Ухвала суду № 55620273, 04.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3806/15-ц Головуючий у І інстанції Оладько С. І.Провадження № 22-ц/780/519/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 57 04.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Фінагєєва В.О., Сушко Л.П.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи: Відділ примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України, ВДВС Ірпінського міського управління юстиції у Київській області,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи: Відділ примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України, ВДВС Ірпінського міського управління юстиції у Київській області про виключення майна з акту опису та звільнення з - під арешту.

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулась з заявою про забезпечення позову. Просила, зупинити продаж арештованого майна, а саме складського комплексу, який складається з складу Б-БЗ-б-б8, адміністративного корпусу «А», будинку охорони «Г», будинку охорони «З»,сторожки «В»,огорожі № 1-5,замощення «І», альтанки «Д», альтанки «Ж» і знаходиться за адресою Київська область, місто Ірпінь,селище Гостомель, вулиці Леніна 141-п.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 вересня 2015 року заяву задоволено. Накладено арешт наскладський комплекс, який складається з складу Б-БЗ-б-б8,адміністративного корпусу «А»,будинку охорони «Г»,будинку охорони «З»,сторожки «В»,огорожі № 1-5,замощення «І».альтанки «Д»,альтанки «Ж» і знаходиться за адресою Київська область,місто Ірпінь, селище Гостомель, вулиці Леніна 141-п, власником якого є ОСОБА_5, заборонивши даний складський комплекс продавати, дарувати та проводити будь-які дії по його відчуженню.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просили ухвалу скасувати.

Свої вимоги апелянти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивували тим, що оскаржувана ухвала постановлена в порушення вимог ст. 151-153 ЦПК України. Зазначають, що ухвалу суд першої інстанції постановив за власною ініціативою та після зупинення провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, в зв'язку із чим необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_5.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із вимогами, що мають матеріальний характер, про виключення майна з акта опису, тому незабезпечення їх збереження може в подальшому призвести до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність накладення арешту на вказане майно, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене суд першої інстанції, правомірно дійшов висновку, що вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Зазначені апелянтами доводи, що суд першої інстанції постановив ухвалу після зупинення провадження, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.

Доводи апелянтів про те, що суд не встановив усі обставини, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки доказам безпідставні та висновків суду не спростовують.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, ухвалена без порушення норм матеріального та процесуального права і повинно залишатися без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 Вікторовича- відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: