Вирок № 55620225, 10.02.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1019/15-к

В И Р О К

Іменем України

10 лютого 2016 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

за участі:

прокурора Чичиркіної С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретарі Литвишко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ЄРДР 12015110240000169) за обвинуваченням

ОСОБА_1, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Харківці Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, зі слів перебуває у відставці Державної пенітенціарної служби України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 125 КК України,-

встановив:

13.02.2015 близько 14-00 ОСОБА_5, перебуваючи у коридорі гуртожитку АДРЕСА_1 палицею, яку взяв у своїй кімнаті, на ґрунті тривалих неприязних відносин умисно наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_3, від чого палиця зламалась. В той час, коли ОСОБА_4 почала піднімати з підлоги частину палиці, ОСОБА_5 іншою частиною палиці, яка залишилась у нього в руках, на ґрунті тривалих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_4 по одному удару в область голови, правого передпліччя та лівого плеча.

В результаті таких дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження, які відповідно до висновків експертів №№ 18, 17 від 16.03.2015 та від 20.02.2015 відповідно відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 показав, що 13.02.2015 близько 13-00 перебував один у кімнаті НОМЕР_1 у гуртожитку АДРЕСА_1. При цьому почув, як у коридорі ОСОБА_4 спитала в ОСОБА_3: «Ну, що будемо?», яка відповіла стверджувально. Зазначене він зрозумів як їх домовленість до провокації протиправних дій щодо нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченому. Коли ОСОБА_5 вийшов зі своєї кімнати, він побачив ОСОБА_3, яка стояла на відстані біля 2 метрів від нього із двома відрізками лиштви у руках. Він спитав в неї від кого вона буде захищатись? (кого вона хоче побити?). Йому відповіли, що хочуть побити його. При цьому ОСОБА_3 одну лиштву передала ОСОБА_4 й вони почали ними замахуватись на нього. ОСОБА_5 очікував нападу, відчував, що зможе захистити себе самотужки та розраховував на самозахист. Він, захищаючись, взяв у ліву руку дерев'яну рейку довжиною біля 1-1,5 метру, яка була у нього у кімнаті, й почав нею відмахуватись. Намагався влучити у лиштву, якою його били. При цьому наблизився до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відстань біля 1 метра. Після нанесення 3-5 ударів рейка зламалась об лиштву приблизно навпіл. Удари наносив приблизно згори донизу. При цьому стояв обличчям до облич нападниць. ОСОБА_4 вдарила його лиштвою по голові, що спричинило кровотечу. Одразу ОСОБА_5 забіг до своєї кімнати. З 2-го поверху прибігли 2 чоловіки й почали грюкати по двері його кімнати. Потім прийшла його дружина й викликала швидку допомогу. Через близько 30 хвилин він був доставлений до лікарні, де його шпитальовано у травматологічне відділення.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що того дня близько 13-45 перебувала у коридорі гуртожитку на 3 поверсі, де проживає. Діти перебували вдома. З обвинуваченим не зустрічалась. У той день дочка була хвора. ОСОБА_3 проводила сина до туалету, оскільки той боявся обвинуваченого й не виходив сам у коридор, коли обвинувачений був вдома. Повертаючись назад зустріла ОСОБА_4 біля своєї кімнати й почала з нею розмову про роботу. Несподівано відчула удари по спині дерев'яною палицею розміром десь 6см на 6 см. Було нанесено біля 10 ударів, здебільшого по правому боку. Правою рукою захищала обличчя. ОСОБА_5 бив допоки ОСОБА_3 не впала й від ударів палка не зламалась. ОСОБА_4 у це момент була трохи далі, поруч був син - заходив до кімнати. Нічого у її руках не було. При нанесенні ударів ОСОБА_5 виражався нецензурно, намагався бити згори вниз трохи під нахилом. Коли ОСОБА_4 нахилилась за відламаним кінцем палки, ОСОБА_3 побачила, що ОСОБА_5 наніс їй два удари по голові частиною палки, що залишилась у нього у руках. Ніяких ушкоджень у ОСОБА_1 не було.

Лікувалась близько 3 тижнів з 13.02.2015, потім кожного місяця протягом 4 місяців по 5 днів ще проходила реабілітаційне лікування.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що 13.02.2015 перебувала на кухні гуртожитку, де мешкає. ЇЇ онучка знаходилась у її кімнаті зачинена. Біля кухні зустріла ОСОБА_3, яка йшла з боку туалету. Розмовляли про роботу. У цей час ОСОБА_5 вибіг зі своєї кімнати й почав бити палицею довжиною близько 1,5 м. ОСОБА_3., яка перебувала поруч зі своєю кімнатою. Ударів було нанесено багато. Меншу частину зламаної палиці, яка відлетіла, ОСОБА_4 намагалась підняти. При цьому відчула удари по собі.

Свідок ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_1) повідомила, що у момент бійки перебувала на роботі, коли їй подзвонив чоловік та сказав, що його б'ють й вибивають двері кімнати. Коли прийшла десь через 5 хвилин додому, виявила побиті двері кімнати та бачила ушкодження на голові чоловіка. По дорозі зустріла ОСОБА_4, яка сказала, що всі побились. Тілесних ушкоджень на ній не було. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшли до чоловіка та погрожували йому. Через 10 хвилин прибули працівники міліції. Вона викликала швидку допомогу чоловікові. Чоловік казав, що його била ОСОБА_4 лиштвою довжиною близько 2-м. Будь-яких палиць не бачила.

Свідок ОСОБА_9 (донька ОСОБА_3.) повідомила, що того дня була вдома. Йшла з кухні до кімнати. ОСОБА_5 вийшов зі своєї кімнати із палицею квадратної форми довжиною близько 1,5 метри та почав бити мати по спині, плечу. Наніс кілька ударів, як палка зламалась. Коли ОСОБА_4 нахилилась за відламаною частиною, ОСОБА_5 частиною, що залишилась у нього у руках, наніс кілька ударів по її голові, потім продовжив бити матір. ОСОБА_5 забіг до своєї кімнати, коли прибігли двоє хлопців. Брата відвели до туалету. ОСОБА_5 переслідує свідка вже близько 7 років, чіпляється до неї, ображає.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що 13.02.2015 близько 14-00 вийшов покурити разом із ОСОБА_8 на сходову клітину між 2 та 3 поверхами гуртожитку. Почувши крики, звуки ударів та плач, вони побігли на 3 поверх. Там бачив, як ОСОБА_5 наносив удар ОСОБА_4 палицею довжиною 70-80 см. Поруч стояла ОСОБА_3 та плакала. Він забрав з рук ОСОБА_1 цю палицю та поклав її на стіл біля його кімнати. ОСОБА_5 забіг до своєї кімнати, звідки словесно погрожував розправою із свідком, нецензурно виражався. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було. Як тільки приїхали працівники міліції, свідок пішов до своєї кімнати. До кімнати ОСОБА_1 не намагався зайти.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №18 від 16.03.2015 в ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на задній поверхні грудної клітки праворуч, на правій молочній залозі, на внутрішній поверхні правого передпліччя, у верхній та середній третинах, на внутрішній поверхні правої кисті та по правій бічній поверхні грудної клітки, по задній підпахвинній лінії, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Дані тілесні ушкодження спричинені від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий, їх утворення при падінні є малоймовірним.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №17 від 20.02.2015 у ОСОБА_4 мались легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, у вигляді синця на правому передпліччі, на тлі якого 5 дугоподібних саден, синця на лівому плечі та саден у потиличній ділянці. Дані тілесні ушкодження спричинені від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий, їх утворення при падінні є нехарактерним.

Крім вищевикладеного обставини справи підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2015 за участі ОСОБА_3, з якого вбачається характер та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 13.02.2015. Механізм нанесення цих ушкоджень співвідноситься із визначеними у висновку судово-медичної експертизи №18 від 16.03.2015 тілесними ушкодженнями в ОСОБА_3, а також відповідають механізму та характеру нанесення ушкоджень, вказаним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 при їх допитах у судовому засіданні.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2015 за участі ОСОБА_4, підтверджується характер та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 13.02.2015. Механізм нанесення цих ушкоджень співвідноситься із визначеними у висновку судово-медичної експертизи №17 від 20.02.2015 тілесними ушкодженнями у ОСОБА_4, а також відповідають механізму та характеру нанесення ушкоджень, вказаним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7 при їх допитах у судовому засіданні.

Оцінюючи показання ОСОБА_1 щодо того, що він захищався від нападу потерпілих, суд доходить висновку, що вони не співвідносяться із іншими дослідженими у суді доказами, а також є суперечливими зважаючи на показання самого обвинуваченого. Зокрема, показання обвинуваченого, що він очікував нападу, відчував, що зможе захистити себе самотужки та розраховував на самозахист, свідчать про умисний характер його дій щодо провокації конфлікту та його розвитку.

Факт того, що обвинувачений тривалий час проходив службу у системі органів виконання покарань, про що він повідомив, дає підстави вважати, що він має фізичну та психологічну підготовку, необхідну для вирішення конфліктних ситуацій із застосуванням фізичної сили, а також обізнаний про характер обставин, які б вказували на наявність ризику для його життя й здоров'я.

Кількість та характер ушкоджень, нанесених потерпілим, свідчать про їх цілеспрямованість, що не співвідноситься із показаннями обвинуваченого про хаотичність його «відмахування» від ударів, які йому наносились.

Наявність тілесних ушкоджень в потерпілої ОСОБА_3 на спині свідчить про те, що у момент їх спричинення потерпіла перебувала у положенні, яке б унеможливлювало активні дії, спрямовані на нанесення нею ушкоджень особі, яка завдавала ударів, що мали наслідком спричинення цих ушкоджень в ОСОБА_3 Наявність саден у потиличній ділянці ОСОБА_4 також свідчить про неможливість їх спричинення у позиції активного нанесення нею ушкоджень іншій особі, від ударів якої були спричиненні ці садна.

Та обставина, що в обвинуваченого виявлено лише одне тілесне ушкодження, а кількість нанесених ним ударів потерпілим є значно більшою, у поєднанні із ступенем фізичного стану й підготовки обвинуваченого порівняно із потерпілими, свідчить про значну фізичну перевагу обвинуваченого над потерпілими.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 палицею не мали характеру самозахисту.

Таким чином, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має неоднозначні характеристики за місцем проживання, у тому числі як такі, що вказують на його склочний характер, так й такі, що свідчать про добросусідські відносини із сусідами по гуртожитку, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, пенсіонер за вислугою років з 23.01.2008, обставини справи, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що ОСОБА_5 на день проголошення вироку не досяг пенсійного віку, а є пенсіонером за вислугою років, суд доходить висновку, що йому можливо й необхідно призначити покарання в межах санкції відповідної норми кримінального закону у виді громадських робіт.

У пред'явленій позовній заяві потерпіла ОСОБА_3 просить стягнути з обвинуваченого на відшкодування спричиненої їй моральної шкоди 10000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_5 не визнав повністю. Захисник просив залишити позов без задоволення через недоведеність та безпідставність.

Потерпілі та прокурор просили позов задовольнити.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, оцінюючи докази спричинення потерпілій ОСОБА_3 моральної шкоди, суд приходить до переконання, що потерпілою доведено спричинення їй моральної шкоди, яка виразилась у перенесеному фізичному болі та душевних стражданнях, а також порушенні нормальних життєвих зв'язків, що виразилось у спричинені їй тілесних ушкоджень та подальшому процесі лікування. При цьому, суд вбачає, що надані судові докази та показання потерпілої ОСОБА_3 свідчать про невідповідність ступеню фізичного болю та душевних страждань, а також порушення життєвих зв'язків, заявленій у позові сумі відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вище викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, суд оцінює спричинену потерпілій ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну цим злочином, у розмірі 2000 грн.

Питання про докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Документи та DVD диск залишити у матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.

Суддя Д.В.Свояк