Ухвала суду № 55622640, 10.02.2016, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/548/15-к

У Х В А Л А

10.02.2016 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Бондарчук О.М.

з участю прокурора Микуліна В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог клопотання заставодавця ОСОБА_5 по кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

про повернення застави заставодавцю,

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про повернення застави застоводавцю.

В своєму клопотанні зазначає, що відповідно до п.9 ч.2 ст.131 КПК України передбачає, що запобіжний захід являється одним ізвидів заходів забезпечення кримінального провадження.

Вказує, що 27.03.2015 року, під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області Головчаком М.М. щодо підозрюваного на той час ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 16 год. 20 хв. 26 березня 2015 року.

Крім того, вважає, що в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду від 27.03.2015 року визначено строк дії ухвали до 26 травня 2015 року, визначено розмір застави у межах 60 мінімальних заробітних плат, що складає в загальній сумі 73080 грн., також зазначено порядок її внесення, реквізити відповідного депозитного рахунку, а також покладено ряд обов'язків на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави.

Зазначає, що з моменту звільнення з-під варти та до 26 травня 2015 року підозрюваний ОСОБА_1 належним чином виконував покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зазначені в ухвалі слідчого судді, в зв'язку з чим будь-яких клопотань зі сторони обвинувачення щодо звернення застави в дохід держави не було.

Не бажає щоб згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, була звернена в дохід держави, а була повернена заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Вважає, що оскільки строк дії ухвали закінчився застава має бути повернута заставодавцю.

Прокурор в судовому засіданні щодо заявленого клопотання заперечує, вказує, що таке клопотання розглядалось під час підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 клопотання заставодавця підтримав та пояснив, що станом на сьогоднішній день строк дії ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 27.03.2015 року, а також термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, сплив ще 26 травня 2015 року, кошти в розмірі 73080 грн., які були внесені ОСОБА_5 на виконання ухвали суду про обрання запобіжного заходу, мають бути повернуті заставодавцю.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання заставодавця підтримав.

Представник потерпілого ОСОБА_4 вважає зазначене клопотання безпідставним, вказує, що при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, з моменту внесення застави діє запобіжний захід у вигляді застави, строк дії якого не підпадає під строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як на це вказує заставодавець.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2015 року, під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області Головчаком М.М. щодо підозрюваного на той час ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 01.04.2015 року батьком підозрюваного ОСОБА_1 ОСОБА_5, на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ГУ ДКУ у Рівненській області, була внесена визначена сума застави в повному обсязі, в розмірі 73080 грн. 00 коп.

02.04.2015 року після отримання та перевірки документа, що підтверджував факт внесення застави, ОСОБА_1 було звільнено з-під варти.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.131 КПК України передбачено, що запобіжний захід являється одним ізвидів заходів забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні не наведено нових обставин щодо особи ОСОБА_1, які необхідно враховувати при скасуванні запобіжного заходу, ніж ті, що вже досліджувались судом 27.03.2015 року при обранні щодо нього запобіжного заходу тримання під вартою.

11 вересня 2015 року захисник ОСОБА_2 звертався до суду з клопотанням про повернення застави заставодавцю. Ухвалою Острозького районного суду від 11 вересня 2015 року в задоволенні цього клопотання відмовлено.

Ухвалою від 23 вересня 2015 року судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу Острозького районного суду від 11 вересня 2015 року.

Статтею 182 КПК України про заставу не визначено строк дії зазначеного запобіжного заходу.

Посилання заставодавця на те, що згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, і оскільки строк дії ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 27.03.2015 року, а також термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, сплив ще 26 травня 2015 року, то кошти в розмірі 73080 грн., які були внесені ОСОБА_5 на виконання ухвали суду про обрання запобіжного заходу, мають бути повернуті заставодавцю, суперечать ст. 182 КПК та п. 11 ст. 182 КПК, в якому зазначено, що застава внесена підозрюваним обвинуваченим, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Суд, вислухавши думку прокурора, потерпілого та його представника, які заперечували щодо повернення застави заставодавцю, обвинуваченого та його захисника, які просили повернути заставу, дослідивши матеріали кримінального провадження, які стосуються порушеного перед судом питання, вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012р. № 15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012р. № 27) передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвалою суду від 27.03.2015 строк дії запобіжного заходу у виді застави не встановлювався, однак визначені обов'язки, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_1 при внесенні застави, які на теперішній час діють та оскільки розгляд кримінального провадження триває, підстави для повернення коштів заставодавцю на даний час відсутні.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підстав для повернення застави у зв'язку з закінченням строк дії ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 27.03.2015 року відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193-196, 201, 315, 350 КПК України, суд, -

ухвалив:

відмовити в задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_5 про повернення застави заставодавцю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_6