Вирок № 55621440, 24.12.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/12215/15-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 24.12.2015

24 грудня 2015 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Гречка Є.В.

за участю прокурора Бойка В.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 42015170000000224 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

З 23 березня 2012 року обвинувачений ОСОБА_3 проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ України.

Наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 220 о/с від 30 травня 2014 року йому було присвоєно спеціальне звання лейтенант міліції.

Наказами начальника УМВС України в Полтавській області № 267 о/с від 25 травня 2015 року та № 290 о/с від 5 червня 2015 року ОСОБА_3 був призначений на посаду слідчого слідчого відділення Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, зайнявши таким чином відповідальне становище, в звязку з чим відповідно до ч. 2 ст. 40 КПК України уповноважений проводити слідчі дії, доручати проведення слідчих дій відповідним оперативним підрозділам, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 КПК України.

Відповідно до посадових обовязків слідчого СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, яка затверджена першим заступником начальника СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 8 червня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_3 забезпечує повне, всебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК строків та зобовязаний не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його обєктивності та неупередженості.

3 червня 2015 року ОСОБА_3 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170020000995 від 28 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, потерпілим у якому визнано ОСОБА_2

Діючи умисно, всупереч своїм посадовим обовязкам, обвинувачений ОСОБА_3 11 червня 2015 року під час ініційованої ним зустрічі з потерпілим в ресторані «Автогриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-б в м. Полтаві, заявив останньому вимогу про надання неправомірної вигоди у вигляді грошей в сумі від 5000 до 10000 грн. за здійснення всебічного, повного досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні, висловивши застереження про його закриття без проведення слідчих дій у разі ненадання грошових коштів.

Після вищевказаної зустрічі, упродовж червня липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово телефонував потерпілому ОСОБА_2 та попереджував його про закриття кримінального провадження № 12015170020000995 у разі ненадання грошових коштів, які він вимагав.

13 липня 2015 року, приблизно о 12 год., обвинувачений ОСОБА_3С, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, перебуваючи в автомобілі НОМЕР_1, який належить потерпілому, на автомобільній стоянці ресторану «Автогриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-б в м. Полтаві, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 7000 грн., які останній особисто передав на вимогу ОСОБА_3 за здійснення всебічного, повного досудового розслідування (проведення слідчих дій) у кримінальному провадженні № 12015170020000995 від 28 травня 2015 року, в якій він визнаний потерпілим. Зразу ж після одержання неправомірної вигоди обвинувачений ОСОБА_3 був затриманий працівниками правоохоронних органів та у нього було вилучено неправомірну вигоду в сумі 7000 грн.

Допитаний в ході розгляду справи в суді обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, зазначивши, що він, займаючи посаду слідчого слідчого відділення Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015170020000995 від 28 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в якому громадянин ОСОБА_2 був визнаний потерпілим. З ним він зустрівся 13 липня 2015 року в ресторані «Авто-гриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-6 в м. Полтаві, з тим, щоб домовитися про допит його в якості потерпілого у кримінальному провадженні. Під час зустрічі він запропонував потерпілому дати йому неправомірну вигоду у грошовому вигляді в сумі 7000 грн., які мав намір використати для ремонту службового кабінету та власного автомобіля, хоча говорив, що частину цих коштів, а саме 5000 грн., йому необхідно використати на заохочення суддів та працівників міліції для сприяння ними в отриманні процесуальних рішень по справі. Грошових коштів від потерпілого не вимагав, а зробив лише пропозицію їх дати йому, вдавшись при цьому до обману. Заперечив при цьому факт висловлення ним погрози потерпілому закриттям кримінального провадження, якщо той не надасть йому неправомірної вигоди. Тому вважає себе винуватим у вчиненні шахрайських дій щодо потерпілого.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що неправомірної вигоди він не отримував, а вчинив шахрайство з тим, щоб незаконно шляхом обману заволодіти грошовими коштами потерпілого та вважає такі показання як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнути покарання за вчинене. Така його позиція є неспроможною та спростовується зібраними по справі і перевіреними в ході її судового розгляду доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 під час допиту в суді показав, що дійсно на початку червня 2015 року в ресторані «Авто-гриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-б в м. Полтаві він неодноразово зустрічався із обвинуваченим ОСОБА_3 Під час зустрічей останній повідомляв, що з метою якісного розслідування кримінального провадження № 12015170020000995, по якому він був визнаний потерпілим, необхідно провести слідчі дії, в ході яких отримати дозволи суду на проведення обшуків, для чого необхідно дати слідчому судді по 1000 грн. за кожну ухвалу, залучити дільничних інспекторів та оперативних працівників міліції з метою встановлення адреси, де необхідно провести обшуки, яким необхідно дати по 500 грн., встановити через реєстраційну службу адресу нерухомого майна, де необхідно провести обшуки, за що необхідно дати працівникам реєстраційної служби по 500 грн., дати особисто ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3000 грн. як незаконну вигоду. На ці пропозиції він спочатку не погоджувався, аж доки на початку липня 2015 року йому зателефонував останній та поставив вимогу, що у разі ненадання грошових коштів він закриє кримінальне провадження № 12015170020000995 від 28 травня 2015 року, не захистивши таким чином його прав, як потерпілої особи від злочину.

13 липня 2015 року він в черговий раз зустрівся з обвинуваченим в ресторані «Автогриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-б в м. Полтаві, де той підтвердив свою вимогу, після чого в автомобілі НОМЕР_1, який знаходився на автомобільній стоянці ресторану, він на вимогу ОСОБА_3 передав йому неправомірну вигоду в сумі 7000 грн. за проведення всебічного, повного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170020000995 та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Передаючи вказану суму, він розумів, що грошові кошти в сумі 7000 грн. призначаються саме обвинуваченому ОСОБА_3 та останній не збирається їх передавати слідчому судді, дільничним інспекторам міліції, оперативним працівникам міліції та працівникам реєстраційної служби, а залишить собі як неправомірну вигоду.

Під час слідчого експерименту, проведеного з його участю в ході досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив факт вимагання у нього обвинуваченим неправомірної вигоди, вказавши на місце, де це відбувалося та місце передачі грошей (том 1 а. п. 144-149).

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутніми в якості понятих при затриманні обвинуваченого, під час допиту в суді показали, що 13 липня 2015 року вони були запрошені працівниками СБУ для участі у проведенні слідчих дій, повязаних з затриманням обвинуваченого при отриманні ним неправомірної вигоди. В приміщенні СБУ, куди вони прибули, в їх присутності потерпілий ОСОБА_2 розповів, що слідчий вимагає у нього хабара в сумі 10000 грн. по кримінальному провадженню, в якому він визнаний потерпілим. При цьому він надав працівникам СБУ вказану суму купюрами по 100 грн., які були оглянуті, переписані, з них були виготовлені ксерокопії, про що був складений протокол, який вони підписали. Дві із оглянутих купюр були помічені відповідними написами. Після цього з працівниками СБУ вони поїхали до ресторану «Авто-гриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-6 в м. Полтаві. Там чекали в автомобілі, доки не був затриманий обвинувачений, у якого в їх присутності були вилучені грошові кошти, які той дістав із своєї кишені. При освітленні грошових купюр і рук ультрафіолетовим промінням вони світилися жовто-зеленим кольором.

Згідно протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 13 липня 2015 року потерпілому ОСОБА_2 були вручені кошти в розмірі 10000 грн. 100 купюр номіналом по 100 грн. кожна, серед яких 2 купюри номіналом по 100 грн. з серійними номерами: КУ 5643077 та ГГ 9056140 оброблені препаратом «ПРОМИНЬ-1» для участі у проведенні заходів по отриманню фактичних даних щодо одержання неправомірної вигоди слідчим СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3, які той поклав до лівої передньої кишені своїх брюк (том 1 а. п. 83-110).

Відповідно до протоколу обшуку від 13 липня 2015 року у обвинуваченого ОСОБА_3, крім іншого, було вилучено грошові кошти в сумі 7000 грн. номіналом купюр 100 грн. кожна - всього 70 купюр (том 1 а. п.117-121).

Згідно висновку судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 8070 від 2 вересня 2015 року (том 1 а. п. 141-143) на поверхні кожної з наданих грошових купюр в сумі 7000 грн., а саме сімдесяти купюр номіналом 100 грн., на поверхні марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук обвинуваченого ОСОБА_3, на поверхні наданих брюк (спереду в області правої прорізної кишені та на мішковині вказаної кишені) є нашарування спеціальної хімічної речовини люмінофору. На поверхні марлевого тампону, наданого на дослідження у якості контрольного зразка, нашарування спеціальної хімічної речовини люмінофору відсутні.

Спеціальна хімічна речовина, нашарування якої виявлені на поверхні кожної з наданих грошових купюр в сумі 7000 грн., спеціальна хімічна речовина, нашарування якої виявлені на поверхні марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук обвинуваченого ОСОБА_3, спеціальна хімічна речовина, нашарування якої виявлені на поверхні наданих брюк (спереду в області правої прорізної кишені та на мішковині вказаної кишені), мають спільну родову належність як між собою, так і з наданим зразком спеціальної хімічної речовини.

Відповідно до протоколу огляду відеозаписів з камер зовнішнього спостереження ресторану «Автогриль мисливець Полтава», що по вул. Київське Шосе, 74-б в м. Полтаві встановлено факт перебування обвинуваченого та потерпілого 13 липня 2015 року з 12 год. 16 хв. до 12 год. 19 хв. в автомобілі НОМЕР_1, який належить останньому (том 1 а. п. 152-153).

Із протоколу огляду матеріалів кримінального провадження № 12015170020000995 від 31 серпня 2015 року (том 1 а. п. 162-204), по якому ОСОБА_2 був визнаний потерпілим, слідує, що проведення досудового розслідування по ньому було доручено обвинуваченому ОСОБА_3

Згідно протоколу огляду мобільного телефону BlackBerry, який належить потерпілому (том 1 а. п. 213-215), та вивчення історії викликів абонента № 380958055556, підписаного як «Четверіков» встановлено, що обвинувачений спілкувався з потерпілим 9,11, 15, 16, 17, 22, 24 червня, 1, 3 та 9 липня 2015 року.

В ході дослідження розсекречених протоколів, складених за результатами НСРД щодо ОСОБА_3 та перегляду відповідних відеозаписів встановлено, що 13 липня 2015 року під час зустрічі останній повідомив ОСОБА_2 про необхідність передачі йому 7000 грн. неправомірної вигоди за розслідування кримінального провадження та встановлено факт одержання ним вказаної суми. Аналіз змісту розмови між обвинуваченим і потерпілим свідчить про те, що ОСОБА_3 веде розмову саме про необхідність надання йому неправомірної вигоди, висловлюючи різні міркування з приводу того, кому може бути передана частина із отриманих ним від потерпілого коштів.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Оцінюючи дії обвинуваченого, суд вважає, що він шляхом вимагання вчинив саме одержання неправомірної вигоди, на що в ході розгляду справи в суді вказав потерпілий ОСОБА_2, наполягаючи при цьому, що передавав обвинуваченому на його вимогу грошові кошти за те, щоб той не прийняв рішення про закриття кримінального провадження, по якому він був визнаний потерпілим, чим він йому погрожував, що грубо б порушило його права.

При цьому суд виходить з встановленого законом правила, що вимагання може мати місце лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди, погрожуючи вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто надає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена надати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто, законність прав та інтересів, які той, хто надає неправомірну вигоду, захищає шляхом дачі неправомірної вигоди, має бути однією із основних і обовязкових ознак вимагання.

Вимагання неправомірної вигоди може бути поставлено у провину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений своїми діями, які створили загрозу правам та законним інтересам потерпілого, висловив таку вимогу та створив такі умови, за яких він вимушений був дати йому неправомірну вигоду з тим, щоб кримінальне провадження, по якому він визнаний потерпілим і дослідження доказів по якому не було проведено повно та всебічно, не було закрито, а його права при цьому не були порушені.

Отже, суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та кваліфікує його дії, які виразилися у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставин, які помякшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, його характеристику за місцем проживання та колишньої служби, його поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його матеріальний стан, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Зважаючи на те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин з використанням наданих йому законом службових повноважень, суд відповідно до статті 54 КК України вважає за необхідне застосувати щодо нього додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання лейтенант міліції, яке йому було присвоєно на час виконання службових обовязків.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах на два роки з конфіскацією ? частини належного йому майна та з спеціальною конфіскацією майна.

Згідно ст. 54 КК України позбавити обвинуваченого ОСОБА_3 спеціального звання лейтенант міліції.

Речові докази: змиви з правої та лівої долонь обвинуваченого ОСОБА_3 та контрольний зразок вати знищити; джинсові брюки та мобільний телефон обвинуваченого, гроші в сумі 10000 грн., які належать потерпілому, - повернути їм же, інше майно, яке належить обвинуваченому та визнано речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 14 липня 2015 року зберігати при матеріалах провадження (т. 1 а. п. 127-130).

Стягнути з обвинуваченого на користь держави 1845 грн. судових витрат.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяОСОБА_6