Рішення № 55624894, 02.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/19842/15-ц

Провадження № 2-8186/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 лютого 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Демидовської А.І.

при секретарі Шевченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Солом'янський районний відділ головного управління державної міграційної служби України в місті Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у якому просить суд, ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Оскільки відповідач у спірній квартирі не проживає, витрати за комунальні послуги не сплачує. Вважає, що відповідач втратив право користування житлом, оскільки не проживає в спірній квартирі без поважних причин та не приймаює участі в її утриманні.

Позивач в судове засідання не з'явився надавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не з'явились, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

За таких обставин суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1, згідно зі Свідоцтвом про право власноті на житло, виданого Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації в м. Києві 10 липня 2000 року згідно з розпорядженням (наказом) від 10 липня 2000 року №1330, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 17 липня 2000 року і записаного у реєстрову книгу за № 363 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам його сім»ї: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 в рівних долях.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла, у зв»язку з чим було оформлено свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину спадкового майна видане чоловіку померлої - ОСОБА_1, дочці померлої - ОСОБА_4 та сину померлої - ОСОБА_3.

На час подачі позову до суду у спірному приміщенні зареєстровано п»ятеро осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Форма №3 від 23 жовтня 2015 року.

В спірному приміщенні відповідач був зареєстрований 06 жовтня 2011 року та мешкав до жовтня 2011 року.

Не проживання відповідача у спірній квартирі засвідчується Актом про підтвердження факту не проживання від 15 лютого 2014 року, від 10 вересня 2014 року та 30 липня 2015 року, якими зафіксовано, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження не проживає в спірній квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї. Інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Таким чином, відповідачі, будучи зареєстрованими у належній позивачам квартирі, порушують їх права та законні інтереси, порушують їх права власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном, передбачені ст. 319 ЦК України.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: м. Київ. АДРЕСА_2, оскільки у спірному житловому приміщені Відповідач не проживає, своїх речей там не зберігає, участі в оплаті житлового приміщення та комунальних послуг не приймає та не виявляє бажання проживати за своїм місцем реєстрації.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.383, 391 ЦК України, ст. ст. 10,11, 57-60, 76, 77, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Солом'янський районний відділ головного управління державної міграційної служби України в місті Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.І. Демидовська