Рішення № 55624991, 02.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/19868/15-ц

провадження № 2/760/72/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача-1 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (відповідач-1), ОСОБА_4 (відповідач-2), про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

05.11.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра» (відповідач-1), ОСОБА_4 (відповідач-2), про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 15.02.2008 ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») (відповідач-1) та ОСОБА_4 (відповідач-2) уклали кредитний договір №09/П/79/2008-840.

За умовами кредитного договору банк надав відповідачу-2 кредитні кошти у сумі 123 687 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,99 % в порядку та на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 15.02.2008 ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») (відповідач-1) та ОСОБА_4 (відповідач-2) уклали договір іпотеки.

Предметом іпотеки за договором іпотеки є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 43,10 кв.м., яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2008.

Крім цього, з метою забезпечення виконання кредитного договору 15.02. ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») (відповідач-1) та ОСОБА_1 уклали договір поруки. За умовами цього договору позивач зобов'язався перед відповідачем-1 у повному обсязі відповідати за виконання відповідачем-2 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених кредитним договором та штрафних санкцій за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором № 09/П/79/2008-840 від 15.02.2008.

Однак, позивач стверджував, що всупереч вимогам встановленим Законом «Про захист прав споживачів» відповідач-1 не надав позичальнику (відповідачу-2), як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору.

У зв'язку з цим, 04.09.2015 позивач звернувся до спеціаліста в галузі аудиту з проханням скласти (обрахувати) детальний розпис загальної вартості кредиту для позичальника з кредитним договором та викласти його у вигляді графіку платежів за кредитним договором у розрізі сум погашення основного боргу (кредиту) та сплати процентів за користування кредитом.

З наданого спеціалістом розрахунку випливає, що остаточна сума лише одних процентів за кредитним договором, розмір яких складає 234 973,33 дол. США, перевищує суму наданого відповідачем-1 відповідачу-2 кредиту майже у два рази.

Крім цього, позивач вважає, що включивши до кредитного договору пункт 1.5, який визначає механізм розрахунку комісії, відповідач-1 порушив встановлені вимоги Закону «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищезазначене, позивач стверджував, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що призвели до істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків та погіршення становища споживача, а тому просив суд визнати кредитний договір № 09/П/79/2008-840 від 15.02.2008 недійсним.

Крім цього, оскільки законодавець передбачив, що недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, то договір іпотеки від 15.02.2008 та договір поруки від 15.02.2008 позивач також просив визнати недійсним, оскільки ці правочини є похідними від кредитного договору (основного зобов'язання).

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 47).

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

15.02.2008 ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») (відповідач-1) та ОСОБА_4 (відповідач-2) уклали кредитний договір №09/П/79/2008-840 (а.с. 7-9).

За умовами цього договору, банк надав відповідачу-2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 123 687 дол. США за програмою «Нове житло», на проведення розрахунків за договором купівлі-продажу № 1396 від 15.02.2008, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,99 % з терміном погашення до 14.02.2029.

З метою забезпечення виконання кредитного договору 15.02.2008 ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_4 уклали договір іпотеки (а.с. 10-11).

Предметом іпотеки за договором іпотеки є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 43,10 кв.м., яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2008.

З метою забезпечення виконання кредитного договору 15.02.2008 ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 уклали договір поруки. За умовами цього договору позивач зобов'язався перед відповідачем-1 у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами солідарно відповідати за виконання відповідачем-2 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с. 12).

30.11.2015 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 85 від 30.01.2015 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 37).

30.11.2015 державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 38).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити з таких підстав.

Стаття 55 Конституції України відповідно до положень Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральної Асамблеї ООН 10.12.1948, передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З положень статті 3 ЦПК випливає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, передумовою права на пред'явлення позову є обставини, з якими закон пов'язує наявність чи відсутність права конкретної особи на звернення до суду з позовом.

Частина перша статті 30 ЦПК визначає, що «сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач».

Позивач - це особа, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суб'єктивною передумовою виникнення у позивача права на пред'явлення позову є наявність у нього юридичної заінтересованості. Юридична заінтересованість означає, що звернутися до суду за судовим захистом права чи інтересу може лише особа, якій, на її думку, це право чи інтерес належить.

З матеріалів справи випливає, що позивач просить визнати недійсним кредитний договір № 09/П/79/2008-840 від 15.02.2008, оскільки умови кредитного договору визначені відповідачем-1 є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що спричинили дисбаланс договірних прав і обов'язків та погіршення майнового становища відповідача-2.

Крім цього, у зв'язку з тим, що договір іпотеки від 15.02.2008 та договір поруки від 15.02.2008 є зобов'язаннями похідними від кредитного договору (основного зобов'язання), просив їх також визнати недійсними.

Однак суд констатує, що позивач при зверненні до суду помилився про наявність у нього суб'єктивного матеріального права на звернення з цим позовом.

Так, сторонами кредитного договору № 09/П/79/2008-840 від 15.02.2008 та договору іпотеки від 15.02.2008, які в свою чергу є предметом розгляду цієї справи, є ВАТ «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_4

Таким чином, з матеріалів справи випливає, що правовідносини виникли між відповідачами у цій справі та не пов'язані з порушенням, невизнанням або оспорюванням прав, свобод чи інтересів позивача.

Для забезпечення майнових інтересів кредитора та отримання ним гарантій належного виконання зобов'язання використовуються спеціальні способи забезпечення виконання зобов'язання.

Учасники договірних правовідносин завжди заінтересовані у застосуванні різного роду гарантій належного виконання боржником зобов'язань для запобігання негативних наслідків, які можуть настати у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

З матеріалів справи випливає, що позивач є учасником додаткового (акцесорного) способу забезпечення виконання зобов'язання, а саме договору поруки від 15.02.2008.

Проте, забезпечення зобов'язання завжди виникає у зв'язку з основним зобов'язанням та залежить від нього, у зв'язку з цим в силу правової природи договірних зобов'язань визначених ЦК, визнати недійсним договір поруки від 15.02.2008 з підстав зазначених у цій справі не можливо, оскільки основне зобов'язання (кредитний договір) не визнано не дійсним.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність у позивача заінтересованості у цій справі та правового зв'язку з існуючими правовідносинами, оскільки його права, свободи чи інтереси порушено, не визнано або оспорювано не було.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Керуючись статтями 55 Конституції України, 16 ЦК, статтями 1, 4-11, 18, 30, 57-66, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223, ЦПК, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко