нормами пенсії призначаються: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника. До видів виплат, які включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", відносяться виплати, що мають систематичний характер, при цьому матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових проблем не носить систематичного характеру, а відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат. 01.10.2014 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким були внесені зміни до Закону х України «Про державну службу», пенсія обчислюється в розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати. Відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 01.05.2014 року пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70% від сум їх заробітної плати, на яку нараховуються страхові з урахуванням фактично отриманих сум. На даний час згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За таких обставин, відсутні правові підстави для включення матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових проблем до складу заробітної плати для обчислення пенсії.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дії Відповідача щодо проведення перерахунку пенсії без включення у розрахунок пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, суми індексації заробітної плати є неправомірними у зв'язку з наступним.

Статтею 33 Закону України «Про державну службу», на яку посилається відповідач, відмовляючи позивачці у включенні для розрахунку пенсії сум всіх складових заробітної плати, визначені умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення. За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинної на дату призначення мені пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-УІ встановлено, що платниками єдиного внеску також є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, установах та організаціях, в інших юридичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на умовах, передбачених законодавством, у фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту). Тобто працівники, які працюють - перебувають у трудових відносинах з організацією - є застрахованими особами та підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року 108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Згідно з п.п.2.3.3 п.2.3 ст.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до вказаного Закону, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, матеріальна допомога, що має систематичний характер надана всім або більшості працівників (на оздоровлення) віднесено до інших компенсаційних виплат.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Згідно з ст.35 Закону України «Про державну службу» щорічна відпустка надається з оплатою допомоги на оздоровлення.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Дана норма кореспондує зі ст.33 Закону України «Про оплату праці», де зазначено: в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХП та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).

До того ж, згідно з підпунктом 2.2.7. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713 суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників входять до складу фонду заробітної плати. Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, а саме додатковою заробітною платою в розумінні частини 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, разових премій, надбавок, компенсації, індексації заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.

Верховний Суд України своїми постановами від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, 16 вересня 2014 року (№№ 21-430а11,21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-314а14 відповідно) звертає увагу на перевагу у застосуванні норм права спеціального законодавства, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме: статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В своїй постанові від 03.06.2014 року по справі №21-134а14 Верховний Суд України висловив свою правову пропозицію про те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідне до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Вищенаведене узгоджується із правою позицією Верховного Суду України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11 та у постанові від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.

Таким чином, приймаючи до уваги, що чинне та спеціальне законодавство, відносить до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця усі виплати, без винятку, з яких справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуючи викладене, суд вважає дії відповідача щодо не врахування при призначенні пенсії державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та інших виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування неправомірними.

Право пенсіонера, що отримує пенсію за законодавством України про державну службу, на врахування "інших виплат", підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року та Вищого адміністративного суду України від 21.11.2012 року.

З огляду на вказане, дії відповідача щодо не врахування при призначенні пенсії державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок, компенсації за невикористану відпустку, суми індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є незаконними.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158 ч.1, ст.. 159-163, 256 ч. 1 п.1 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про зобов'язання здійснити розрахунок та виплату пенсії задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Маріуполя провести ОСОБА_2 розрахунок пенсії і робити виплату пенсії згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», в редакції станом на 25.10.2005 року, з 01.12.2015 року (з моменту звернення до пенсійного орган) у розмірі 83% від усіх сум заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2 365,20 грн., з урахуванням індексації заробітної плати в сумі 341,50 грн., з урахуванням компенсації за невикористану відпустку в сумі 1 874,03 грн., з сум яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 25% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Жовтневий районний суд міста Маріуполя до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В. Хараджа