Ухвала суду № 55621423, 05.02.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.02.2016 Справа № 554/13879/15-к

Справа № 554/13879/15-к

Провадження № 1-кс/554/949/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Юркіній Ю.Є., за участю прокурора Бондарець Д.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого лікарем-хірургом поліклінічного відділення для дорослих 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України, по матеріалам досудового розслідування №42015170000000362, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

05.02.2016 року прокурор звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1 В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Відповідно до п. 3 наказу головного лікаря 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава від 02.12.2013 року № 155, ОСОБА_1 02.12.2013 року прийнято на посаду лікаря-хірурга поліклінічного відділення для дорослих № 1.

На виконання вимог Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641 «Про утворення національної поліції України» з метою належної організації роботи щодо проведення в УМВС України в Полтавській області якісного відбору на службу до патрульної поліції наказом начальника УМВС від 03.09.2015 № 851 створено робочу групу з організації відбору до патрульної поліції, до якої включено голову військово-лікарської комісії, підпорядкованої УМВС, яка діє на підставі наказу начальника УМВС від 14.09.2011 р. №517 «Про затвердження положень про сектор медичного забезпечення УМВС та його підрозділи», яким затверджено «Положення про сектор медичного забезпечення УМВС», Положення про інші підрозділи, а також «Положення про військово-лікарську комісію, підпорядковану УМВС України в Полтавській області».

У звязку із запланованим у жовтні-листопаді 2015 року в місті Полтаві проходженням військово-лікарської комісії кандидатами на службу до Національної поліції України, наказом завідувача сектору медичного забезпечення УМВС від 19.10.2015 р. № 14 «Про організацію роботи військово-лікарських комісій» тимчасово створено військово-лікарську комісію № 2 для роботи з 03.11.2015 року на базі Сектору медичного забезпечення УМВС в Полтавській області (далі - ВЛК № 2 СМЗ УМВС) у складі голови комісії та членів комісії лікарів-фахівців.

Військово-лікарська комісія № 2, підпорядкована УМВС України в Полтавській області, виконувала функції держави щодо відбору кандидатів на службу до патрульної поліції Національної поліції України, а голова цієї комісії відповідно до кола субєктів визначених п.п.1-3 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави. А тому, відповідно до примітки до ст.369-2 КК України голова ВЛК № 2 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Згідно з п. 2 Положення, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 року №85, у разі потреби до участі в роботі штатних ВЛК на правах членів можуть залучатися головні та інші лікарі-спеціалісти.

Відповідно до абз. 3 п.1 наказу завідувача сектору медичного забезпечення УМВС від 02.11.2015 року № 15 «Про внесення доповнення до наказу СМЗ УМВС від 19.10.2015 року № 14», до складу ВЛК № 2 додатково залучено фахівця ОСОБА_1, лікаря-хірурга 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава.

Відповідно до п. 1 наказу головного лікаря 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава від 04.11.2015 року № 48 «Про відрядження, направлення», на підставі листа Управління охорони здоровя виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.11.2015 року №01-10-02-13/3478-17 направлено ОСОБА_1 лікаря-хірурга поліклінічного відділення для дорослих № 1, з 02.11.2015року по 20.11.2015 року для участі у роботі щодо забезпечення військово-лікарської комісії по прийому кандидатів на службу до Національної поліції України, із збереженням середньомісячного заробітку.

Після призначення до складу ВЛК № 2 СМЗ УМВС у лікаря-хірурга ОСОБА_1, виник корисний умисел на використання своїх службових повноважень та повязаних з цим можливостей, з метою вимагання та одержання від кандидатів на службу до органів поліції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення головою ВЛК № 2 про їх придатність до служби за станом здоровя.

Реалізуючи задумане, 11.11.2015 року близько 14 години в кабінеті № 107 Сектору медичного забезпечення УМВС за адресою: м. Полтава, вул. Артема, 64, за результатами хірургічного обстеження та зі слів кандидата на службу інспектором патрульної служби Національної поліції ОСОБА_4, ОСОБА_1 встановив дані про травму плеча кандидата у 2009 році і можливі повязані з цим після травматичні зміни, що могло бути підставою для висновку про його непридатність до служби в патрульній поліції. При цьому, на той час інші члени ВЛК № 2, окрім лікаря-хірурга ОСОБА_1 та голови ВЛК № 2, здійснили свої висновки, відповідно до яких ОСОБА_4 був визнаний придатним до служби за станом здоровя. Використовуючи описану вище ситуацію та свої повноваження, ОСОБА_1 висловив вимогу ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди у вигляді коштів в сумі 1 500 гривень, погрожуючи тим, що у разі відмови обмежить його законне право на визнання придатним для проходження служби у лавах Національної поліції України і подальшого проходження конкурсу, незважаючи на те, що останній за неодноразовими попередніми медичними обстеженнями визнавався придатним до військової служби. При цьому, він запевнив ОСОБА_4, що за неправомірну вигоду, незважаючи на виявлену травму, зможе вплинути на прийняття головою ВЛК № 2 рішення про придатність ОСОБА_4 за станом здоровя до служби в поліції.

ОСОБА_4, усвідомлюючи те, що у звязку з визнанням його ВЛК №2 не придатним до служби, він не зможе продовжити участь у конкурсі на зайняття посад органах Національної поліції України та не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді необєктивного визначення стану свого здоровя та обмеження права на службу в указаних органах, оскільки пройшов попередні етапи відбору - тестування та перевірку рівня фізичної підготовленості, погодився надати кошти.

12.11.2015 року, за результатами розгляду акту медичного огляду головою ВЛК №2 ОСОБА_5, ОСОБА_4 було визнано непридатним до проходження служби в органах патрульної служби Національної поліції України відповідно до ст. 71-в графи ІІ додатку 1 «Розклад хвороб і фізичних вад» Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85. Указане рішення ним особисто внесено до акту медичного огляду останнього та засвідчено особистим підписом.

Цього ж дня, з департаменту Національної поліції України до ВЛК № 2 надійшла усна вказівка про відбір кандидатів на посаду інспектора патрульної поліції (в офіс) з числа осіб, що були визнані непридатним до служби в патрульній поліції, але при цьому не мали суттєвих вад здоровя. Вказана вказівка 12.11.2015 року була доведена до всіх членів ВЛК № 2, в тому числі до ОСОБА_1, на нараді за участю начальника СМЗ УМВС ОСОБА_6

13.11.2015 року близько 13 години 40 хвилин ОСОБА_4 прийшов до кабінету №107 ОСОБА_1 та надав останньому свій паспорт та медичну документацію (рентген-знімок та висновок рентгенологічного дослідження рентгенологічного кабінету «SITEC» по вул. Енгельса, 21-а в м. Полтава) та висловив свою готовність надати кошти, що вимагались ОСОБА_1

Отримавши від ОСОБА_4 документацію та будучи поінформованим про розширення критеріїв придатності кандидатів на службу до лав патрульної поліції для роботи в «офіс», ОСОБА_1, використовуючи надані йому повноваження як члена ВЛК, звернувся до голови ВЛК № 2 ОСОБА_5, якому повідомив, що ОСОБА_4 не погоджується з висновком ВЛК., та ОСОБА_1 вплинув на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Після цього, 13.11.2015 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_1 запросив ОСОБА_4 до кабінету № 109 голови ВЛК № 2 ОСОБА_5, де йому було надано розяснення про можливість перегляду висновку ВЛК та зміни рішення на «придатний до служби на посаді інспектора патрульної поліції (офіс)» у випадку надання ним на це згоди. ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_5, після цього останній особисто вніс зміни до висновку ВЛК та зазначив, що відповідно до графи ІІІ додатку 1 «Розкладу хвороб і фізичних вад» Порядку, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85 ОСОБА_4 придатний до служби на посаді інспектора патрульної поліції (офіс).

Цього ж дня, близько 15 години ОСОБА_1 у кабінеті № 107 Сектору медичного забезпечення УМВС України в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Артема, 64, поєднуючи свої дії з вимаганням, одержав для себе від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 1500 гривень, що вимагалася ним раніше, за вплив на прийняття рішення головою ВЛК № 2 про придатність ОСОБА_4 до служби в поліції «в офісі». Вказані кошти ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1 та у його присутності поклав у шафу, що знаходилась в кабінеті № 107.

В ході обшуку кабінету № 107 працівниками правоохоронних органів у черевикові ОСОБА_1, що знаходилися у нижній частині вказаної шафи, виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди.

Вказані вище обставини дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_4, який передав неправомірну вигоду, а також на інших свідків у провадженні, які на даний час встановлюються. Підозрюваний може зустрічатися із головою ВЛК ОСОБА_5 та іншими членами ВЛК з метою узгодження з ними своєї позиції захисту, спотворюючи фактичні обставини злочину.

Крім цього, є ризик, що ОСОБА_1, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, може ухилитися від органів розслідування та суду шляхом втечі за кордон, що підтверджується наявністю у нього закордонного паспорту та близьких осіб у США.

На підставі наведеного, прокурор просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави та визначити її розмір в сумі, що складає 80 мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, пояснив, зокрема, що злочин є корупційним; ризики виникли з 29.01.2016 року; ОСОБА_1Є здійснив переліт до США; інші особи можуть внести за нього кошти.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, оскільки ризики не доведені, підозра необґрунтована; підозрюваний дійсно 02.12.2015 року вилітав до США, але оплатила переліт йому дочка; у підозрюваного є дружина пенсіонерка, вони хворіють та у них існують матеріальні труднощі.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України, що є тяжким злочином, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_4 про злочин від 12.11.2015 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_4 від 12 та 16 листопада 2015 року, у яких останній надає покази про факт вимагання та отримання ОСОБА_1 від нього неправомірної вигоди у вигляді коштів в сумі 1500 гривень; протоколом огляду коштів від 13.11.2015 року; двома протоколами обшуку від 13.11.2015 року, якими зафіксовано вилучення медичних документів ОСОБА_4 та предмету неправомірної вигоди; висновком хімічної експертизи № 12348 від 23.12.2015 року, відповідно до якого у змивах з долоней рук ОСОБА_1 маються сліди хімічної речовини, якою помічався предмет неправомірної вигоди; копією вироку щодо ОСОБА_1; копіями документів щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону; копією повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.01.2016 року; іншими матеріалами в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків, може ухилитися від органів розслідування та суду;

- жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Зокрема, ОСОБА_1 працює, як він так і його дружина отримують пенсію; у грудні 2015 року здійснив переліт до США, де живе його донька.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.182 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, дані про його особу, а також стан його здоров'я, матеріальний стан, суд вважає доцільним на підставі ст. 182 КПК України, враховуючи суму одержаної неправомірної вигоди, визначити заставу в розмірі 25 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 34450 (тридцять чотири тисячі чотириста пятдесят) гривень, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, суд вважає, що розмір застави в 80 мінімальних заробітних плат, про який просить прокурор в клопотанні, є завідомо непомірним для підозрюваного, оскільки прокурором не надано доказів про такий майновий стан родини підозрюваного та отримання підозрюваним доходів у такому розмірі, щоб застава в сумі 110240 гривень могла вважатися помірною для нього.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, визначивши її розмір відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 25 розмірів мінімальної заробітної плати, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_5, іншими медичними працівниками ГУНП в Полтавській області; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 193-194,196, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її розмір у межах 25(двадцяти пяти) мінімальних заробітних плат в сумі 34450 (тридцять чотири тисячі чотириста пятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобовязаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобовязані виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, строком на два місяці, такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_5, іншими медичними працівниками ГУНП в Полтавській області; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя А.М.Чуванова